Заблукати в пошуках середнього класу можна не лише на вітчизняних просторах. Як нещодавно з’ясувалося, в Америці цей самий середній клас теж шукають і знаходять по-різному. Залежно від того, звідки дивляться.
Якщо дивляться справа, то крива рівня життя за останні роки видається гордо спрямованою вгору. І справді, дедалі більше американців купують собі не найдешевші кросівки фірми Nike і дуже навіть недешеві речі фірми Gap. Із цього незаперечного факту представники правих сил роблять прямолінійний висновок, що в середнього американця залишається дедалі більше «вільних» грошей, які він може витрачати на предмети розкоші.
Ті, хто ту саму криву споглядає зліва, бачать, що вона невблаганно йде донизу. Хоча й не заперечують того, що будь-які не найдешевші дрібниці американці купують справді у величезних кількостях. А чого ж іще чекати від суспільства надспоживання? Та саме представники лівих сил всіляко акцентують увагу на тому факті, що американці, які купують для себе кросівки та одяг, які не є предметами першої необхідності, дедалі частіше змушені відмовляти собі в тому, без чого обходитися дуже важко. І як представникам прославленого середнього класу робити це їм не личить.
В останньому дослідженні Елізабет Воррен і Амелії Воррен Тьяджі йдеться про те, що номінальні доходи середньостатистичної американської сім’ї з 1973 по 2000 роки зросли на 5,5 відсотка. При цьому вартість освіти за той самий період зросла на 6,5 відсотка, а витрати на охорону здоров’я — на 8 відсотків. Про повноцінний відпочинок говорити дедалі важче: 2000 року аж 4 відсотки американських сімей змушені були проводити відпустки вдома, хоча ще 1973 року таких було лише 3,2 відсотка.
І така ж сама руйнівна стаття витрат — квартирне питання, причому за 30 років ці витрати зросли аж на 70 відсотків. І зовсім не тому, що американці поголовно селяться в будинках із 27 спальнями, — насправді це роблять лише найбагатші. Пересічні американські сім’ї щосили працюють, щоб купити собі житло в районі, який прилягає до престижної школи. А площі їхніх жител за останні 30 років у середньому збільшилися лише на півкімнати.
Витрати на охорону здоров’я за ті ж таки 30 років зросли на 60 відсотків. При цьому кількість сімей, спроможних найняти няню або виховательку для дитини-дошкільняти, зменшується катастрофічними темпами. У результаті сім’я, в якій працюють обидва батьки, може дозволити собі відкладати набагато меншу суму, ніж три десятиріччя тому дозволяла собі сім’я з одним годувальником.
Зате боргів нинішні американці роблять набагато більше, ніж їхні батьки. І зовсім не через купівлю зайвої пари злощасних кросівок.