Найбагатша людина в сьогоднішньому світі, засновник найбільшої компанії, філантроп №1 в історії добродійності — Білл Гейтс — отримає з рук англійської королеви Єлизавети II титул рицаря Британської імперії. Не бувши громадянином Великобританії, Гейтс не має права користуватися титулом «сер». Але у разі потреби він завжди зможе приставити до свого імені абревіатуру КBE, що позначає «Knight of British Empire» (рицар Британської імперії). Він не перший американець, кому королева дарує найвищий титул країни. Він — четвертий, після президента Джорджа Буша-старшого, мера Нью-Йорка Рудольфа Джуліані і кінорежисера Стівена Спілберга.
Гейтс удостоїться британського рицарства за великий внесок у розвиток освіти та підприємництва у Великобританії, а також за боротьбу зі злиднями та хворобами в усьому світі. Хоча, власне, хто не знає сьогодні Білла Гейтса і його революційного внеску в розвиток науково-технічного прогресу. Практично неможливо уявити, як розвивалося б людство, не будь геніального винаходу ХХ століття — комп’ютерного програмного забезпечення Microsoft.
Гейтсу усього 48 років. Для кожного американця — він живе втілення американської мрії. Хоча, насправді, крім шанованої в Америці формули «селф-мейд» (зробив себе сам), Білл Гейтс — звичайний геній, комп’ютерний. Він захопився комп’ютером 13-річним школярем. У 17 років — продав свою першу комп’ютерну програму, систему розкладу для школи, і заробив на ній чотири тисячі доларів. Ну а далі — усім відома байка, що стала легендою, — про те, як двоє шкільних друзів, Білл Гейтс і Пол Аллен, у «дядечковому сараї» у Сіетлі винаходили першу операційну систему для комп’ютера. Вже студентами Гарвардського університету вони написали першу програмну мову для персонального комп’ютера. А 1975-го зареєстрували компанію Microsoft, втіливши у назві сутність свого винаходу: програмне забезпечення — software — для мікрокомп’ютерів.
Як і багато геніїв, Гейтс — недоучка. Він покинув Гарвард, коли зрозумів, які райдужні перспективи відкриваються перед його компанією. Успіх прийшов на початку 80-х — Microsoft підписав угоду з розробки операційної системи для персональних комп’ютерів IBM. Подальша угода свідчить про майстерність Гейтса-бізнесмена: компанія Microsoft домагається дозволу на ліцензування своєї операційної системи для інших виробників ПК (персональних комп’ютерів), а не тільки компанії IBM. Інакше кажучи, практично всі виробники комп’ютерів купують не саму систему, а лише ліцензію на користування нею. Таким чином, число користувачів програмними продуктами «Майкрософт» збільшується автоматично і постійно. З’явилася нова індустрія з виробництва IBM-подібних персональних комп’ютерів, так званих «клонів», які залежать від операційної системи Microsoft.
За 20 років Білл Гейтс побудував найбільшу і найприбутковішу у світі компанію. 1999-го він стає найбагатшою людиною у світі. А потім 2000-го йде з поста головного управляючого Microsoft. Що сталося? Втомився, вирішив купити якийсь острів в океані і відпочити від трудів праведних на чесно зароблені гроші? Ні. Просто захотів повернутися до улюбленої справи — до програмування, до винахідництва, просто до робочого столу. Тепер він вирішив зайнятися проблемами майбутнього — епохою мобільного Інтернету.
Водночас Гейтс не залишив своє дітище. На відміну від шкільного друга і компаньйона Пола Аллена, котрий відійшов від справ узагалі, Гейтс продовжує залишатися главою ради директорів Microsoft і досі визначає напрям розвитку компанії. Наприклад, програмісти Microsoft сьогодні активно шукають протиотруту проти спаму — електронних листів із рекламою різного роду послуг і сумнівних товарів, включаючи порнографію. Приблизно 40% всієї електронної пошти в Інтернеті складає саме спам. А спамери, котрі розсилають «мотлох» по Інтернету, на думку Гейтса, — люди дуже винахідливі. Проте, виступаючи минулого тижня на Економічному форумі в Давосі, Гейтс пообіцяв через два роки позбавити Інтернет від спаму.
Минулий рік для Microsoft, як і для всієї американської економіки, видався не дуже вдалим. Попри те, що обсяги продажів програмного забезпечення Microsoft збільшилися і тільки в четвертому кварталі досягли рівня більш ніж у 10 млрд. дол., прибутки компанії впали — порівняно з 2002 роком на 17%. Однак нового року компанія не очікує якихось ускладнень. Попит на комп’ютери у світі не падає, а відповідно буде затребуваним і програмне забезпечення. Тим більше що в грудні минулого року компанія оголосила, що виводить із ринку свою застарілу продукцію. Відповідно до статистики, лише в США 80% компаній усе ще використовують програмні версії Windows 98 і навіть Windows 95. Найпопулярнішою на сьогодні є система Windows 2000. Однак незабаром усім користувачам доведеться розщедритися на нову програму — Windows XP.
Білла Гейтса часто обвинувачують в агресивному стилі менеджменту. Та й справді, завдяки своїй залізній хватці в бізнесі він зробив корпорацію Microsoft практично монополістом у глобальній комп’ютерній індустрії. Тому, спираючись на антимонопольне законодавство, багато конкурентів на ринку програмного забезпечення висували і продовжують висувати судові позови проти Microsoft. Правда і те, що Біллу Гейтсу і його менеджерам майже завжди вдавалися так звані досудові врегулювання. Так, торік Microsoft сплатила компанії AOL Time Warner 750 млн. дол. компенсації за обвинуваченням у тому, що фірма Netscape, куплена AOL 1999 року, була позбавлена можливості конкурувати на ринку інтернет-браузерів. Крім того, АОL, найбільша компанія з надання послуг в Інтернеті, користуватимуться програмами Microsoft безплатно протягом семи років. Зрештою, Microsoft і AOL розійшлися полюбовно — домовилися співробітничати в розробці інтернет-технологій, а саме у частині вдосконалення ринку цифрових медіа (включаючи фільми і музику). Але вже в грудні мережна медіакомпанія RealNetworks висунула судовий позов, звинувативши Microsoft у незаконній монополізації стрімко зростаючого ринку цифрової музики та відео...
Найсвіжіша новина надійшла минулого тижня з Брюсселя — після трирічного періоду розслідувань Європейська комісія ухвалила попереднє рішення про те, що компанія Microsoft порушила закон про конкуренцію в ЄС і зловживала своєю домінуючою позицією на ринку персональних комп’ютерів. Якщо ЄК висуне судовий позов проти Microsoft, то він виявиться знаковим як в антимонопольній боротьбі, так і у взаєминах ЄС і США.
Цими ж днями Білл Гейтс, виступаючи в Лондоні на конференції британських підприємців, сказав, що бізнес у Британії й Америці не може бути успішним, якщо і далі будуватиметься на придбанні частки ринку шляхом зниження витрат, на протекціонізмі і на політиці очікування. І що прийдешній наступ технологічних ринків Азії, таких, як Індія, Китай та інших країн з дешевою робочою силою, має підстьобнути Захід негайно сфокусуватися на інвестуванні в інноваційні ідеї, на активному експорті своїх нових винаходів. Чого не забрати у Гейтса, то це бачення перспективи...
Сама корпорація Microsoft, як відомо, «поклала око» саме на Індію. 2002-го, під час поїздки по цій країні, Гейтс оголосив про рішення інвестувати в розвиток індійських технологій 400 млн. дол. Причому трирічний план інвестування містить у собі не лише нові розробки програмного забезпечення, а й суттєве поліпшення комп’ютерної грамотності в країні.
Крім розширення індійської філії компанії Microsoft, Гейтс фінансує проект вартістю в 20 млн. доларів з розвитку освітніх програм за допомогою Інтернету. Результати діяльності комп’ютерного магната не забарилися позначитися: уже сьогодні майже чверть програмістів, які працюють у корпорації Microsoft, — спеціалісти з Індії, а сама Індія стрімко стає одним зі світових лідерів з виробництва комп’ютерного забезпечення та послуг.
Остання ініціатива Білла Гейтса — залучення в комп’ютерний світ арабських країн. За даними досліджень, тільки 1,6% населення арабських країн Близького Сходу мають доступ до Інтернету, на кожну тисячу чоловік у регіоні є лише 18 комп’ютерів, у той час, як середній показник у світі — 78,3 комп’ютера. На початку минулого тижня Гейтс прилетів у Каїр, де обговорив з урядом Єгипту початок спільних дій з комп’ютерної освіти, передусім молоді та студентів.
Однак прихід Microsoft на арабський Схід — це лише частина спільного великого проекту корпорації Microsoft і ООН з поширення комп’ютерних технологій і грамотності в країнах, що розвиваються. Корпорація надасть програмне забезпечення, викладачів і оплатить відкриття комп’ютерних центрів спочатку в Єгипті, Марокко та Мозамбіку. Якщо проект виявиться успішним, то буде впроваджуватися і в інших країнах. До речі, Microsoft і ООН уже мають досвід співпраці в Афганістані, де створюються 16 регіональних центрів, у яких опановуватимуть комп’ютерну грамоту 12 тис. афганців на рік.
Наприкінці січня на Всесвітньому економічному форумі в Давосі Білл Гейтс зробив заяву про те, що компанія Microsoft має намір витратити 1 млрд. дол. протягом п’яти років на подолання цифрового бар’єра (нерівності в розвитку комп’ютерних технологій) між бідними і багатими країнами. На торішньому Давосі він же заявляв майже про те ж, із тієї різницею, що мова йшла про його приватну благодійну діяльність — новий грант у 200 млн. дол., спрямований у фонд медичних досліджень.
Білл Гейтс, дійсно, не просто найбагатший мільярдер у світі. Він же і найщедріший донор, меценат, філантроп. Комусь здаватиметься, що легко роздавати, маючи такі незліченні багатства. Однак не так уже багато мільярдерів можуть зрівнятися з Гейтсом у його благодійних справах. Усе залежить, вочевидь, від внутрішніх потреб людини. Він напевно міг би купувати футбольні, баскетбольні, хокейні та інші спортивні клуби чи скуповувати землі, ліси, нафтові свердловини, діамантові рудники, заповідники, острови і навіть країни. Він міг би піти в політику чи просто купувати політиків у себе на батьківщині і за рубежем. Зрештою, міг би вже давно піти «на пенсію» і оселитися десь на райському березі океану. Особисті статки Білла Гейтса, за даними журналу «Форбс», становлять 46 млрд. дол.
Та він воліє інакше розпоряджатися своїм багатством і своїм часом. Його чомусь хвилюють бідні країни, неосвічене населення, невиліковні хвороби. На відміну від багатьох колег по «цеху» мільярдерів, багатство не загнало його в капсулу байдужості. 2000 року Гейтс зі своєю дружиною Меліндою заснували спільний благодійний фонд із капіталом у 24 млрд. дол. спеціально для фінансування глобальних проектів у сфері освіти й охорони здоров’я. Керує фондом батько Білла. Протягом усіх цих років фонд підтримує своїми грантами боротьбу зі СНІДом і лікування хворих.
У вересні минулого року фонд виділив 168 млн. дол. на боротьбу з малярією в Африці. Але попередньо подружжя Гейтсів саме відвідало ними ж заснований дослідницький центр із лікування малярії в Мозамбіку. Вони хотіли, крім усього іншого, привернути увагу світу до хвороби, котра щодня вбиває 3 тисячі африканських дітей. Мені здається, Гейтс належить до тих людей, що представляють «людське обличчя» капіталізму.
Гейтс-меценат заснував знамениту корпорацію Corbis, що створює цифровий архів творів мистецтва з державних і приватних колекцій усього світу. З даних на офіційному сайті Білла Гейтса можна також дізнатися, що він любить читати, грати в гольф і бридж. Щоправда, не сказано, коли він устигає це робити, — адже він ще й батько трьох маленьких дітей...