Після досягнення 30-річого максимуму споживчої інфляції в США (6,2% у жовтні, що вище навіть за коридор інфляції НБУ) новий шок: 19 листопада статвідомство Німеччини повідомило, що в жовтні ціни в промисловості найбільшої економіки ЄС зросли до максимуму за 70 років — 18,4% у річному вираженні. На цьому тлі не дуже поміченим залишилося зростання промислових цін в Україні за десять місяців на 51,5%. Хоча й тут варто тривожитися.
Промислові ціни транслюються в споживчі не повною мірою, але нас це слабко втішає. Є низка чинників, що зумовлюють високу інфляцію у світі протягом тривалого часу. Вона обов'язково позначиться на цінах в Україні, яка інтегрована у світову економіку й дуже залежить від процесів, що відбуваються в ній. Про що конкретно мова? Розберімося.
По-перше, про виробничі чинники:
— розриви виробничо-технологічних ланцюжків у світі, які збільшують дефіцит товарів і комплектуючих. А дефіцит товарів, своєю чергою, веде до зростання цін на них;
— енергетичну кризу в «складальному цеху» світу — Китаї. Від перебоїв з енергопостачанням страждають 20 провінцій, у 16 з них запроваджено нормоване споживання електроенергії промисловістю. В інвестбанку ING вважають, що значну частину 2022 року збережуться перебої з поставками товарів із Китаю (це призведе до їхнього подорожчання), а також комплектуючих, через що вповільниться відновлення виробництва в усьому світі, а це дасть імпульс до зростання цін;
— інфляцію витрат через зростання світових цін на сировину (енергоносії, промислові метали, продовольство, добрива тощо), товари й комплектуючі.
По-друге, на світову інфляцію впливають структурні чинники:
— незадоволений відкладений попит, що злетів після ослаблення COVID-обмежень (зростання попиту призводить до підвищення цін);
— зсув попиту від сектору послуг до товарів, особливо тривалого користування, що веде до їхнього подорожчання.
По-третє, треба врахувати логістичні чинники, наприклад, за рік вартість контейнерних перевезень зросла майже втричі, що негайно позначилося на цінах перевезених товарів.
По-четверте, доволі важливі й монетарні чинники:
— лише за 2020 рік шість провідних центробанків світу (ФРС, ЄЦБ, ЦБ Австралії, Великої Британії, Швейцарії та Японії) вкинули у світову економіку 8,7 трлн дол., які, на відміну від QE 2009–2014 років, не пішли у «фінансовий контур», а вихлюпуються на товарні ринки;
— баланс ФРС продовжує зростати, грошей в економіці США й інших країн, куди вони перетікають від ФРС, стає більше. З урахуванням скорочення виробництва це проінфляційний чинник;
— згортання екстреного стимулювання буде не раніше другої половини 2022 року, а ставка ФРС може підвищитися тільки після цього (так заявив голова Федерального резервного банку Чикаго Ч.Еванс);
— низькі ставки ключових центробанків, які не буде помітно підвищено, в іншому випадку дуже подорожчає обслуговування держборгу, який різко збільшився. Та й підвищення ставок не сприятиме зростанню виробництва, що у ФРС і ЄЦБ розуміють.
При цьому багато країн мають проблеми на ринках зайнятості через пандемію. Наприклад, хоча попит на працю в США високий, є проблеми з боку пропозиції: багато працездатних задовольняються допомогами й тимчасовими підробітками з початку пандемії. Бізнес зазнає труднощів із наймом персоналу, що призводить до зростання зарплат, які в жовтні збільшилися на 4,9% у річному вираженні.
Важливі й медичні чинники впливу на інфляцію. Відчуємо нинішнє зростання захворюваності на коронавірус: максимуми оновлено в найбільшій економіці Європи Німеччини, а також в Австрії, Нідерландах, Фінляндії, Чехії, Словаччині, Хорватії, в кількох державах кількість тих, хто заразився за добу, наближається до рекордів. Це веде до нових локдаунів (Австрія вже оголосила загальнонаціональний локдаун із 22 листопада). Але ще гірше те, що впливатиме на ціни й очікуване зростання захворюваності навесні, оскільки коронавірус, очевидно, має сезонний характер.
Зростання інфляційних очікувань, причому не лише в населення, ще одна важлива передумова інфляційного зростання. Зростаюча різниця між дохідністю захищених від інфляції облігацій і дохідністю держоблігацій США вказує, що учасники ринку вірять у високу інфляцію. Ця віра зумовлює дії гравців ринку, які у своїх стратегіях виходять із очікування зростання цін.
ФРС і ЄЦБ поки що вважають інфляцію тимчасовою. Їм вторить листопадове опитування керуючих від Bank of America, — тимчасовою інфляцію вважає 61% опитаних. Складно сперечатися з авторитетами, але із семи чинників на користь того, що інфляція не підвищиться, може говорити лише невелике зниження (на 10%) вартості перевезень у жовтні-листопаді, що може бути суто ситуативним явищем. Утім, «тимчасово» — поняття, яке розуміється індивідуально.
Наведені вище чинники вказують на те, що світова інфляція як мінімум увесь наступний рік буде високою. Що побічно визнала голова ЄЦБ Крістін Лагард, заявивши: «Сплеск інфляції буде вищим і тривалішим, ніж передбачалося раніше, ясності щодо тривалості обмежень поставок немає, вони можуть поступово ослабнути тільки протягом 2022 року».
Усе це безпосередньо впливатиме на ціни в Україні. Прогноз Нацбанку про повернення інфляції до цілі НБУ 5%±1% 2022 року, швидше за все, надто оптимістичний. Нам слід готуватися до того, що ціни помітно зростатимуть і протягом наступного року.
Світ стикнувся з екстраординарною ситуацією. Центробанки й мінфіни провідних країн світу наразі не знайшли хоч скількись прийнятного варіанта виходу з неї. Звісно, висока протягом тривалого часу інфляція турбує, але гірше буде, якщо вона перейде в гіперінфляцію або стагфляцію…