Паводок у Німеччині уже встигли охрестити повінню сторіччя — схоже тут було востаннє 157 років тому. Але тоді вода в Ельбі біля Дрездена піднялася до позначки 8 метрів 77 сантиметрів. Цього разу вона досягла рівня 9 метрів 40 сантиметрів, тоді як зазвичай її висота становить 2 метри. Уряд Федеративної Республіки оголосив у цих районах надзвичайний стан. І хоча там, де повінь починалася, вода стала спадати, ситуація залишається критичною: синоптики прогнозують нові хвилі припливів уже в північних землях, зокрема в Гамбурзі.
Басейн ріки Ельби та її притоки Мюльди в Східній Німеччині тепер більше нагадує море, з якого стирчать дахи будинків у сільській місцевості. Серед затоплених опинилися Дрезден, Мюльберг, Торгау, Магдебург, Дессау, Віттенберге, Біттерфельд, близько 30 інших населених пунктів. Десятки тисяч людей евакуйовані, багато хто з них втратив усе, зароблене багатьма поколіннями.
Особливо постраждав історичний старовинний центр Дрездена і його знаменита художня галерея Цвінгер. Незважаючи на те, що з підвалів, у яких здебільшого розташовувалися запасники, і з нижніх поверхів були винесені картини, скульптури й інші твори мистецтва, волога зробила свою справу: деякі картини втрачені безповоротно, багато доведеться реставрувати. Окремі історичні будинки і скульптури, які прикрашали місто, так сильно постраждали, що врятувати їх уже не вдасться. Але ж останніми роками на їхню реставрацію, відновлення і ремонт були витрачені величезні кошти.
Жертвами повені, за попередніми даними, стали 4,2 млн. чоловік, 10 загинули, 22 пропали безвісти. Під водою опинилися десятки тисяч сільськогосподарських угідь з незібраним урожаєм. Лише в східних землях стихія зруйнувала 700 кілометрів автомагістралей і близько тисячі кілометрів залізничних колій, 180 мостів. Райони повені виявилися буквально відрізаними від світу, особливо якщо уявити, що там були відключені газ, електрика і водопостачання. Особливо постраждали представники малого бізнесу, адже їхні піцерії, ресторанчики, кафе, всілякі зали з ігровими автоматами розташовані в підвальних помешканнях або на перших поверхах будинків.
І це тільки попередні дані. Фахівці вважають, що Східна Німеччина зазнала втрат, які можна порівняти лише з тими, що тут були під час Другої світової війни. А небезпека загрожує також і з іншого боку: там, де вода відступила, залишився товстий шар бруду — і на вулицях, і в помешканнях. Крім цього, каналізаційна мережа вихлюпнула на поверхню все, що в ній зібралося. Берлінський інститут вірусології імені Роберта Коха попереджає про можливість інфекційних захворювань.
На офіційному рівні в Німеччині поки дуже обережно називають суму шкоди — 15 млрд. євро і ті кошти, що знадобляться для ліквідації наслідків повені і допомоги постраждалим. Тут також мова йтиме про багато мільярдів, так що Німеччина вже звернулася по фінансову допомогу до Європейського Союзу. Допомогу пообіцяли, як і іншим європейським країнам, що постраждали від повені. Проте спостерігачі вже зараз говорять, що вона не буде особливо вагомою. Втім, голова Європейської комісії заявив, що постраждалі держави повинні самі визначитися із сумами, що їм знадобляться.
Проте люди, які постраждали від повені, не почуваються залишеними наодинці зі своїми проблемами. Уряд відправив у зони бідування 19 тис. військових — найбільша участь бундесверу в ліквідації катастроф. Була організована доставка питної води, налагоджене харчування, медичне обслуговування. Вже наступного дня після потопу всі постраждалі почали одержувати разову невідкладну грошову допомогу по 500 євро на кожного. На ці цілі уряд виділив 100 мільйонів євро. Пожертвування зробили церква, міжнародна організація «Карітас», німецький Червоний Хрест, банки, підприємства, окремі громадяни. Лише одна програма телебачення під час телемарафону зібрала 10 млн. євро для постраждалих.
Але потік пожертвувань не бездонний. І питання, де брати гроші для відновлення зруйнованого і допомоги жертвам повені, як і раніше, актуальне. Уряд оголосив, по-перше, про організацію акції солідарності. Йдеться про те, що кожен платник податків в обов’язковому порядку повинен внести до фонду допомоги постраждалим по 10—15 євро. По-друге, наступивши на горло власній пісні, власті оголосили про зміну термінів здійснення податкової реформи, запланованої на наступний рік. Тепер її реалізацію пересунули на 2004-й. І хоча перед виборами це цілком непопулярне рішення, адже мова йде про зменшення податкових ставок, канцлер Герхард Шрьодер пішов на цей крок. У такий спосіб йому вдасться мобілізувати 6,9 млрд. євро для ліквідації наслідків повені.
Ще один мільярд євро на відновлення зруйнованої транспортної інфраструктури виділило міністерство транспорту. Уряд Землі Баварія перерахував до фонду постраждалих 65 млн. Розроблено окрему програму з подання допомоги представникам малого бізнесу, а для тих, хто проживає у районах бідування, знижено податки.
Ці кошти ще не надійшли на рахунки земель, що постраждали від повені, так само як і в гаманці громадян. Але паніки немає, люди впевнені, що їм допоможуть.