UA / RU
Підтримати ZN.ua

ОСТРОВИ ДЛЯ ТОВСТОСУМІВ

Де б іще, як не на власних островах, розкиданих на просторах морів і океанів, власники тугих гаманців могли б побути на самоті й розслабитися в повному спокої вдалині від суєти цивілізації?..

Автор: Михайло Соколовський

Де б іще, як не на власних островах, розкиданих на просторах морів і океанів, власники тугих гаманців могли б побути на самоті й розслабитися в повному спокої вдалині від суєти цивілізації? Річард Бренсон знайшов свій рай на однім із британських Віргінських островів. Сімейний клан виробників шампанських вин Хайдсік володіє островом неподалік від узбережжя Бретані. Тед Тернер придбав острівну нерухомість на Атлантичному узбережжі США. Дайана Росс облаштувалася у французькій Полінезії, а сімейство покійного Малькольма Форбса — на одному з островів Фіджі.

Кожен з цих знаменитих людей був свого часу не на жарт захоплений ідеєю володіння «ділянкою суші, з усіх боків оточеною водою». Відповідно до визначення, взятого з «Словника символів» за редакцією Жана Шевальє, острови є втіленням ідеального стану «безкінечного щастя».

Резонно поставити запитання, у що ж обходиться «нескінченне щастя» в наші дні? Виявляється, для втілення цієї фантастичної мрії зовсім не обов’язково бути таким багатим, як Крез. У представництві всесвітньо відомої гамбурзької фірми Vladi Private Islands Gmbh, що спеціалізується на купівлі-продажу острівної нерухомості, можна ознайомитися з пропозиціями про продаж понад 150 островів у різноманітних регіонах планети.

Педро Арес, один із керівників Vladi, переконаний: головним чинником формування ціни на цю специфічну нерухомість є географічне місце розташування об’єкта купівельного інтересу. «Ціни залежать від місцевих цін на землю», — вважає він.

Інші чинники, які впливають на вартість, — це пляжі, навколишня природа й краса рослинного світу, наявність прісної води на острові, а також наявність якщо не самих об’єктів для цивілізованого проживання, то бодай дозволу на їх будівництво. Немалу роль відіграє й надійний зв’язок із зовнішнім світом.

При цьому Арес звертає увагу на те, що острови, розташовані в тропіках, коштують дорожче, а північні — дешевше, проте на останніх відсутність сприятливого природного клімату компенсується більш стійким політичним. Водночас деякі клієнти віддають перевагу північним островам, вважаючи саме їхній клімат кращим для ведення здорового способу життя.

На думку Ареса, важливу роль в ухваленні рішення про придбання острова відіграють й юридичні міркування. Новим власникам необхідні юридичні гарантії законності реєстрації, видані їм місцевою владою. Vladi рекомендує приватним покупцям уникати придбання на умовах оренди, навіть терміном на 99 і більше років, і наполягати на одержанні приватної власності на землю, яку купуєш.

Якщо ж ваша фантазія про «безкінечне щастя» обмежується пошуком «раю в курені» (тобто припускає проживання в наметі, походи з рюкзаком за спиною й спроби позмагатися у винахідливості з Робінзоном Крузо), тоді початкова вартість острова може бути символічною «платою за вхід».

«Якщо вам доводиться регулярно перевіряти вашу чекову книжку, купівля острова не для вас», — попереджає Рік Мозер, управляючий фірми Sotheby’s International Realty із Палм Біч у Флориді, яка займається питаннями нерухомості на островах Карибського басейну. Проте товстий гаманець — це не єдина вимога, вважає він. За описом Мозера, типовий покупець острова «жадає самоти, любить контролювати своє оточення, ексцентричний і не проти кинути виклик усьому іншому світові».

При цьому останній елемент є вельми істотним. Річ у тім, що, на думку Мозера, володіння островом спричиняє багато проблем. Узяти хоча б електрику. Якщо її немає, то необхідно або протягнути лінії електропередачі, або встановити генератор і самому виробляти електроенергію, що може спричинити безліч клопотів. Ще одна істотна проблема — забезпечення водою. Як відомо, на багатьох Карибських островах прісна вода є найгострішим дефіцитом. Тому кожну її краплю, що падає на дах під час зливи, бережно збирають. Вода тече через спеціальний жолоб у накопичувальну цистерну, розташовану під будинком. Звичайно, така вода не для пиття, проте її можна використовувати для прання, миття й наповнення басейну для купання.

Більшість людей тут змушені пити тільки воду, розлиту в пляшки, яку, звісно ж, потрібно завозити з великої землі разом із багатьма іншими речами. А їхній перелік безмежний, він починається будівельними матеріалами й запасними частинами для плавзасобів і закінчується свіжою полуничкою та шампанським. Потрібно також бути готовим і до того, що за все, доставлене за приватним замовленням, доведеться платити за подвійним тарифом порівняно з існуючими розцінками регулярної служби доставки. Крім того, не варто цілком покладатися на мобільний зв’язок, тому що в умовах острова він є швидше бажаним, аніж діючим.

Для тих, хто розуміє щастя як повну ізоляцію від зовнішнього світу, основною проблемою може виявитися надання термінової медичної допомоги. При розтягненні, опіку чи ударі елементарну допомогу можуть надати й на сусідньому острові. Але в разі серцевого нападу чи інфаркту буде потрібна евакуація вертольотом, а цей вид обслуговування слід замовляти завчасно.

Ось чому ціна на розташовані неподалік від населених районів острови значно вища порівняно з віддаленими. І це зрозуміло — лише деякі знаменитості шукають повної ізоляції від суєти зовнішнього світу; більшість же воліють час від часу ходити по магазинах, активно спілкуватися і відпочивати в тісній компанії вибраних друзів.

Адже в дійсності повна самота далека від тієї ідилії, якою воно може видатися спочатку. Фактично після двох тижнів повного самітництва багато людей, котрі так прагнули до нього, почуваються нещасливими. Для подібного життя необхідно бути не тільки ексцентричною людиною, а й самодостатньою особистістю. Неможливо приземлитися на острові, і з допомогою одного повороту ключа в замковій шпарині змусити все навколишнє життя текти відповідно до власних бажань.

Багато власників островів думають, що проблему віддаленості їхніх володінь можна вирішити, найнявши для них управителя. Насправді ж останній буде корисний лише там, де реально є чим управляти, підтримувати в робочому порядку й схоронності. Адже більшість власників островів не живуть на них постійно, тому навіть у південних морях і Карибському басейні, де переважно спокійний клімат, сезонні шторми змушують їх безперестанно думати про необхідність тримати свою нерухомість в порядку. Наявність постійного управителя може також бути певною гарантією захисту від вандалізму. Не секрет, що жителі більшості острівних територій не завжди сповідують принципи цивілізованого проживання й з допомогою своїх плавзасобів частенько відправляються досліджувати сусідні острови у відсутність їхніх господарів.

До прикладу, в Карибському морі більшість острівних пляжів призначені для загального користування. Тубільці нерідко влаштовують на них пікніки. Інколи непрохані гості поводяться цілком цивілізовано й навіть прибирають після себе сміття, проте тимчасово нежилий будинок може стати досить сильною спокусою для того, щоб поводитися зовсім інакше. У цьому разі наявність охорони забезпечить певний захист, проте навіть два десятки збройних охоронців не в змозі відбити вторгнення орди мародерів. Досить пригадати, що сталося цього літа на одному з островів Фіджі, Лаукала.

Таким чином, купівля острова — дуже ризиковане капіталовкладення. Проте, у світі є вельми багато людей, котрих цей ризик не зупиняє. З іншого боку, бажаючих розстатися з «таким щастям» також вистачає. Останнім часом дедалі більше й більше власників виставляють свої острови на продаж. Причини цього різноманітні — сімейні суперечки про розділ майна, відсутність інтересу до цієї форми нерухомості з боку спадкоємців, нарешті чималі кошти, потрібні на їхнє утримання. Деякі острови «висять» на ринку нерухомості роками, з’їдаючи гроші платників податків, кошти, виділені на утримання та наймання хоча б одного управляючого.

Лише теоретично можна вважати, що пропозиція островів на сьогодні є обмеженою. Взяти хоча б сотні островів уздовж узбережжя Хорватії, які нині ще не представлені на ринку нерухомості. Недавно затверджений (але поки що не здійснений) план їх приватизації передбачає можливість довгострокової оренди цих островів громадянами країн ЄС. Хорватський уряд припускає, що це сприятиме розвитку самих островів і туристичному бізнесу країни. Втілення такої програми в життя неминуче приведе до тимчасового переважання пропозиції над попитом на цьому ринку нерухомості.

Пан Мозер упевнений, що купівля острова — це легковажний вчинок, який піде на благо лише тому, хто не схожий на інших, тому, хто любить будувати плани. А людям, котрі хочуть «усе й відразу», і прагнуть утілити свої мрії якнайкраще і з найвищою якістю, така операція задоволення не принесе. Розчарує вона і тих, хто бажає одержати від вкладених коштів негайну віддачу. Адже володіти островом зовсім непросто навіть для того, хто має необмежені фінансові можливості.

За матеріалами International Herald Tribune