Українські дипломати в Балтійських країнах домоглися підтримки з питання вступу України до Гельсінського комітету (HELCOM) з боку держав-членів цієї організації та секретаріату комітету. Про це «Дзеркалу тижня» стало відомо з компетентних джерел.
Як стверджують джерела «ДТ», у столиці Фінляндії питання повноцінного членства України в HELCOM вже порушувалося перед секретаріатом комітету і члени цієї організації прихильно поставилися до такої ідеї.
Водночас через низьку зацікавленість українських органів, що відповідають за охорону навколишнього середовища, цей проект не було втілено в життя, тому Україна досі має в HELCOM лише статус спостерігача.
За словами представників секретаріату HELCOM, тепер Україні потрібно прийняти політичне рішення, яке засвідчуватиме бажання приєднатися до Гельсінської конвенції. Таку декларацію слід ухвалити на рівні Кабінету міністрів з ініціативи міністра охорони навколишнього природного середовища України.
Гельсінкський комітет (HELCOM) є виконавчим органом Гельсінкської конвенції 1992 року, яка визначає правила охорони середовища Балтійського моря та його водозбірного басейну. Гельсінкський комітет здійснює моніторинг стану середовища та виконання міжнародних зобов’язань, а також працює над директивами та документами, які після їх прийняття мають велику вагу в міжнародних відносинах.
Членство у Гельсінкському комітеті надало б Україні можливість активно впливати на рішення щодо проекту Nord Stream («Північний потік») і транспортування російської нафти застарілими танкерами в обхід України.
Докладніше читайте у статті Якуба Логінова «Україна може вступити до HELCOM, щоб загальмувати «Північний потік» у свіжому номері «ДТ».