Цього тижня три центральні банки (Сполучених Штатів, єврозони й Великобританії) приймали важливі рішення в монетарній політиці — знижувати відсоткові ставки чи ні. Ще за тиждень до події економісти й оглядачі заходилися обговорювати можливі варіанти і їхній вплив на локальні та глобальну економіки. У діях Федеральної резервної системи США практично ніхто не сумнівався —знижуватимуть. Хіба що стосовно рівня й термінів були деякі розбіжності в думках. Від Банку Англії скоріше не чекали ніяких кроків.
Найскладнішою була справа з Європейським центральним банком, який практично всі експерти просто-таки благали піти на зниження відсоткових ставок в єврозоні. Чому? Бо економічні огляди щодо єврозони й дослідження ринків у жовтні, як, утім, й у вересні, не показали особливо підбадьорливих цифр. Крива промислового виробництва знову поповзла вниз. І слабкі ознаки пожвавлення можуть підігрівати надії на економічне зростання лише наступного року.
Майже рік Європейський центральний банк утримував відсоткові ставки на рівні 3,25%, тим самим даючи зрозуміти урядам країн, які входять в єврозону, що він у змозі протистояти їхньому політичному тиску. Більшість економістів вважали, що ЄЦБ й цього разу не відступиться й не піде на зниження, принаймні до грудня.
І все-таки стало помітно, що керівництво ЄЦБ стурбоване «прилипливим» (за визначенням Financial Times) характером інфляції, яка не залишає європростори й у деяких країнах, переважно ключових, перевищує гранично припустимий рівень у 2%. Це невпинне зростання споживчих цін зводить нанівець укладений між країнами єврозони Пакт стабільності та зростання, який служить економічним фундаментом для єдиної валюти. Утім, підписання Пакту не означало автоматичну синхронізацію економічних циклів, що залишаються на різних рівнях у різних європейських державах. І сьогодні єдина для всіх євроекономік відсоткова ставка, контрольована ЄЦБ, значно ускладнює розв’язання кризових проблем в окремо взятих країнах. Найбільш «потерпілою» від валютного єднання виявилася Німеччина.
Економіка Німеччини, найбільша в Європі й третя у світі, сьогодні, як ніколи, близька до рецесії. Дефляція (японського зразка) стає реальним ризиком. Зростання ВВП знизилося цього року до жалюгідних 0,5%, немає особливих надій на поліпшення й наступного.
Від тривалого спаду німецьку економіку можуть урятувати лише значно нижчі відсоткові ставки, ніж ті, що превалюють у єврозоні. Оглядачі вважали, що саме ситуація в Німеччині мала підштовхнути ЄЦБ до рішучих дій — знизити відсоткові ставки на 0,5%. А зниження на 0,25% могло б сприйматися лише як неохоча поступка протестуючим політикам і навряд чи змогло б серйозно змінити ситуацію. Крім того, останні економічні показники Італії і Франції також, здавалося, повинні непокоїти франкфуртських банкірів. Багато європейських експертів вважають, що знижувати відсоткові ставки слід було кілька місяців тому. Вони настійливо критикують ЄЦБ за «нездорову» заклопотаність короткостроковим тиском на рівень цін, тоді як головним пунктом стратегії повинні стати саме довгострокові перспективи зростання.
У Сполучених Штатах картина зі зниженням відсоткових ставок була набагато яснішою — знижувати. Попри те, що 10 останніх місяців центробанк ФРС ставок не чіпав, вони й так перебували на рівні 1,75% — найнижчому за останні 40 років.
Проте нинішнього листопада законодавці монетарної політики навряд чи наважилися б ігнорувати останні економічні новини. А вони невеселі: нижче, ніж очікувалося, зростання ВВП, підвищення безробіття в жовтні, падіння споживчої довіри. Минулого тижня американці так здорово притримали гроші в кишенях (точніше, на банківських рахунках), що довели рівень витрат до найнижчої за останні дев’ять років позначки.
У розвинених країнах про стан здоров’я економіки свідчать показники споживчого попиту в трьох секторах, а саме: купування автомобілів, нерухомості й товарів тривалого користування. Саме минулого тижня автовелетні Ford і Chrysler оголосили, що продажі в жовтні впали на 31% порівняно з цим місяцем минулого року, Toyota постраждала менше — на 20%. А останні дані свідчать, що протягом наступних шести місяців лише 6,8% респондентів планують купувати машину, й лише 3,1% хочуть придбати новий будинок (найнижчий показник за останні два роки).
Долар, у свою чергу, зазнав додаткового випробування. Наприкінці минулого тижня, після оголошення даних про безробіття, він, уперше з липня, досяг паритету з євро й опустився досить низько відносно єни.
Ситуація в США справді складна. Попри те, що третій квартал супроводжувався зростанням на 3,1%, і порівняно з другим кварталом міг би вважатися успішним, на даному рівні економічного циклу такі показники стали радше розчаруванням. Довіра бізнесу й корпоративні прибутки також ідуть на спад, дуже мало фірм наважуються планувати нові великі інвестиції. Для експертів було очевидно, що США потребують зниження відсоткових ставок принаймні на 0,25%.
Крок Федеральної резервної системи може підкреслити загальне падіння довіри у світовій економіці. Ще навесні ринки світу пильно стежили за відсотковою ставкою в США й піднеслися духом після появи ознак поліпшення в Економіці №1 за результатами першого кварталу. Але сьогодні темпи знову вповільнилися. Тож торішні екстрені заходи після 11 вересня — різке зниження відсоткових ставок за чотири рази на 125 базових пунктів — навряд чи можна вважати стимулюючими.
Декотрі оглядачі пояснювали необхідність нинішнього зниження почасти політичними мотивами. Висловлювалися навіть припущення, що коли США розпочнуть війну в Іраку, то Федеральна резервна система знизить відсоткову ставку майже на 125 пунктів (до рівня 0,5%) до кінця першого кварталу 2003 року.
Ясна річ, вирішальне слово за Аланом Грінспеном, главою американського нацбанку. Метр визнавав за краще до останнього зберігати мовчання, хоча навряд чи почувався комфортно: тиск на нього зростав як усередині ФРС, так і ззовні. І не тільки на нього. Тягар економічних негараздів відчув і президент Буш. CNBC, американський бізнес-телеканал, навіть улаштував на початку тижня ефірне опитування — про що повинен думати президент у першу чергу: про війну в Іраку чи про економіку країни. Вже не вперше Буш-молодший зіштовхується з такого роду дилемами, які поступово переростають у закиди.
Члени комітету з монетарної політики при ФРС, котрі разом із Грінспеном приймають рішення, ще на зустрічі минулого місяця піднімали ці питання. Зовнішній тиск глава ФРС відчуває також з боку ринків, де останні події навряд чи можна розглядати зі знаком плюс. Але головний аргумент на користь зниження відсоткових ставок один — економіка слабка. Його цілком вистачить, аби перекрити всі інші аргументи, якби вони були. А серйозне вповільнення економічного розвитку в США 2003 року найбезпосереднішим чином позначиться на всій глобальній економіці.
Стосовно Британії, то вона почувається більш сильною та здоровою порівняно з єврозоною чи американською економікою. Тож причин суворо слідувати за партнерами тут менше. І навіть якщо зниження відсоткових ставок відбулося, то принесло б лише короткострокове полегшення для деяких секторів економіки, але водночас через внутрішні проблеми могли постраждати інші, вважають оглядачі. І все-таки дослідники з Лондонської школи бізнесу говорять, що нижчі відсоткові ставки Британії потрібні, позаяк економічне зростання цього року протримається на рівні 1,5% і наступного досягне лише 2,6%, що призведе до підвищення безробіття.
Як стало відомо в четвер, Федеральна резервна система знизила відсоткову ставку на 0,5%. Ставки Європейського центрального банку та Банку Англії залишилися незмінними.