Першу вкрай неприємну звістку про стан своєї економіки за результатами другого кварталу поточного року піднесла Італія: скорочення її ВВП за цей період становило 0,1%. А оскільки італійський ВВП скорочується вже другий квартал поспіль, то аналітики, дотримуючись класичного визначення, були змушені поставити невтішний діагноз: рецесія. Вперше за останні 11 років.
Не вдалося уникнути такого ж діагнозу і Німеччині, хоча Герхард Шрьодер категорично не збирається визнавати очевидне і воліє говорити про стагнацію, та аж ніяк не про рецесію. Якщо виходити з того факту, що скорочення німецького ВВП у першому кварталі нинішнього року становило 0,2%, а в другому — 0,1, то можна навіть говорити про уповільнення темпів спаду.
Зниження ВВП у Голландії в цьому кварталі становило 0,5% і викликало дуже серйозні побоювання в аналітиків. З одного боку, тенденція спостерігається вже третій квартал поспіль. А з іншого — економіка країни, що демонструвала найбільш вражаючі в Західній Європі успіхи протягом останніх десяти років, зараз опиняється у становищі навіть гіршому, ніж уже звична до критики Німеччина.
Найдовше довелося чекати офіційної інформації про динаміку французької економіки. Причому реальність виявилася значно гіршою за прогнози — скорочення французького ВВП у другому кварталі сягнуло 0,3%. Щоправда, там про рецесію поки що не йдеться, оскільки в першому кварталі Франція навіть змогла продемонструвати невелике зростання своєї економіки. Та й зараз, як стверджують французькі аналітики, спад зумовлений не наявністю негативної економічної тенденції, а наслідками масових страйків проти пенсійної реформи, зниженням купівельного попиту через війну в Іраку, а також безпрецедентною спекою. За деякими даними, кількість жертв погодної аномалії в країні перевищила 10 тис. чоловік.
Однак саме результати економічного розвитку Франції змусили переглянути результати за другий квартал по всій єврозоні. Якщо ще на початку тижня йшлося про нульовий чи навіть «трохи позитивний» приріст, то зараз стало ясно, що відбулося скорочення ВВП єврозони як мінімум на 0,1%.
Натомість у США темпи зростання протягом останніх трьох місяців становили 2,4%, що викликає певний оптимізм по обидва боки Атлантики. При цьому зростання долара в Європі сприйняли з відвертим полегшенням, адже причиною нинішніх економічних сюрпризів тут вважають різке зниження обсягів тамтешнього експорту через таке недоречне зростання євро. Прогнози, що під кінець року євро впаде до рівня 1,1 за долар, уже здаються більш аніж скромними. І це ще більше підвищує шанси на подолання рецесії в єврозоні.
Проте в Європі не збираються просто сидіти й чекати, поки пожвавлення американської економіки відгукнеться й у них (зазвичай це відбувається через півроку). Німецький канцлер уже заявив, що кроки, давно ним обіцяні, все ж таки буде зроблено, і з наступного року почнеться зниження податків та скорочення всіляких виплат безробітним. Проте аналітики наполегливо повторюють, що зі стану рецесії добре було б почати виходити вже зараз. Задля досягнення цієї мети німецьке керівництво готове перевищити стелю дефіциту бюджету, передбаченого Маастріхтськими критеріями, що викликає серйозне занепокоєння у Брюсселі. Тим більше що такі ж самі «вільності» дозволяє собі й Франція.
У Голландії, навпаки, відчайдушно намагаються втриматися у заданих рамках. Країна, що в 90-х роках примудрилася подолати масове безробіття і розігнати свою економіку до стабільних 3% приросту ВВП на рік, тепер переживає дуже непростий період. До хорошого життя звикаєш швидко, ось голландці і звикли отримувати пристойну зарплату, що позначається на доходах найбільших компаній. Крім того, скандал навколо Royal Ahold, що його журналісти вже охрестили «голландським «Енроном», викликав серйозні проблеми на фондовому ринку.
за матеріалами зарубіжної преси