Утримання німецьких пенсіонерів «з’їло» нинішнього року третину всього державного бюджету країни (248 млрд. євро), тоді як Європейський Союз розумну пенсійну частку в держбюджеті вважає в межах 12 відсотків, а США та Японія обходяться вдвічі меншим показником. Саме непомірні витрати на утримання пенсіонерів і називають головною причиною, що змушує німецький уряд третій рік поспіль йти на перевищення ліміту дефіциту бюджету. До речі, цього року не вдалося втриматися навіть у рамках передбаченого перевищення, і замість 3,5-відсоткового дефіциту країна уже виходить на 3,8. Що вже там казати про стелю в 3 відсотки...
Радники Герхардта Шрьодера вважають неминучими дуже непопулярні заходи: підвищення віку виходу на пенсію і скорочення розміру самої пенсії. Нині як чоловіки, так і жінки в Німеччині отримують право на пенсію після досягнення 65 років. При цьому деякі компанії передбачають для свого персоналу й більш низький пенсійний вік. Як показує статистика, середній німець зараз отримує пенсію протягом 10 років. А в 1950-х роках тривалість життя на пенсії не перевищувала чотирьох місяців. Тепер пенсійне навантаження на заробітну плату вже досягло 19,5 відсотка. Якщо цей показник перевищить оцінку в 22 відсотка, то, за прогнозами фахівців, уся пенсійна система опиниться на межі колапсу.
Уникнути цієї небезпеки можна лише підвищенням пенсійного віку з 65 до 67 років, а також скороченням захищеної від інфляції пенсії стосовно заробітної плати. Таким чином, якщо зараз коефіцієнт заміщення становить у середньому 70 відсотків, то скоротити його доведеться до 62 відсотків.
Ці рекомендації німецький уряд розглядатиме вже восени. Якщо їх нині схвалять, то зміни стануть чинними вже до кінця нинішнього десятиріччя. Хоча, з урахуванням рецесії, що триває третій рік у німецькій економіці, даний захід може запізнитися.