Сьогодні навряд чи знайдеться на планеті користувач Інтернету, який не вдавався б до послуг найбільшої пошукової системи Google. Визнана найкращим брендом 2005 року, компанія продовжує свою переможну ходу — наукову, інноваційну, високотехнологічну плюс бізнес-успішну (все паралельно-одночасно) — і діє під гаслом «жодного дня без новин». Так, минулого понеділка Google повідомила, що купує за 1,6 млрд. дол. один із найуспішніших інтернет-сайтів у сфері відеосервісу YouTube. І це при тому, що ще зовсім недавно керівники YouTube казали, що їхня компанія не продаватиметься, а, навпаки, планує випуск акцій на фондовій біржі. Вочевидь, пропозиція була такою, від якої не відмовляються. І річ тут, швидше, не в ціні, а в імені.
Взагалі компанія YouTube перебуває в критично молодому віці — їй лише 18 місяців. Створена в лютому 2005 року, вона стрімко зростала і її веб-сайт став одним із найпопулярніших в Інтернеті. YouTube пропонує не тільки перегляд відеопродукції, а також дозволяє розміщати в он-лайні любительське відео і пересилати його електронною поштою. Якщо в серпні минулого року його відвідували 2,8 млн. користувачів, то вже через рік їхня кількість досягла 72 млн. На місяць веб-сайт компанії відвідує близько 20 млн. чоловік, а щоденний перегляд відеокліпів сягає 100 млн.
Навесні 2006-го компанія YouTube посіла перше місце в рейтингу інтернет-сервісів, які розміщують відеоматеріали для публічного доступу: її відеопослугами користувалися 43% зацікавленої аудиторії, відеорозділ на MySpace.com посів друге місце (24,2%); інші подібні сайти слідують із значним відривом: Yahoo! (9,5%), MSN (9,2), Google (6,5), AOL (4,3%).
На думку експертів, злиття Google і YouTube виглядає цілком природним, хоча пропозиція в 1,65 млрд. дол. надто вже щедра для такої молодої компанії. «YouTube побудувала цікаву й потужну медіа-платформу, яка є природним додатком до місії Google систематизувати та організувати світову інформацію і зробити її універсально доступною та корисною», — заявив виконавчий директор Google Ерік Шмідт на прес-конференції, присвяченій угоді. Він також вважає, що спільними зусиллями дві компанії зможуть зайняти лідируючі позиції на ринку медіапослуг для таких категорій, як індивідуальні користувачі, власники контентів і рекламодавці.
Шмідт підкреслив, що тотальне поглинання чи корпоративне рабство не передбачається. YouTube — усього лише перша з багатьох інвестицій, які Google планує здійснити у відеосегменті. При цьому й надалі Google-Video розвиватиметься як окремий бізнес. YouTube збереже свій бренд і 67 чоловік персоналу, а батьки-засновники Чад Херлі і Стів Чен залишаться на своїх керівних позиціях. Саме така картина майбутнього співробітництва вирішила долю угоди.
Коли співзасновник компанії Google, мегазірка інтернет-простору Сергій Брін оголосив у Сан-Франциско про рішення купити приватну компанію YouTube Inc., він фактично повідомляв про розширення зоряного Google-клубу. І знайшовши в одному із засновників YouTube, 29-річному Чаді Херлі, здавалося б, споріднену душу, заявив, що виникнення YouTube за багатьма ознаками «нагадує мені Google часів його недавнього сходження».
Історія створення компанії Google настільки відома, що навряд чи є сенс її переказувати. Для американців — це чергове втілення «національної мрії», для всіх інших — чергова казка про Попелюшку. Причому в сфері високих технологій «казку» цю почали «втілювати» ще творці Microsoft — два шкільних друга Білл Гейтс і Поль Аллен, які в «дядьківському сараї» у Сіетлі винайшли першу операційну систему для комп’ютера. За таким самим сюжетом у другій половині 1990-х двоє друзів-аспірантів Стенфордського університету Ларрі Пейдж і Сергій Брін в орендованому гаражі задумували та створювали майбутню найбільшу пошукову систему. (Гараж, до речі, був нещодавно придбаний компанією Google разом із прилеглим будинком як «частина живої історії компанії»).
Схожу історію виникнення компанії YouTube можуть розповісти Чад Херлі та Стів Чен. Їм теж було трохи за двадцять, коли вони 2002 року залишили багатообіцяючу кар’єру дизайнерів у компанії PayPal, найбільшому операторі онлайнових платежів, і почали будувати свою справу. І, як Пейдж і Брін, змінили для багатьох людей способи користування Інтернетом. Дебютувавши зі своїм дітищем усього лише торік, Херлі і Чен уже встигли привчити людей дивитися відео он-лайн, що стало одним із найбільш швидкозростаючих сегментів проводження веб-часу.
Чад Херлі, випускник університету Індіана в Пенсільванії, дипломований художник, спочатку спробував себе як консультант кількох технологічних фірм і навіть попрацював продюсером у Голлівуді, а згодом, як це часто буває, знайшов свій новий бізнес волею випадку. Знявши кілька відеосюжетів, Херлі побачив, що не дуже просто поділитися ними з друзями через Інтернет. Файли були надто громіздкими для відправки і-мейлом, пересилання займало надто багато часу. У лютому 2005 року Херлі приступив до розробки нової технології з розміщення відеоматеріалів он-лайн. У травні було організовано презентацію сайта YouTube, а до грудня компанія вже завершила початкову фазу. Аудиторія YouTube стрімко зростала, і з початку 2006-го стали надходити пропозиції про купівлю від таких інтернет-«акул», як Yahoo Inc. і Microsoft Corp. Як бачимо, у негласному тендері переміг Google.
Оглядачі вважають, що угода між Google і YouTube більш ніж взаємовигідна. Google розглядає її як неабияку підмогу для основної статті доходів — рекламної індустрії, оскільки сервіси користувального контенту наразі не надто популярні серед великих рекламодавців. Що ж до YouTube, то для неї нове партнерство означатиме визначеність із своїм юридичним статусом і дасть можливість розібратися із судовими позовами, пов’язаними з порушенням авторського права. Оскільки багато користувачів веб-сайта YouTube розміщають на ньому відеопродукцію, на яку у них немає авторських прав, або використовують її для створення власних відеокліпів, конкуренти часто обвинувачували YouTube у піратському бізнесі.
Повідомили про угоду якраз саме через день після того, як обидві сторони оголосили про списки своїх дистриб’юторів. Компанія Universal Music Group підписала дистриб’юторську угоду з YouTube, яка захищатиме авторські права музикантів. Також YouTube підписала угоду з CBS, яка надасть можливість короткого відеопрограмування, включаючи новини, спорт, розваги на її сайті. Компанія Google, у свою чергу, підписала дистриб’юторські угоди з Sony BMG і Warner Music у сфері продажу музичних відеокліпів. Ці угоди дадуть змогу інтернет-користувачам США дивитися музичну відеопродукцію на сайті Google безплатно, починаючи з цього місяця. Цей контент субсидуватиметься доходами від розміщення на сайтах реклами. Крім того, музичні кліпи від Warner будуть доступні користувачам Google за 1,99 цента кожний. Таким чином, укладені компаніями угоди дозволять розміщати на сайтах Google і YouTube відеокліпи, захищені авторським правом.
У тому, що компанія YouTube прийняла пропозицію саме від Google, ключову роль відіграла не стільки сума угоди, скільки репутація самого покупця. Від усіх провідних інтернет-компаній він відрізняється своєю філософією. І якщо раніше конкуренти скептично посміювалися над соціальним забарвленням корпоративної мети Google — «зібрати всю світову інформацію і зробити її доступною та корисною для кожного і всіх», то сьогодні, спостерігаючи стрімкий розвиток компанії і не менш стрімке зростання доходів, вони можуть хіба що шкодувати за згаяним часом і можливостями. Тільки в другому півріччі ц.р. чистий прибуток Google зріс удвічі порівняно з торішніми показниками і досяг 721 млн. дол., а виручка за той самий період збільшилася на 77% — до 2,46 млрд. дол.
Хтось вважає, що філософія Google — це вибір ідеалістів. Можливо. Та без таких, нехай навіть небагатьох компаній, які являють простим смертним «людське обличчя» капіталізму, саме існування соціально відповідального бізнесу було б проблематичним.