Розмови про підготовку війни з Іраком із гіпотетичної площини вже перейшли в площину практичну, а саме зупинилися на питанні: «А скільки все це коштуватиме?» Політики й економісти, аналітики та журналісти пропонують цілий спектр власних оцінок економічних наслідків, до яких можуть призвести військові акції США. Природно, при складанні таких прогнозів зазвичай відштовхуються від спогадів про події 12-річної давності, попередньої війни з Іраком. Військові витрати антиіракської коаліції тоді становили 61 млрд. дол., причому більшу їх частину було покрито країнами Перської затоки та Японії. Цього разу, за оцінками аналітиків, витрати можуть становити від 50 до 150 млрд. дол., причому практично вся сума ляже вже на плечі американських платників податків.
Якщо взяти за основу розрахунків цифру посередині — 100 млрд. доларів, то дефіцит бюджету на фінансовий рік, який почався саме 1 жовтня, становитиме 245 млрд. дол., або 2 відсотки ВВП. Порівняно з максимальним дефіцитом бюджету в розмірі 6 відсотків ВВП, зафіксованим у період гонки озброєнь, цей показник здається не дуже й високим. Крім того, урядові витрати, які завжди супроводжують велику військову кампанію, можуть мати значний позитивний вплив на національну економіку. Так, за оцінками Джеральда Коена, головного економіста інвестиційного банку Merrill Lynch, кожен додатковий долар таких витрат додає два додаткових долари до обсягу ВВП.
Утім, цей досить приблизний прогноз зроблено з розрахунку на відносно швидку перемогу США. У доповіді бюджетного управління Конгресу Сполучених Штатів наводяться точніші цифри. Так, вартість ведення військової кампанії тривалістю один місяць оцінюється в 9 млрд. дол., ще 20 млрд. має піти на підготовку до війни. Втім, ці цифри теж досить приблизні, і їх уточнення залежить від конкретних термінів початку військових дій.
Як відомо, головним економічним результатом попередньої війни в Перській затоці стала американська рецесія 1990—1991 років, викликана різким зростанням цін на нафту. Після того, як іракські війська вивели з ладу нафтові родовища Кувейту, ціни на нафту практично подвоїлися і досягли 41 дол. за барель. Зараз ціни на нафту і так перебувають при позначці в 30 дол., а в разі війни обіцяють піднятися до тих-таки 40 дол. за барель.
Цей варіант розвитку подій уже нікого не лякає. Щоправда, аналітики не виключають і того, що Ірак може у першу чергу завдати ударів по нафтовій інфраструктурі Кувейту та Саудівської Аравії, а також інших близькосхідних країн. У такому разі ціна на нафту злетить до 160 дол. за барель і навіть вище, і ні американська, ні світова економіка такого удару просто не витримають.
Втім, для світової економіки наслідки війни США проти Іраку і так вимальовуються в менш привабливому світлі, ніж для самої Америки. За оцінками Wall Street Journal, європейська економіка в результаті війни з Іраком може постраждати набагато сильніше, ніж американська. По-перше, економіка Західної Європи більш залежна від ціни на нафту. По-друге, у Європі не буде чинника економічного стимулювання в результаті зростання військових витрат. І, нарешті, європейська економіка і так слабша й вразливіша, порівняно з американською. Не випадково Merrill Lynch укотре знизив свої прогнози зростання ВВП ЄС до 0,6 відсотка на нинішній рік. Втім, це було зроблено ще до обвального падіння фондового ринку наприкінці вересня до найнижчої за останні 15 років позначки.