Уникнути різних прикрощів, пов’язаних із дрібними крадіжками з автомобілів, можуть дозволити собі лише ті, у кого цих автомобілів немає. Решті не звикати витрачати спочатку час і гроші, щоб цим крадіжкам запобігти, а потім — нерви, щоб крадіжки пережити. Втім, як з’ясувалося, і в цій банальній ситуації можна знайти окремі позитивні моменти. Принаймні саме це вдалося зробити Бреду Серджену, популярному французькому журналістові. Щоправда, на філософські міркування його навела лише друга крадіжка з його автомобіля. Перша ж, яка сталася п’ять років тому, переконала його в необхідності залишати відділення для рукавичок і бардачок відкритими — аби потенційні злодії здалеку бачили, що в машині взяти нічого...
Певний час цей запобіжний захід спрацьовував досить надійно, однак потім (виключно через погане освітлення в замкненому гаражі, такого висновку дійшов потім журналіст) стався прикрий випадок. Неуважний грабіжник почав ламати замок на автомобільних дверцятах і лише потім зрозумів, що поживитися йому тут нічим. Тому машину він так і не відчинив, а ось замок геть зіпсував. Механік із сусіднього гаража взявся поміняти замок і перефарбувати дверцята, попросивши за це 2,5—3 тис. франків (350—430 доларів). Проте представник страхової компанії заявив, що доведеться міняти всі дверцята, що коштуватиме не менше 5 тис. франків. За умовами страхування, п’яту частину цієї суми доведеться виплатити самій жертві.
Залишивши свою машину в гаражі, журналіст поїхав на роботу громадським транспортом, дуже потратившись на проїзні квитки. При цьому час він розрахував не зовсім точно, і вже дорогою побачив, що спізнюється. Довелося телефонувати на роботу з мобільного телефону (додатковий внесок у розвиток телефонних комунікацій), проте в не зовсім зручний для цього момент — піднімаючись ескалатором метрополітену. Через це Бред спіткнувся і впав, щоправда, серйозних травм це не спричинило. Зате він розбив свій улюблений термос, яким користувався понад десять років, і залишився без щоденної порції кави, а до того ж зіпсував оббивку на поручні ескалатора. Довелося простимулювати господаря найближчого кафе, випивши там рекордну кількість кави, а також власника сусідньої посудної крамниці, купивши в нього новий термос. Крім того, Бред забезпечив роботою муніципальних службовців, яким доведеться міняти оббивку поручнів.
З роботи Бред поїхав на таксі, оскільки міським транспортом він не встигав вчасно забрати своїх дітей зі школи. Поскаржившись таксистові на свої прикрощі, журналіст отримав дуже корисну пораду — написати про це статтю такого обсягу, щоб гонорар за неї компенсував усі додаткові витрати.
У повному масштабі оцінити геніальність цієї ідеї вдалося лише тоді, коли настав час забирати автомобіль з ремонту. Виявилося, що механік, який вийшов на зміну, не ознайомився з висновком представника страхової компанії і обмежився лише заміною замка. При цьому було запропоновано два варіанти — або переробити все наново, або залишити все як є, надіславши до страхової компанії рахунок на заміну дверцят і поділивши між собою різницю вартості фактичного і потрібного ремонтів. Журналіст, розсмакувавши, велів переробляти все наново, причому не лише через вроджену законослухняність. Просто він уже не сумнівався, що до кінця цієї епопеї в нього набереться досить матеріалу для більшої літературної форми, здатної покрити видатки на придбання нового автомобіля. А що, автомобільна промисловість у Європі нині дуже потребує додаткового стимулювання!