UA / RU
Підтримати ZN.ua

ПОЛЬЩІ ЗНОВУ «ЗАГРОЖУЄ» ВЕЛИКИЙ УРОЖАЙ.

ЧАС ВИСИПАТИ ХЛІБ НА РЕЙКИ У Польщі є один радикальний громадський діяч — захисник тамтешніх селян, який здобув собі популярність тим, що вже кілька років поспіль висипає імпортоване зерно з вагонів прямо на рейки...

Автор: Володимир Павлів

ЧАС ВИСИПАТИ
ХЛІБ НА РЕЙКИ

У Польщі є один радикальний громадський діяч — захисник тамтешніх селян, який здобув собі популярність тим, що вже кілька років поспіль висипає імпортоване зерно з вагонів прямо на рейки. Практично повна безкарність і безпрограшний рекламний ефект його акцій сприяли появі не лише прибічників, а й послідовників. На початку червня на одній із залізничних станцій Варшави група депутатів польського сейму з партії «Самозахист» на чолі з їхнім лідером Анджеєм Леппером заблокували товарний поїзд, у 21 вагоні якого містилося 50 тонн зерна, купленого в Німеччині одним із млинів польської столиці. Попри досить оперативне втручання польської поліції, «лепперівцям» вдалося висипати зерно з декількох вагонів. Перед миттєво зібраними журналістами і телекамерами пан Анджей пояснив дії «Самозахисту» тим, що «імпорт хліба напередодні жнив і при переповнених польських складах є злочином.

Насправді акція «Самозахисту» була лише «прелюдією» до парламентських дебатів про ситуацію в сільському господарстві Польщі, котрі мали відбутися наступного дня і котрі «люди Леппера», найімовірніше, хотіли зірвати. Після висипання зерна на рейки лідер «Самозахисту» заявив, що в дорозі вже перебувають вантажівки з польським хлібом, який польські фермери не можуть продати — цим зерном вони засиплють сейм, а якщо не вдасться, то будь-яке жваве перехрестя Варшави.

Зрозуміло, що після таких заяв наступний робочий день у сеймі не міг початися нормально: в очікуванні вантажівок із зерном поліція заблокувала парламент ззовні, а всередині фракція «Самозахисту» надійно заблокувала трибуну, не давши дискусії про село початися вчасно. Лише після обіду її вдалося розпочати.

«Такої тяжкої ситуації в нас ще не було за останні 12 років. Криза в усіх галузях сільськогосподарської продукції», — такими словами віце-прем’єр і міністр сільського господарства Ярослав Калиновські розпочав свій виступ у сеймі. Особливо напружена, судячи з його висловлювань, ситуація склалася на ринку зернових, що є ключовим для решти галузей сільського господарства.

За різними оцінками, у даний момент на польських складах зберігається від 3 до 4 млн. тонн зерна торішнього врожаю, котрий немає кому продати. Проблеми ускладнюються тим, що за торговим договором, підписаним колишнім міністром сільського господарства, із 1 липня ц.р. Польща зобов’язалася імпортувати з країн ЄС 480 тис. тонн безмитного зерна, що робить його значно дешевшим за місцеве. Невиконання договору з ЄС може спричинити несприятливі для країни наслідки в сфері торгового обміну з Європою. Адже за згоду імпортувати безмитне зерно з країн Євросоюзу поляки отримали право безмитного експорту в Європу овочів, ягід, конини і грибів. Тож у випадку відмови від договору Польща могла б більше постраждати на своєму експорті, аніж заощадити на обмеженні європейського імпорту.

Причиною зернового достатку є зайва опіка держави, яка під тиском селянських партій і фермерських профспілок закуповує у фермерів за завищеними цінами продукцію і котра не знаходить потім на неї покупця, який віддає перевагу імпортуванню дешевшого і не менш якісного товару з-за кордону. За даними тижневика «Polityka», торік, коли надлишок зернових становив близько 2,5 млн. тонн, урядове Агентство сільськогосподарського ринку платило за тонну зерна 600 злотих (близько 150 дол.), тоді як на ринках ЄС тонна коштувала не більше 110 дол. «Нічого дивного, що після торішнього досить гарного врожаю в країну завезено близько 2 млн. тонн пшениці. Не лише за пільговими чи нульовими митними тарифами, а й контрабандної», — пише «Polityka».

Дорожнеча польського хліба тягне за собою також завищену вартість іншої сільгосппродукції. За даними польської преси, склади країни переповнені не лише зерновими, а також яловичиною і свининою, птицею і цукром.

Хоча під час парламентської дискусії практично всі депутати погоджувалися, що ситуація в сільському господарстві тяжка, її причини представники різних політичних сил бачили по-різному. Представники правлячої коаліції лівих партій, захищаючи свій уряд, усю провину складали на попередній уряд правих і особисто на колишнього сільгоспміністра Артура Балазса, котрий підписав із ЄС договори про безмитний імпорт зерна. Дісталося й керівнику нацбанку Польщі і ради грошової політики Лешеку Бальцеровичу, чия монетарна політика, спрямована на міцний злотий, нібито призвела до того, що підприємцям невигідно відправляти товар на експорт.

Опозиція — праві і центристи — звинувачували лівий уряд і особисто віце-прем’єра Калиновські в тому, що з вирішенням проблем вони просто спізнилися і що взагалі не мають довготривалого стратегічного плану щодо проблем села. До хору критиків долучився, звісно ж, і «Самозахист», для якого очолювана Калиновські Польська народна партія є головним політичним супротивником і конкурентом, оскільки вони борються за один і той же електорат — селян.

У вівторок 11 червня на засіданні Ради міністрів Ярослав Калиновські запропонував такий план порятунку вітчизняного сільського господарства: відкласти на майбутнє імпорт європейського зерна; запровадити урядові гарантії для фірм, які на замовлення державного Агентства сільськогосподарського ринку скуповуватимуть зернові у польських фермерів. Крім цього, міністерський план передбачав урядову допомогу для вітчизняних виробників і експортерів м’яса і цукру. З цією метою агентство мало взяти додатковий кредит на суму 370 млн. злотих (близько 90 млн. дол.).

Однак польський уряд не наважився радикально відкласти виконання європейських домовленостей про безмитний імпорт. Він проситиме представників Євросоюзу розпочати поставку не з 1 липня, а з 1 жовтня.

Втім, уже перша, поки що неофіційна, реакція з Брюсселя не віщує в цьому питанні для Польщі нічого хорошого.

Брюссельський кореспондент «Газети виборчої» пише, що з точки зору «психології переговорного процесу утримання Польщі від поставок зерна з ЄС буде великою помилкою», оскільки це може стати черговим свідченням невиконання польською стороною домовленостей. Цитований «Виборчою» ЄС-комісар із питань розширення Гюнтер Ферхойген сказав: «Ми не думаємо, що цю проблему можна вирішити шляхом накладення ембарго на імпорт із ЄС. Можу лише сказати, що проблема надлишку зерна в Польщі є результатом неправильної сільськогосподарської політики останніх років — штучно завищених цін на купівлю державою врожаю у фермерів». На думку кореспондента «Виборчої», ще менш схильним до толерантності в цьому питанні буде Франц Фішлер — комісар із питань сільського господарства ЄС.

Та віце-прем’єр Калиновські не втрачає надії: на прес-конференції він заявив журналістам, що уряд уповноважив його лише провести консультації з партнерами з ЄС. А крім цього, міністр сільського господарства Польщі сподівається, що додаткові 370 млн. злотих кредиту для Агентства сільськогосподарського ринку, можливо, так змінять ситуацію, що відстрочка безмитного імпорту зерна з ЄС і зовсім не знадобиться.

Немає сумнівів, що уряд спробує знайти вихід із досить безвихідної ситуації, адже з цим пов’язані не лише проблеми сільського господарства. Сьогодні «проблема села» у Польщі пов’язана із запланованими на осінь виборами в органи місцевого самоврядування і швидким зростанням популярності «Самозахисту» серед селян. Якщо вона раптом виграє, то правляча коаліція більше не зможе почуватися настільки комфортно, як від торішньої перемоги на парламентських виборах до початку нинішніх жнив. Відтепер усе залежатиме від врожаю.