Попри досить оптимістичне завершення минулого року, світові фінансові ринки знову лихоманить. Поки що це не справжня буря, а так, брижі на воді. Але, на думку багатьох, у них є шанси перерости в ідеальний шторм.
Минулий рік завершився знаковою подією - США першими серед розвинених країн підвищили ставку після кризи 2008 р. У принципі, подія була прогнозованою, тому ми не побачили різкого зростання курсу долара. Понад те, відразу виникло запитання: а що далі? Чи будуть Штати продовжувати цикл підвищень або ж зупиняться на цьому?
Офіційна позиція ФРС така, що ставка поступово зростатиме. Президент Федерального резервного банку Сан-Франциско Джон Вільямс заявив, що чиновники ФРС очікують чотири підвищення, у результаті чого ставка становитиме приблизно 1,35%. Однак Вільямс одразу зробив застереження, що для такого сценарію необхідні відповідні результати в економіці.
До негативних факторів, які впливають на американську економіку, належать уповільнення зростання країн, що розвиваються, сильний долар і ситуація на ринку нерухомості. Також Вільямс скромно не згадав про те, що динаміка інфляції поки що не виправдовує очікувань ФРС. Упродовж уже понад трьох років її рівень перебуває нижче цільової позначки Федерального резерву в 2% і, як очікується, досягне її тільки у 2018 р.
Ринок праці нібито показує хорошу динаміку. Так, 2015-го у США було створено 2,6 млн нових робочих місць. Це найкращий показник із 1999 р. Рівень безробіття за останні 12 місяців знизився до 5%, що формально для Штатів означає майже повну зайнятість. Однак не все так гладко. Річ у тім, що при такому бурхливому зростанні зайнятості збільшення зарплат явно відстає. Так, у грудні розмір погодинної оплати праці виріс у річному порівнянні лише на 1,7%, що ненабагато перевищує темпи інфляції. У середньому в грудні зарплата знизилася щодо листопада на 0,2%, до 24,57 дол. на годину. А середня тривалість робочого тижня залишилася колишньою - 34,6 години. Водночас приріст нових робочих місць становив у грудні 292 тис., набагато перевищивши прогнози. Така невідповідність зумовлена тим, що багато американців зайняті лише частково. Крім того, якщо казати про нові робочі місця, то саме в грудні левова їхня частка припала на низькооплачувані вакансії.
Іншими словами, якщо ситуація із зарплатами та інфляцією не почне поліпшуватися, про чотири підвищення ставки ФРС можна забути. Більш реальним виглядає прогноз експертів Rabobank, які вважають, що підвищень буде максимум два і не раніше другої половини 2016-го.
Китай продовжує спантеличувати
Та якщо зі Штатами все більш-менш зрозуміло, то Китай продовжує підкидати поживу для роздумів. Економіка Піднебесної сповільнюється такими темпами, що це вже викликає серйозну стурбованість як китайської влади, так і світового співтовариства. Якщо у 2013 р. темпи зростання китайської економіки становили 7,7%, 2014-го - 7,3, то 2015-го, за прогнозами МВФ, вони дорівнюватимуть 6,8, а 2016-го - уже 6,3%.
Слід зазначити, що основне вповільнення припадає на виробничий сектор Китаю, що веде до скорочення імпорту, а крім того, під ударом опиняються експортери сировини в Китай. І хоча в секторі послуг спостерігається зростання, але воно особливо не впливає на загальну ситуацію.
Задля справедливості слід сказати, що влада Китаю цього разу не стала ховати голову в пісок, відмовившись від практики гасел. Вона визнала існування проблеми та всерйоз зайнялася пошуком виходу з нинішньої ситуації. Народний банк Китаю має намір стабілізувати економічні показники, для чого, зокрема, було знижено ключову ставку. Щоправда, результативність поки що так собі: фондовий ринок продовжує знижуватися, реагуючи на невтішну статистику. Так, у грудні китайський експорт упав на 1,4%, тоді як імпорт скоротився на 7,6%. Обидва показники виявилися гіршими за прогнози. НБК активно проводить інтервенції на підтримку юаня, спалюючи золотовалютні резерви, які знизилися 2015-го уперше з 1992 р. Обсяг валютних резервів за минулий рік скоротився на 513 млрд дол. (на 13,4%) і становить на 31 грудня 3,33 трлн дол.
Експерти рейтингового агентства Fitch попереджають, що такий розвиток подій може завдати шкоди міжнародній торгівлі та завадити зростанню світової економіки, постраждають ринки, які розвиваються, і глобальні корпорації.
Буквально днями Світовий банк знизив прогноз зростання світової економіки в 2016 р. до 2,9% - з 3,3%, які прогнозувалися в червні.
Сировинні ринки в депресії
Крім китайських, є чимало інших факторів, які сприяють падінню цін на сировину. Так, ринок нафти розпочав 2016 р. продовженням падіння: 13 січня ц.р. котирування оновили 12-річні мінімуми нижче 30 дол. за барель. З початку року нафта вже подешевшала приблизно на 20%, оскільки надвиробництво чорного золота зберігається, а спад в економіці Китаю гальмує попит на сировину. Також не слід відмахуватися від того факту, що нафта нині є не тільки економічним, а й політичним інструментом. На цьому тлі недивно, що навіть напруженість на Близькому Сході не стала приводом до будь-якої пристойної корекції.
У грудні аналітики Morgan Stanley обережно прогнозували ціну нафти у 2016 р. ближче до 20 дол./бар. Тим часом експерти з Royal Bank of Scotland зараз насмілюються називати навіть такі цифри, як 16 дол., а їхні колеги з Standard Chartered бачать нафту марки WTI цього року в районі 10 дол./бар.
Цифри наводяться різні, однак суть одна - ралі на ринку нафти цього року не очікується. Це визнають навіть представники Росії. Потенційно вплинути на ситуацію може заплановане на лютий засідання ОПЕК, оскільки раніше повідомлялося, що при падінні цін на нафту до 20 дол./бар. і нижче картель, імовірно, піде на скорочення обсягів видобутку, що в довгостроковій перспективі має надати підтримку ринку. Хоча такий сценарій виглядає неправдоподібно.
Крім торішніх факторів впливу на нафтові ціни, цього року додасться новий - Іран. Очікується, що найближчим часом з Ірану буде знято санкції, а це свідчить лише про одне: на ринок потрапить ще більше нафти. Напередодні цієї події помітно посилилася війна за ринки збуту: Саудівська Аравія вже вкотре надала своїм клієнтам знижки на нафту, продовжуючи при цьому видобувати на максимумі своїх потужностей. Крім того, США зняли 40-річне ембарго на експорт нафти та вже уклали перші контракти.
Слід зазначити, що рекордно низькі ціни на нафту продовжують бити по доходах корпорацій. Цього тижня британська BP заявила про намір скоротити близько 600 робочих місць на своєму виробництві в Північному морі, при цьому загалом компанія планує скоротити штат на 4 тис. чоловік. Корпорація зазначила, що на сьогодні займатися виробництвом нафти марки Brent невигідно, бо витрати на видобуток бареля нафти становлять у середньому 50 дол. За оцінками експертів, сформована ситуація може призвести до негативних наслідків для сектора в цілому, в якому можуть залишитися без роботи понад 400 тис. чоловік.
Не в кращому стані й ціни на ринку металів. Ціни на мідь у на початку нинішнього року обвалилися до 6,5-річних мінімумів на тлі нещодавнього падіння китайського фондового ринку. Цього тижня вартість тонни міді знизилася до 4381 дол. (мінімум із травня 2009 р.). 2015-го мідь подешевшала на 28% - це максимальне падіння після того, як у 2008 р. мідь обвалилася в ціні на 54%.
Нагадаємо, що 45% світового попиту на мідь припадає саме на Китай. З огляду на той факт, що на ринку також спостерігається надлишок пропозиції міді, лише скорочення обсягів видобутку металу може збалансувати ринок.
До речі, восени минулого року видобувна компанія Glencore була змушена скоротити обсяги видобутку міді в Африці, що стало додатковим підтвердженням слабкого попиту. Експерти Goldman Sachs прогнозують середню вартість тонни міді до кінця 2016 р. на рівні 4500 дол. Також Goldman Sachs зазначає, що світовий профіцит міді у 2016–2019 рр. становитиме мінімум 500 тис. т, а світова пропозиція перевищить попит на 530 тис. т тільки цього року. Також прогнозується прискорення процесу закриття мідних шахт.
Крім міді, експерти Goldman Sachs знизили прогноз за цінами на нікель на 2016 р. більш як на 20% - до 14500 дол./т. Менш оптимістично на нікель дивляться аналітики Morgan Stanley, які прогнозують нікель у середньому по 10692 дол./т 2016-го, а 2017-го ціни зростуть до 12236 дол. Майже такої самої думки дотримуються експерти з Credit Suisse Group.
Що ж до цін на алюміній, то експерти Goldman Sachs Group знизили прогноз через надлишок металу на світовому ринку. Так, у 2016 р. середня вартість алюмінію становитиме 1525 дол./т, а 2017-го - 1625 дол./т. Свій історичний мінімум алюміній установив у листопаді 1993 р. - 1022 дол., а максимум - 3271 дол. у липні 2008 р.
Найбільший експортер залізної руди - Австралія наприкінці 2015 р. знизила прогноз за цінами на залізну руду на 19%, оскільки пропозиція продовжує збільшуватися, а спад в економіці Китаю шкодить попиту. За оцінками міністерства промисловості та природних ресурсів Австралії, середня вартість тонни руди 2016-го становитиме 41,30 дол. проти вересневого прогнозу в 51,20 дол.
2015-го ціни на залізну руду впали на 43%, оскільки видобувні компанії Rio Tinto Group, BHP Billiton Ltd. і Vale SA продовжували нарощувати виробництво в боротьбі за ринок збуту, що призвело до зростання профіциту руди на тлі зниження попиту. Тим часом країна очікує, що у 2016 р. експорт залізної руди збільшиться на 13%.
Аналітики Goldman Sachs Group Inc. вважають, що в найближчі три роки ціни на залізну руду перебуватимуть нижче 40 дол./т.
Загалом сировинні ринки, мабуть, не зможуть порадувати інвесторів оздоровленням. Однак, попри підвищену нервозність ринків, не слід очікувати настання економічного апокаліпсису. На думку МВФ, повільний, але більш стійкий економічний розвиток китайської економіки в довгостроковій перспективі піде на користь світовому співтовариству. Інше питання, що досягнення збалансованої економіки в Китаї може зайняти кілька років, оскільки триває глобальна переорієнтація на збільшення частки внутрішнього попиту. Найближчим часом нас очікує гіпертрофована реакція на економічну статистику Китаю, яка часом буде затьмарювати дані зі США. Просто тема США всім давно знайома, а тема Китаю для ринку поки що нова.
Також необхідно пам'ятати, що дивергенція між монетарною політикою ФРС та інших країн з теоретичної стала цілком реальною. Тому долар зміцнюватиметься. Наприклад, BOA Merrill Lynch вважає, що у 2016 р. євро опуститься до позначки 0,95 дол. Однак у найближчій перспективі, найшвидше, заграє тема деякого сповільнення економіки США, про ймовірність якого вже заявили представники ФРС Каплан і Розенгрін, зазначаючи недостатнє зростання інфляції. На цьому тлі євро стосовно долара ситуаційно може зміцнитися аж до 1,14–1,15. Однак навіть таке зростання не скасовує ведмежого сценарію, оскільки якщо Штати, як ішлося вище, можуть підвищити ставку мінімум ще двічі, то ЄС це не світить ще досить довго, а у Великобританії через слабкі економічні дані та майбутній референдум із приводу перебування в складі ЄС - під великим сумнівом.