Про надвиробництво легкових автомобілів експерти заговорили ще задовго до того, як світова економіка почала своє драматичне занурення в рецесію. За цим пішло різке зниження обсягів виробництва на провідних автомобільних заводах світу і безпрецедентне скорочення робочих місць. І лише в Південній Африці виробництво легкових автомобілів набирає небачених обертів. Для країни з населенням 44 млн. чоловік і винятково малою кількістю автомобілів цей факт міг би і не здаватися таким надзвичайним, якби значна частина виробів не йшла на експорт. А його обсяги з 1995 року збільшилися вчетверо. Лише 2000 року до країн Азії, Європи та Північної Америки було експортовано 70 тис. автомобілів. 2001 року обсяг експорту, за попередніми оцінками, становив 100 тис. машин.
Автомобільна промисловість у ПАР стала розвиватися на початку 1990-х, коли було покладено край політиці протекціонізму, яку проводив режим апартеїду. Ті компанії, що за часів апартеїду володіли або контролювали місцеві автомобільні заводи (зокрема DaimlerChrysler AG, Bayerische Motoren Werke AG і Volkswagen AG), почали вливати туди багатомільйонні інвестиції. Тепер саме африканські заводи стали світовими центрами складання «Мерседесів» класу С, VW Golf-4 і BMW-седанів третьої серії.
Решта автомобільних компаній почала бурхливо нарощувати свою присутність у ПАР лише в останні роки. Цьому дуже сприяло ухвалення 1995 року урядової програми розвитку автомобільної галузі, що передбачає відшкодування податків на імпорт наданням кредитів експортерам автомобілів місцевого складання і запчастин місцевого виробництва. А оскільки країна має багаті ресурси платини та паладію, необхідні для виробництва, не дивно, що частка ПАР у загальносвітовому виробництві ключових інгредієнтів для автомобільної промисловості сягнула 10 відсотків.
за матеріалами International Herald Tribune