У своїх виступах президент Світового банку Джеймс Вульфенсон часто наводить таку статистику: щорічно на потреби оборони у світі витрачається 900 млрд. дол., на сільськогосподарські субсидії фермерам у багатих країнах — 300 млрд., а на боротьбу з бідністю — 56 млрд. Після 11 вересня 2001 року основним пріоритетом для урядів багатьох країн стала боротьба з тероризмом, а боротьба з глобальною бідністю відійшла, як мінімум, на другий план. Хоча насправді, вважає пан Вульфенсон, саме викорінення бідності може стати вирішальним чинником у перемозі над тероризмом. Адже під вплив його ідеологів найлегше потрапляють люди зневірені та знедолені.
Найефективнішим способом зменшення кількості таких людей експерти вважають скасування сільськогосподарських субсидій, якими багаті країни зберігають і поглиблюють глобальну нерівність. І справді, коли ЄС на утримання однієї корови виділяє субсидію, що перевищує один фунт стерлінгів на день, а кожна п’ята людина на Землі змушена існувати на суму, яка не досягає й 50 центів на день, — то йдеться вже навіть не про соціальну рівність.
Як відомо, на частку США та ЄС припадає 52 відсотки експорту всієї сільгосппродукції. При цьому саме за рахунок сільськогосподарських субсидій американська пшениця, приміром, надходить на світовий ринок за ціною, заниженою, порівняно з реальною вартістю, на 40 відсотків, рис — на 20, кукурудза — на 25—30 відсотків. Природно, це призводить до зниження світових цін на сільгосппродукцію. Так, заниження цін на кукурудзу сильно вдарило по добробуту 3 млн. мексиканських фермерів, для яких кукурудза — основна сільськогосподарська культура, а також 15 млн. членів їхніх родин. А 1,76 млн. мексиканських сільгоспробітників через наплив дешевої американської продукції взагалі опинилися без роботи.
У цілому, за оцінкою Світового банку, скасування сільськогосподарських субсидій допомогло б вирятувати від злиднів понад 140 млн. чоловік. Поки що представники бідних країн намагаються вести мову про скасування або запровадження тимчасового мораторію на субсидування окремих видів сільгосппродукції.
Про те, які дивіденди бідному населенню Землі може дати такий мораторій стосовно бавовни, «ДТ» вже писало. Не менш показова й статистика щодо вирощування тютюну. Зокрема, близько 80 тис. європейських фермерів (переважно в Греції та Італії), отримують по 10 тис. дол. на гектар своїх тютюнових плантацій — у двадцятеро більше, ніж при вирощуванні зерна. Проте навіть у межах ЄС прийти до консенсусу з питання скасування субсидій на вирощування тютюну поки що не вдалося, навіть попри пропозицію замінити їх «підйомними» при переході на іншу культуру.
Ще недавно експерти, і зокрема Ернесто Зеділло, колишній президент Мексики, а нині директор Йєльського центру вивчення глобалізації, запевняли: нинішнього року, який проходить під знаком виборів американського президента й розширення ЄС, на скасування сільськогосподарських субсидій можна навіть не сподіватися. Проте представники Євросоюзу днями дали зрозуміти, що таке рішення все ж можливе. Правда, лише в тому разі, якщо на такі заходи погодяться й інші розвинені країни.