Про це в інтерв'ю ZN.UA повідомив директор інституту професор Юрій Поляченко. Разом з тим він додав, що «для такого інституту, як наш, це дуже малі гроші. Для його розвитку необхідно будувати нові корпуси, зокрема для трансплантації, де мають бути окрема лабораторія, операційні та реанімація».
Ю. Поляченко наголосив, що його медична установа - це багатопрофільний інститут, який зібрав основні спеціальності: кардіохірургія і трансплантація, загальна, судинна і малоінвазивна хірургія, мікрохірургія та пластична, реконструктивна хірургія. «Словом, представлено всі сучасні напрями хірургії. Тому так складно все об’єднати, створити єдину команду, надати всім можливість працювати на тому обладнанні, на якому хочуть», - зазначив професор.
«Одна справа, коли інститут Амосова або інститут Стражеско закуповує тільки стенти, клапани та оксігінатори, - так значно легше вибирати, що саме тобі необхідно. І зовсім інше - коли крім стентів і клапанів потрібно підібрати спеціальне обладнання для розсікання тканин, плазмаферезу тощо. Це непросто, враховуючи, що в діалізному центрі (на 35 ліжок), де пацієнти чекають на трансплантацію нирок, уже 15 років не оновлювалося обладнання. Будівля інституту не ремонтувалася 40 років! І майже стільки ж не оновлювався парк обладнання. Останнє надбання, яке з’явилося ще до мого приходу в інститут, - комп’ютерний томограф, але його рівень не для наукового центру, а, в кращому разі, для заштатної обласної лікарні».
Відповідаючи на питання про те, чому інститут робить акцент на трансплантації, Ю. Полячекно сказав: «Тому що на листку очікування 50 тисяч тих, кому потрібна трансплантація. Це для них єдиний шанс залишитися в живих. За сьогоднішнього стану справ урятувати всіх їх нереально - на створення сучасного центру необхідно років п’ять як мінімум. У багатьох хворих такого резерву часу, на жаль, немає».
Детальніше читайте в свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» в інтерв'ю Ольги Скрипник з Юрієм Поляченком.
