Наприкінці червня уряд України уточнив свій прогноз експорту зерна в сезоні 2004/2005. Відповідно до скоригованих даних, у найближчі 12 місяців на зовнішніх ринках буде реалізовано 6—7 млн. тонн зернових. А прогноз урожаю-04 становить 33—35 млн. тонн. Ці показники поки що далекі від рекордів 2002 року, та водночас і не такі жалюгідні, як торішні.
Отже, Україна має намір відновлювати позиції однієї з провідних світових житниць. Кон’юнктура світових ринків для цього складається змішано сприятлива: зростання споживання зернових у світі продовжує перевищувати пропозицію. Головне для українських експортерів зерна — правильно визначити пріоритетні ринки збуту.
30 червня, якраз на початок нового маркетингового року (ця дата прямо протилежна календарному Новому року й припадає на 1 липня) Міжнародна зернова рада (International Grains Council — IGC) опублікувала черговий прогноз показників попиту та пропозиції зернових на світових ринках. За останніми даними, загальносвітове виробництво пшениці в сезоні 2004/2005 становитиме 602 млн. тонн проти 554 млн., вироблених попереднього сезону. Таким чином, зростання дорівнюватиме близько 9%. Основними його джерелами, порівняно з 2003 роком, названо Китай, Росію та Україну.
Червневий прогноз перевищив свій травневий аналог на 3 млн. тонн. Підставою для перегляду попередніх оцінок, відповідно до заяви прес-секретаря IGC, послужили вищі, ніж раніше передбачалося, очікувані врожаї в Китаї і на території країн СНД.
Завдяки впевненому зростанню виробництва пшениці баланс між попитом і пропозицією на цей вид товару на світових ринках істотно вирівняється.
Попит на пшеницю, відповідно до уточненого прогнозу, в майбутньому сезоні зросте на 2,6% і становитиме 603 млн. тонн, перевищивши пропозицію на один мільйон тонн.
На 5 млн. тонн збільшені очікувані загальносвітові запаси пшениці — до 129 млн. тонн. Таким чином, зменшення цього показника буде не таким істотним, як очікувалося (зниження на один млн. тонн проти торішніх 130 млн.). Однак слід врахувати, що показник запасів нині перебуває на мінімальному за останнє двадцятиліття рівні.
Обсяги міжнародної торгівлі пшеницею, порівняно з минулим роком, залишаться незмінними й дорівнюватимуть, за останніми оцінками IGC, 100 млн. тонн (у травневому прогнозі — 99 млн. тонн). Зміни, порівняно з попереднім місяцем, враховують зростання імпорту Мексики, Іраку та Єгипту, загальні обсяги якого компенсує зниження запитів Євросоюзу. У ЄС запаси зернових досягнуть шестирічного максимуму, тому вибирати цей регіон як ключовий напрям експорту зернових навряд чи розумно.
Провідним імпортером пшениці, зважаючи на все, залишиться Китай. Нетто його покупок у наступні 12 місяців досягне 7 млн. тонн проти 3,2 млн. тонн у сезоні, що завершився.
Лідерами зростання експорту пшениці нинішнього року стануть ЄС, Україна, Аргентина й Австралія, тоді як значно знизяться продажі Китаю, Індії та Казахстану. Експорт Сполучених Штатів Америки через несприятливі погодні умови в більшості сільськогосподарських регіонів зменшиться на 20% — до 26 млн. тонн.
Як зазначає IGC, складні погодні умови спричинили проблеми з виробництвом у деяких регіонах Північної Америки, Європи, СНД і Північної Африки, що призвело до зниження якісних показників очікуваного врожаю. Проте значне збільшення пропозиції зернових, особливо в Європі, викликало загострення конкуренції на ринку.
Тенденції попиту і пропозиції на пшеницю відбивають характеристики показників для всіх зернових. За оцінками Продовольчо-сільськогосподарської організації ООН (FAO), загальносвітові запаси зернових скорочуються п’ятий рік поспіль і будуть у майбутньому сезоні чи не вдвічі меншими, ніж у 2000/2001 рр. На початок нинішнього тисячоліття у світі було нагромаджено майже 600 млн. тонн зерна. Через 12 місяців цей показник дорівнюватиме 363 млн. тонн.
Нарощування виробництва зернових протягом трьох останніх сезонів не компенсує зрослого споживання. Головними «винуватцями» такої ситуації називають країни, що розвиваються, передусім Китай та Індію. Традиційно високі темпи приросту населення в цих країнах останніми роками отримали потужну підтримку у вигляді бурхливого зростання економіки, а отже — платоспроможного попиту не лише на промислові товари й різноманітні послуги, а й на продукти харчування.
Наслідком такого розвитку подій можуть стати високі й дуже нестійкі ціни на зерно на світових ринках.
За оцінками FAO, які трохи відрізняються від прогнозів IGC, у 2004 році у світі буде зібрано пшениці на 6,3% більше, ніж у 2003-му (595 млн. тонн проти торішніх 560 млн. тонн.). Левову частку приросту має забезпечити європейська частина СНД, результати якої виявляться в 1,5 разу кращими за торішні (60 млн. тонн проти 40 млн.). На 15% збільшаться показники 25 країн розширеного Євросоюзу (зростання від 107 млн. тонн до 124 млн.). Спад виробництва очікується в Північній і Центральній Америці (на 8% і 16% відповідно) та Океанії (12%).
За словами глави Світової системи інформування і раннього попередження FAO Анрі Жоссерана, зменшення запасів «звужує буфер, який дозволяє витримувати сильні й несподівані удари. Оскільки запаси вже невеликі, не можна виключати більш високих і нестабільних цін у 2004—2005 роках». Інакше кажучи, на ринках зернових імовірні ті ж самі тенденції, з якими вже зіштовхнулися сировинні ринки, і, зокрема, енергоносіїв.
Висновки напрошуються самі. Завдяки досить сприятливій зовнішній кон’юнктурі Україна в нинішньому році має всі шанси для відновлення втрачених позицій експортера зернових, а надалі — і для нарощування наявного потенціалу. При цьому слід відзначити необхідність активнішого освоєння нових зовнішніх ринків. Статус житниці Європи, звісно ж, почесний. Але ЄС не потребує зовнішніх закупівель зернових культур. Європейцям, як кажуть, продати б своє.