Експерти вже давно зрозуміли, що основними причинами пробуксовування колишнього локомотива всієї європейської економіки стали надмірна зарегульованість і забюрократизованість підприємницької діяльності. Мабуть, можна уявити собі ідеальну ситуацію, в якій 90 тис. законодавчих актів і 4 млн. чиновників існують для того, аби полегшувати життя бізнесменам. Хоча дійсність відрізняється від ідеалу досить радикально.
Самі німці постійну боротьбу з вітчизняною бюрократією вважають справою цілком буденною і не дуже акцентують на ній свою увагу. А от американцям багато що тут видається надмірним. Через які випробування потрібно пройти тому, хто хоче відкрити в Берліні власний ресторанчик, International Herald Tribune вирішила показати на прикладі 53-річної американки Патрисії Ферер, котра уже багато років живе в Німеччині.
Починати довелося з виклику інспектора, котрий дуже ретельно обміряв її кухню, внутрішній зал і літню терасу, скрупульозно уточнивши кількість і місце розташування столиків. За ліцензію на саме таке використання виробничої площі Патрисії доведеться щороку викладати по 260 євро. Потім її попередили, що той спосіб сервірування столиків, який вона вибрала, цілком неприйнятний — наприклад, подавати вершки до кави у витончених глечиках забороняється категорично. Виставляти їх на стіл потрібно саме в тій картонній чи пластиковій упаковці, в якій вони надходять з магазину. Інакше відвідувач не матиме можливості перевірити термін придатності швидкопсувного продукту.
Окрему ліцензію Патрисії довелося оформляти на музичний супровід, чи то радіо чи то стереопрогравач. Але найстрашнішим випробуванням для пані Ферер стало отримання сертифіката в Торговельній палаті. Для цього їй довелося переглянути чотиригодинний фільм, у якому зібрані всі найстрашніші приклади неправомірної організації ресторанного бізнесу. Така «реклама» зовсім відбиває бажання відвідувати будь-які ресторани. Залишається радіти, що клієнтам цей витвір бюрократичного мистецтва поки що не показують.
За оцінками експертів, усі ці цілком непотрібні витрати на відкриття власного бізнесу обходяться німецьким компаніям у 46 млрд. дол. на рік. Якщо підприємець раптом не знатиме, на якій відстані від комп’ютера має стояти робочий стілець, дозволу на створення свого бізнесу він не отримає. А якщо під час перевірки стілець таки виявиться не на тій відстані, яка зазначена в ліцензії, компанію буде оштрафовано.
Щоб оформити найманого службовця, необхідно заповнити 18 формулярів у 18 різних інстанціях. У середньому роботодавцю це обходиться в зайві 4,5 тис. євро на кожного працівника. І навряд чи ця ситуація зміниться в найближчому майбутньому.