Потупцювавши досить тривалий час на нульовій ставці банківського відсотка, Японія під тиском ненаситної дефляції та поглиблення банківської кризи змушена була зробити наступний крок — до від’ємної ставки. Фактично японським вкладникам тепер доведеться самим сплачувати гроші банкам за те, щоб останні погодилися потримати їхні гроші в себе. Гадають, що громадяни зважаться на цей крок заради власного спокою, уникаючи в такий спосіб перспективи бути пограбованими хатніми злодюжками.
Проте насправді про якийсь спокій не може бути й мови. Адже нинішній уряд Японії, все ще іменований «новим», узяв курс на зменшення державних гарантій на повернення банківських вкладів. Нині, у разі банкрутства банку, гарантованому поверненню підлягає, максимум, 10 мільйонів єн (83 300 доларів) з кожного рахунка, а з наступного квітня ця сума ще зменшиться. Отож можливість позбутися грошей, залишених у банку, може виявитися навіть вищою, ніж коли ховати їх під матрацом.
Більше того, нововведення може примусити вкладників малих банків почати масовий перехід до більших, як надійніших. Це, природно, призведе до серії банкрутств малих фінустанов, проте аж ніяк не підвищить конкурентоспроможності гігантів. Як вийти з цього зачарованого кола, в Японії поки що не придумали. Хоча й вирішили надати державні гарантії повного повернення грошей з корпоративних рахунків. Втім, тепер на таких рахунках лежить усього 25 трлн. єн, або 5 відсотків від загальної суми банківських вкладів, і використовуються вони здебільшого для клірингових операцій. А ось яка доля чекає решту 300 трлн. єн, що належать фізособам, незрозуміло.