Чи обжене євро американський долар за кількістю підробок |
До моменту, коли найамбітніший, мабуть, в історії світової інтеграції експеримент ввійде у завершальну й водночас вирішальну фазу, залишилися лічені години та хвилини. З 1 січня 2002 року єдина європейська валюта вводиться в готівковий обіг — рівно через три роки після своєї появи на світ. Гроші, які досі існували тільки в електронній формі, матеріалізуються, почавши хрустіти й подзенькувати у кишенях і гаманцях понад 300 млн. жителів Європейського Союзу.
Вже готові розпочати свій життєвий цикл майже 15 млрд. банкнот і 56 млрд. монет. На 1 січня близько третини їх (на суму, еквівалентну 60 млрд. дол.) мають бути доставлені до місць своєї першої зустрічі з майбутніми власниками — кас комерційних банків, банкоматів, пунктів роздрібної реалізації товарів тощо. Часу на обмін виділено не дуже багато. Вже до першого березня наступного року, тобто всього через два місяці, абсолютна більшість старих грошових знаків перестане бути законним засобом платежу. Після цього розплатитися німецькими марками чи португальськими ескудо за покупки або проїзд у таксі буде неможливо. Їх можна буде лише обміняти на нові гроші у відділеннях центральних банків.
Масована рекламна кампанія з ознайомлення майбутніх користувачів із новими грошовими знаками розпочалася в серпні нинішнього року, коли президент Європейського центрального банку (ЄЦБ) Вім Дуйзенберг уперше представив їх зразки широкій публіці. А два тижні тому в продаж надійшли сувенірні комплекти карбованих виробів вартістю близько 10 євро. У Франкфурті, де міститься штаб-квартира ЄЦБ, попри холод, люди шикувалися в чергу, щоб купити так звану euro starter kit — «набір євро для початківців». Усього в Європі надійшло у продаж близько 200 млн. таких наборів. З міркувань безпеки євробанкноти до Нового року в обіг не надходять — навіть як сувеніри. Офіційні особи мотивують такий крок необхідністю максимально захистити нові банкноти від доступу до них фальшивомонетників, які, звісно ж, спробують нагріти руки на обмінній лихоманці.
Ця проблема справді актуальна. Максимальний номінал нових європейських грошових знаків становить 500 євро (близько 450 дол.), що робить їх дуже привабливими для підроблювачів. Розробники євро передбачили на банкнотах 63 особливих розпізнавальних знаки, які дозволяють підтвердити їхню справжність. Тут є і видні неозброєним оком голограми, опуклі відбитки, і смужка з фольги (вона унеможливлює кольорове копіювання), і сила-силенна інших, як кажуть професіонали, ступенів захисту. Здавалося б, передбачено все. Але запобіжних заходів ніколи не буває забагато, коли йдеться про гроші.
Не можна забувати, що на початковому етапі і прості люди ще не встигнуть звикнути до нових грошей. І багато хто з них через власну непоінформованість ризикує стати жертвами спритних шахраїв. За інформацією Інтерполу, фальшивомонетники теж на повну силу ведуть підготовку до майбутніх подій. Оснащені «умільці», що називається, «за останнім словом техніки». Особливо висока їхня активність у Пакистані, де вже налагоджено цілу індустрію з підробки стодоларових банкнот. Ще 1999-го поліція вилучила з обігу 1,2 млн. фальшивих євробанкнот і майже 300 тис. монет.
Досі розробники жодної валюти у світі не можуть похвалитися тим, що їхнє дітище абсолютно не піддається відтворенню. Але те, що пропонують зараз європейські технологічні компанії, цілком може виявитися життєздатним. Можливо, в євробанкноти високого номіналу вживлятимуть спеціальні мікрочіпи з радіопередавачем, які заб’ють тривогу, якщо банкнота украдена або фальсифікована. Два найбільших європейських виробники мікропроцесорів — Philips і Infineon — цю ідею розроблятимуть. Такі чіпи, як запевняє шанована галузева газета «Електронік інжиніринг таймс», планується вживляти у банкноти номіналом 200 і 500 євро, і тоді при взаємодії украдених чи фальшивих банкнот зі спеціальним пристроєм у касовому апараті лунатиме сигнал тривоги. Але це — у перспективі, якщо ідею вдасться втілити в життя. А поки що...
У перших числах вересня минаючого року на території Німеччини було скоєно збройний напад на інкасаторський броньовик, який перевозив гроші нового зразка. Викрали 1 млн. євро. Отож, попри всі застережні заходи, запобігти передчасному виходу нової валюти «у маси» не вдалося.
Тільки в Німеччині вже розслідується 60 випадків нелегального «відпливу» банкнот. У Голландії перший такий інцидент виник ще в жовтні, коли тамтешній рибалка спробував розплатитися за наживку для риболовлі банкнотою в 5 євро. Такою ж банкнотою хотів нещодавно розрахуватися у віденському аеропорту німецький турист. А днями спалахнув новий скандал — керівники однієї приватної компанії роздали 900 своїм співробітникам як різдвяні подарунки банкноти номіналом 10 і 20 євро. Отож прислів’я «хотіли як краще...» характеризує не лише реалії держав колишнього СРСР.
До речі, про наших сусідів. Офіційні особи Центрального банку Росії порекомендували своїм співвітчизникам утриматися від негайного активного використання у взаємних розрахунках і як засіб накопичення нових європейських грошових знаків, щоб не стати жертвами усе тих-таки фальшивомонетників, по-перше, і дочекатися результатів запровадження нової валюти в готівковий обіг, по-друге.
Масштаби підготовки до здійснення «європроекту» вражають. Ця акція стане серйозним випробуванням на дієздатність європейських виконавчих структур і механізмів, тим більше що багато жителів єврозони так і не запалали любов’ю до нових грошей. Тільки кожен третій житель Німеччини, наприклад, вважає, що майбутнє нововведення піде йому на користь. Тому будь-який серйозний конфлікт або значні перебої з доставкою валюти можуть стати фатальними, викликавши невдоволення і масові акції протесту.
Нинішній обмін — це не проста деномінація, яких на нашому з вами віку було вдосталь. Щоб звикнути до нових цін, німцям доведеться ділити попередні суми приблизно на 2, а італійцям — на 2000. Але і тим, і тим звикнути буде набагато легше, ніж, наприклад, французам, грекам, іспанцям та австрійцям, для яких дільник становитиме 6,56; 341; 166 і 13,7 відповідно...
Не можна також назвати безпідставними і побоювання споживачів, що після появи нових грошей відбудеться приховане підвищення цін на багато категорій товарів. Виною тому — так звані магічні цифри. Усім добре відомий феномен цінників із проставленими на них цифрами на кшталт 0,99 дол., 9,99 дол. чи 1,49 марки. Суть проблеми полягає ось у чому. 1,19 марки, наприклад, у перерахунку на євро становитиме десь 0,608. Річ у тому, що продавці останню цифру округлять, найімовірніше, до 0,69, а не до 0,61 чи 0,59, як годилося б.
І приблизно те ж саме відбуватиметься в безлічі інших випадків. Скажімо, кава в торговому автоматі у Франції колись коштувала два франки. Тепер її ціна в євро буде 0,3049. Чи піде компанія на округлення не на свою користь і на яких інших товарах вигадає — поки ще питання.
Зате експерти розраховують на певний «макроуспіх» — після запровадження єдиної валюти ціни в країнах зони євро стануть легко порівнюваними. Тоді як зараз цінова різниця на аналогічні товари в різних куточках Старого Світу сягає інколи 30 відсотків — наприклад, в автомобільній галузі. За рахунок таких диспропорцій непогано живуть цілі конгломерати редистриб’юторів. Доходить до смішного. Виявляється, купувати німецькі автомобілі в Італії чи Іспанії, потім перепродуючи їх «на батьківщині», — дуже вигідний бізнес!
Підвищення прозорості ціноутворення має неминуче викликати посилення конкуренції на внутрішньому європейському ринку. Цей чинник у перспективі повинен дуже позитивно позначитися на динаміці зростання ділової та споживчої активності в регіоні. Однак процес реструктуризації та консолідації виробництв, який розпочався, підштовхне до реорганізації і ринки робочої сили. Сотні тисяч, якщо не мільйони, людей можуть втратити роботу і змушені будуть шукати нову. А це вже серйозний мінус.
І ще один надзвичайно важливий аспект. Одна з головних причин, м’яко кажучи, прохолодного ставлення європейців до нової валюти — хронічна слабкість її обмінного курсу на глобальних ринках. Від початку свого існування європейська «пасербиця» встигла втратити близько третини своєї початкової вартості в американських доларах. Компенсувати втрати їй не вдалося навіть після «чорного вівторка» 11 вересня. Офіційним особам хочеться вірити, що однією з головних причин була саме «віртуальність» нової валюти чи, якщо хочете, її, у певному сенсі, умовність. Тільки-но євро вдасться отримати плоть і стати «об’єктивною реальністю», ставлення до нього може кардинально змінитися в кращий бік. Певна неясність кінцевих результатів європейського експерименту змушує багатьох приватних і корпоративних інвесторів, як, утім, і багато центробанків, знижувати європейську частку у власних інвестиційних портфелях та резервах. Доведе «європроект» свою життєздатність — ну, тоді інша річ…
За два місяці в готівковий обіг надійде близько 100 млрд. євро. Передбачається, що 90 відсотків банкнот перейдуть у руки споживачів з допомогою банкоматів. Монети ж, найімовірніше, потраплятимуть у кишені європейців переважно під час розрахунків за товари та послуги — роздрібні точки зобов’язані видавати здачу в новій валюті. Загальна вага монет, за деякими даними, становить близько 350 тис. тонн! Організувати і проконтролювати своєчасну доставку і схоронність усієї цієї маси до місць призначення виявилося непростим завданням для менеджерів-логістиків та органів безпеки. В Італії, наприклад, із цим виникли серйозні проблеми, які довелося обговорювати на засіданні Єврокомісії. Акція протесту на єдиному у Франції заводі, де карбують монети, змусила уряд звернутися по допомогу до своїх іспанських колег і замовити «про всяк випадок» 100 млн. п’ятдесятицентовиків. Чимало галасу викликала заява французьких профспілок працівників поштової та банківської сфери про свій намір розпочати з першого січня страйк, який може призвести до зриву обмінних заходів у цій країні.
У незаперечному виграші в процесі обміну виявляться щасливі власники кредитних карток. Суми, які лежать на їхніх рахунках, будуть просто перераховані у новій валюті. Проте й досі у багатьох європейських країнах цей вид розрахунків непопулярний. У Греції, наприклад, 90% покупців розплачуються за покупки в магазинах готівкою. Навіть у «просунутій» Франції ця цифра сягає близько 60%. Виявляється, і досі значна частина європейської економіки перебуває поза межами контролю фіскальних органів. У середньому по регіону цей показник становить близько 16%. Це означає, що грошовий еквівалент близько 1,3 трлн. дол. продовжує залишатися в тіньовому обороті.
Величезна кількість готівкових банкнот досі чекає свого часу «під матрацами» простих громадян. За інформацією Бі-Бі-Сі, ця сума становить в еквіваленті близько 300 млрд. дол. Деякі валюти, особливо німецька марка, дуже популярні за межами своїх держав не лише як засіб накопичення, як у Росії або Туреччині, а й, як, наприклад, у Чорногорії чи Косові, обслуговують цілі економіки як замінник тамтешніх валют. За інформацією Бундесбанку (центральний банк Німеччини), близько 40% усіх випущених ним в обіг банкнот, тобто понад 100 млрд. німецьких марок, до останнього часу перебували в користуванні громадян інших країн. Щоправда, за заявою офіційних осіб, переважна частина цієї суми на сьогодні вже знайшла застосування.
У самій Німеччині близько чверті з 280 млрд. марок, які традиційно перебувають «у людях», уже покладені на банківські рахунки. Однак величезні суми готівки в країнах ЄС ще «ходять», і це серйозно: поява в найближчі два місяці на ринку настільки ваговитої грошової маси може серйозно посилити інфляційний тиск. А він існує й так — зросли ціни на багато товарів, простежується справжній бум попиту на нерухомість, автомобілі та предмети розкошу. Чи впорається із завданням настільки складного регулювання ЄЦБ, який має репутацію занадто повільного і товстошкірого, — поки що питання. Ситуацію серйозно ускладнює й те, що європейська економіка останнім часом потяглася вниз услід за своєю американською «сестрою-суперницею»...
В Україні якихось січневих «катаклізмів» на валютному ринку годі й очікувати. За валюту накопичення у нас практично безроздільно править долар, і цим багато чого сказано. Та все ж цікаво — а як складеться там, у них?