Запускаючи 1900 року проект Kodak Brownie, його творці придумали для свого дітища дуже привабливе для споживачів гасло: «Ви натискаєте кнопку, а решту робимо ми!» Відтоді фотографи перестали бути хіміками-аматорами, фахівцями зі змішування реактивів і затемнення приміщень, а фотографування дуже швидко перетворилося на масове захоплення.
Через століття цифрова фотографія очікує такого ж прориву. Популярність цифрових фотоапаратів неухильно зростає (торік рівень їх продажів сягнув четвертої частини всіх камер, реалізованих у світі), однак придбати цю річ, як і раніше, може не кожен. Річ у тому, що володіння таким апаратом передбачає і володіння комп’ютером, без якого неможливе зберігання, редагування, розмноження і друкування цифрових фотографій. Для більшості людей це серйозна перешкода на шляху до фотокамер XXI століття. За даними компанії Eastman Kodak, 80% власників цифрових фотоапаратів у половині випадків продовжують користуватися їхніми плівковими аналогами, а більш як п’ята частина 30 млрд. цифрових знімків, вироблених у світі щороку, так і залишаються ненадрукованими. Процес друку — найбільш дорога і трудомістка частина цифрового фото.
Промисловість намагається вирішити цю проблему, оскільки друкування фотографій є головним джерелом доходів для компаній, що працюють у фотобізнесі. Зараз левова їх частка йде виготовлювачам паперу та картриджів для кольорових струминних принтерів, головним чином виробництва компанії НР (Hewlett-Packard). І цей бізнес останнім часом став таким прибутковим, що Європейський Союз навіть був змушений недавно розпочати розслідування фактів незаконної «прив’язки» споживачів до картриджів саме тих фірм, які виробляють принтери.
Друкування цифрових фотографій у домашніх умовах видається сьогодні справді заняттям для ентузіастів, оскільки містить у собі виконання таких процедур, як перенесення фотофайлів із камери в персональний комп’ютер, їх обробка (наприклад, усунення ефекту «червоного ока») і, нарешті, роздруковування. Значно простіше користуватися принтерами, які підключаються безпосередньо до фотоапарата, що дозволяє одержати відбитки без використання комп’ютера. Однак у цьому випадку також виникає проблема зберігання знімків — коли пам’ять камери буде заповнена вщерть, їх однак доведеться кудись «скидати».
Альтернативний підхід полягає у виробництві обладнання для міні-фотолабраторій, що могли б на місці друкувати фотографії з цифрових носіїв. Такі заклади були б копією нинішніх лабораторій, у яких звикли друкувати свої фотографії власники аналогових камер. Головні фотокомпанії світу, зокрема той-таки Kodak, активно підтримують і розширюють мережу таких виробництв, випускаючи для них не лише обладнання, а й витратні матеріали — плівки, реактиви і папір. Однак у випадку з цифровим обладнанням усе одно залишається проблема зберігання файлів із фотографіями. Можливо, її вирішать шляхом перенесення цих файлів на компакт-диски, з яких надалі і будуть повторно друкуватися знімки.
Ще один варіант вирішення проблеми — це пересилання скинутих із камери в комп’ютер фотофайлів через мережу Інтернет підрядчикові, який виконує роботи з їх роздруковування. Готові знімки потім повертаються замовнику звичайною поштою. Сьогодні у світі існує кілька компаній, що надають такі послуги, проте жодна з них не може вважати свій бізнес успішним. Причина прозаїчна: більшість пересічних користувачів Інтернету мають доступ до «всесвітньої павутини» через телефонні лінії, швидкість передачі даних якими накладає обмеження на кількість цифрових знімків, що пересилаються електронною поштою.
Поки що незрозуміло, який із перелічених підходів — друкування знімків у домашніх умовах, виконання цієї функції спеціалізованими фотолабораторіями чи використання з цією метою Інтернету — виявиться найприйнятнішим для споживачів. За оцінкою фахівців компанії Infotrends, що спеціалізується на дослідженні сучасних ринків, усі три, швидше за все, співіснуватимуть паралельно. Експерти зазначають, що люди, вочевидь, захочуть роздруковувати самостійно деякі, особливо дорогі для них знімки, а в приймальні пункти звертатимуться тоді, коли знадобиться виготовити багато фотографій, скажімо з весілля чи ювілею.
А поки що HP і Kodak намагаються про всяк випадок перестрахуватися. Обидва недавно представили свої нові цифрові фотоапарати і програмне забезпечення, покликані спростити процес розмноження і друкування знімків. Попри те, що вироби називаються по-різному (новинка НР зветься Instant Share, а Kodak — EasyShare), у їх роботі використано один і той самий принцип. В обох фотоапаратах їхні власники мають можливість із усього переліку знімків, що зберігаються в пам’яті пристрою, виділяти уподобані кадри, які після підключення до комп’ютера автоматично пересилаються електронною поштою зазначеним абонентам, розміщуються на веб-сторінці користувача, друкуються на струминному принтері або пересилаються через Інтернет для подальшої обробки фірмам-виготовлювачам фотографій.
На думку експертів, ніхто сьогодні не може сказати, наскільки впровадження цифрових технологій змінить смаки і звички споживачів. Очевидно, що цифрові знімки значно легше розмножувати, зате набагато важче роздруковувати. Чи означає це, що власники камер нового покоління фотографуватимуть частіше, проте друкуватимуть фотографії рідше? І чи зможе монітор комп’ютера або екран телевізора перетворитися на головний засіб перегляду знімків?
У цих умовах надзвичайно важко визначити, хто з двох конкурентів виявиться в остаточному підсумку у виграші — Kodak, який має розвинену систему оцінювання попиту споживачів і широку дилерську мережу, чи НР, який виробляє не лише цифрові камери, а й персональні комп’ютери, сервери та принтери. Можливо, успіху досягнуть обидві компанії, тим більше що в них є спільне підприємство з виготовлення фотопринтерів.
З другого боку, не слід забувати і про безліч звичайних фотографій (за деякими даними, лише у США їх кількість сягає трильйона), що зберігаються сьогодні в домашніх колекціях, найчастіше в коробках з-під взуття. Той, хто зможе запропонувати досить дешевий шлях перетворення їх на цифровий формат, отримає ключ до колосального ринку.
Загалом, фотобізнес має вражаючі перспективи. Проте успіх компаній, що працюють на цьому ринку, залежатиме від вибору моделі розвитку цифрової фотографії. І поки його не зроблять, людям, для бюджету яких дві-три сотні доларів мають вирішальне значення, не варто поспішати міняти звичний аналоговий фотоапарат на новомодний цифровий.
За матеріалами журналу The Economist