5 червня європейській грошово-кредитній владі довелося вдатися до безпрецедентних кроків, аби спробувати запобігти загрозі дефляції та підтримати крихке відновлення економіки регіону. Та чи стануть нові заходи регулятора рятувальним колом для єврозони?
Засідання керівництва Європейського центрального банку (ЄЦБ), яке відбулося в четвер, 5 червня, створило найбільшу інтригу для світових фінансових ринків за останні два тижні. Глава європейського монетарного регулятора Маріо Драгі та його колеги невтомно посилали сигнали про те, що їхнє відомство готове до рішучих дій з лібералізації кредитно-грошової політики на тлі слабкого зростання інфляції в регіоні. За попередніми даними Євростату, гармонізований індекс споживчих цін у травні показав зростання лише на 0,5%, і це при тому, що цільовий поріг ЄЦБ (як і багатьох інших центральних банків) зі споживчої інфляції становить 2%. У кулуарах навіть почали говорити про ризики дефляції - страшний кошмар чиновників ЄЦБ.
Чиновники не обдурили: кроки справді було зроблено, причому відповідно до очікувань і без особливих сюрпризів. Так, ключову ставку рефінансування було знижено з 0,25 до 0,15% (новий рекордний мінімум, на попередньому рівні ставка утримувалася з листопада минулого року). Ставка за кредитами "овернайт" знизилася на 35 базисних пунктів, до 0,40%. І, нарешті, уперше у своїй історії ЄЦБ установив від'ємну ставку залучення банківських депозитів (-0,1%). Утім, якщо врахувати той факт, що ставки й так перебували на рекордних мінімумах, цей крок можна назвати швидше символічним. Адже попередні зниження до помітних зрушень в економіці регіону не привели.
Передбачалося також, що одним із істотних стимулів для економіки може стати нова програма LTRO (Long Term Refinancing Operation - операція довгострокового рефінансування банків) зі строком від трьох до п'яти років, спрямована на підвищення кредитування приватного сектора. Мається на увазі надання пільгових цільових кредитів під фіксовану відсоткову ставку тим банкам, які зможуть довести збільшення обсягів кредитування. Власне, у четвер ЄЦБ заявив про відкриття кредитної лінії для банків у розмірі 400 млрд євро.
Та й тут є своє "але". Багато європейських банків у травні пройшли стрес-тести, результати яких будуть відомі не раніше осені. Звідси висновок: без гарантій і впевненості в надійності можливістю взяти такий кредит зможуть скористатися далеко не всі охочі, попри наявність доказів і бажання допомогти економіці Старого Світу.
Основний інтерес інвесторів та експертів було прикуто до прес-конференції Маріо Драгі. На ній маестро вербальної інтервенції заявив, що, крім уже вжитих заходів, ЄЦБ готовий розглянути можливість використання програми кількісного пом'якшення у формі викупу забезпечених активами цінних паперів (ABS), і рада керуючих ЄЦБ уже працює над цим питанням. Звучить привабливо, та все ж таки залишається запитання, наскільки це може допомогти економіці регіону.
Ставки
Зниження ЄЦБ ставки за банківськими депозитами до -0,1% - це безпрецедентний крок для центробанку такого масштабу. І тут виникає чимало запитань. Зрозуміло, що ЄЦБ у такий спосіб намагається знову змусити банківську систему не накопичувати гроші, а кредитувати європейську економіку. Регулятору дуже не хочеться наступати на ті самі граблі, адже значна частка наданих раніше ЄЦБ банкам єврозони кредитів (на 1 трлн євро), за великим рахунком, не виконали основного призначення. Вони не дійшли до реальної економіки, а осіли на депозитах у тому самому ЄЦБ та/або на міжбанківському ринку. Але й банки теж зрозуміти можна: хто захоче кредитувати за умов цілковитої невизначеності в економіці?
Тепер дожили до від'ємних депозитних ставок. Простими словами, якщо раніше комерційні банки за нульового відсотка не одержували по своїх депозитах у центробанку нічого, то тепер, по суті, доплачуватимуть за розміщення там своїх коштів. На думку регулятора, це змусить кредитні організації у більших обсягах, ніж нині, кредитувати той самий реальний сектор економіки. Слід зазначити, що останніми роками Швеція та Данія намагалися експериментувати з від'ємними ставками. При цьому результат таких дій виявився неоднозначним: Швеція на практиці так до них і не перейшла, а Данія завершила програму у квітні без помітних успіхів. Крім того, від'ємні депозитні ставки в межах цілого регіону раніше точно не використовувалися й можуть призвести до несподіваних наслідків.
Курс
Не можна не зазначити, що останні кроки ЄЦБ можуть спровокувати подальше здешевлення єдиної валюти, та, як наслідок, збільшення обсягів експорту і зростання інфляції шляхом підвищення цін на імпортні товари. А оскільки найбільші країни ЄС, зокрема Німеччина, є провідними експортерами регіону, то нескладно здогадатися, що на цей фактор відновлення економіки ЄЦБ також робить ставку. До речі, єдина валюта відреагувала на новини про зниження відсоткових ставок падінням на 140 пунктів (до 4-місячного мінімуму) проти долара. Однак дуже скоро це падіння було відіграно.
Інфляція
Інфляція ж залишається бичем європейської економіки. Низькі темпи зростання ускладнюють завдання скорочення дефіцитів бюджетів, особливо для південних країн Євросоюзу. Представники ЄЦБ неодноразово заявляли, що ознак падіння споживчих цін, тобто дефляції, у єврозоні вони не бачать. Однак загроза існує, і про її масштаби може непрямо свідчити приклад Японії, яка бореться з дефляцією вже понад двадцять років. І той факт, що європейський кредитно-грошовий регулятор пішов на чергове зниження відсоткових ставок, свідчить про те, що він розглядає цю загрозу всерйоз.
Звичайно ж, рішення ЄЦБ щодо ставок не може відразу ж вплинути на стан економіки чи інфляційні показники. Високий рівень безробіття в регіоні (11,7% у квітні) продовжує тиснути на заробітні плати та споживчі витрати. У деяких європейських країнах ситуація на ринку праці виглядає взагалі жахливо: в Іспанії рівень безробіття становить 25,1%, а в Греції - 26,5%. Отже, одними монетарними важелями без структурних реформ проблем, що накопичилися, не усунути та економіку на ноги не поставити.
У четвер ЄЦБ також озвучив оновлені макропрогнози, і вони зовсім не радують. Тепер центральний банк очікує, що зростання ВВП ЄС цього року буде на рівні 1%, тоді як раніше прогнозувалося збільшення на 1,2%. Прогноз на 2015 р. було погіршено до 1,5% (з 1,7%).
Щодо інфляції. ЄЦБ очікує зростання споживчих цін нинішнього року на 0,7% (проти 1,0% у попередньому прогнозі), а на 2015 р. прогноз становить 1,1% (раніше - 1,3%). Тобто хай там як, але до цільового показника у 2% єврозоні ще дуже далеко. А це не виключає ймовірності того, що обіцяні програми кількісного пом'якшення та інші нетрадиційні інструменти все-таки можуть використати уже в недалекій перспективі.