Впровадження суворих стандартів на гранично припустимий вміст свинцю в бензині відповідав інтересам як екологів, так і автомобілістів. Адже цей метал не лише підвищує токсичність відпрацьованих газів, а й сприяє утворенню відкладень на свічах і клапанах, а також призводить до прискореного виходу з ладу каталізаторів. Тому практично в усьому світі перевищення в бензині гранично припустимих концентрацій (ГПК) свинцю фіксується досить рідко, а нафтопереробні компанії вже не дозволяють собі заощаджувати на очисному устаткуванні.
Здавалося б, аналогічна доля чекає і на сірку. Під час згоряння бензину сірка окисляється з утворенням оксидів сірки, які при взаємодії з водними парами призводять до утворення сірчаної кислоти. А вона, у свою чергу, не лише забруднює навколишнє середовище, а й викликає корозію металевих деталей двигуна та системи випуску відпрацьованих газів, а також істотно скорочує термін служби каталізаторів. Проте до повсюдного поширення суворих стандартів на ГПК сірки в бензині нині навіть далі, ніж кілька років тому.
Причиною такого відкочування стало різке зростання цін на нафту. Як відомо, високосерниста нафта, хоча й дешевша, донедавна особливим попитом не користувалася. У США та Західній Європі вже нині діють досить жорсткі обмеження на вміст сірки в бензині, а в найближче десятиріччя вони ще більше посиляться. Зате в азіатських і латиноамериканських країнах така суворість законом не передбачена. І там спостерігається небувале зростання попиту на пальне. Тільки в Китаї обсяги продажів легкових автомобілів за минулий рік зросли на 80%, у результаті чого моторошні пробки на вулицях китайських промислових центрів стали таким самим звичайним явищем, як і на Заході, а за рівнем забруднення навколишнього середовища автомобільними вихлопами Китай, безумовно, лідирує.
Задовольнити різко зрослий попит на нафту провідні експортери, і передусім Росія, прагнуть саме за рахунок високосернистої нафти, що раніше вважалося майже непридатним товаром. І саме Китай, який відчуває гострий нафтовий голод, купує її найохочіше. А контрольовані державою нафтопереробні заводи не надто піклуються, щоб знизити вміст сірки в бензині хоча б до китайських стандартів, що і так істотно перевищують західні. На урядовому рівні ця проблема практично ігнорується. Зате автомобільні компанії переймаються нею дедалі більше.
З ініціативи китайських представництв компаній General Motors, Ford, Hyundai, Toyota, а також місцевих автовиробників створюється спеціальний фонд для фінансування вивчення впливу підвищеного вмісту сірки в бензині як на стан навколишнього середовища, так і на експлуатаційні характеристики автомобілів. І хоча Світовий банк вже оприлюднив свої рекомендації з термінового посилення жорсткості відповідних стандартів у країнах, що розвиваються, не секрет, що автовиробники можуть піти й іншим шляхом. Зокрема свої проблеми вони можуть вирішити і за рахунок установки на автомобілях, що призначаються для китайського ринку, каталітичних конвертерів, менш чутливих до пагубного впливу сірки. Ось тільки вирішенню екологічних проблем це навряд чи сприятиме.