Люди, які регулярно розгадують кросворди і головоломки, довше залишаються у тверезому розумі та здоровій пам'яті. До такого висновку прийшла група вчених з американського медичного центру у Чикаго. Результати їхнього дослідження були опубліковані в журналі Neurology.
Люди, які регулярно розгадують кросворди і головоломки, довше залишаються у тверезому розумі та здоровій пам'яті. До такого висновку прийшла група вчених з американського медичного центру у Чикаго. Результати їхнього дослідження були опубліковані в журналі Neurology. Як відзначають вчені, незважаючи на усталену думку про те, що «тренування» мозку можуть захистити від хвороби Альцгеймера, наукових доказів цього виявилося недостатньо.
Американські фахівці, обстеживши більше тисячі пацієнтів, прийшли до висновку, що люди, які більш активно використовують свій інтелект, лише відкладають наступ недоумства. Однак, як тільки з'являються перші симптоми захворювання, вони активно розвиваються і погіршення настає значно швидше.
На початку 1990-х років група вчених із найбільшого медичного центру у Чикаго почали спостереження за 1.157 пацієнтами у віці старшому за 65 років.
Кожному з них було присвоєно бал за п'ятибальною шкалою. Вчені виходили з того, наскільки часто пацієнтові доводилося займатися сприйняттям та обробкою інформації, у тому числі дивитися телевізор, слухати радіо, читати книги, розв'язувати кросворди або головоломки, відвідувати музеї тощо.
Раз на три роки учасники експерименту проходили обстеження, при цьому в середньому спостереження тривало близько 12 років.
Дослідження показало, кожен «додатковий» бал давав своєму володареві дворазове уповільнення у погіршенні функцій мозку, що було підтверджено цілим набором тестів.
Однак у тих 148 людей, у яких в кінцевому підсумку була діагностована хвороба Альцгеймера, захворювання прогресувало швидше в середньому на 42% з кожним «додатковим» балом за мозкову активність.
Вчені вважають, що розумова діяльність розвиває здатність мозку нормально функціонувати, не надто реагуючи на патологічні зміни. Таким чином, коли хворобу Альцгеймера можна діагностувати, захворювання вже знаходиться на більш пізній стадії.
«Ці результати передбачають, що переваги відстрочки появи перших симптомів порушення мозкової активності компенсуються більш швидким розвитком недоумства», - говорить один з авторів дослідження Роберт Уілсон.