П’ятиріччя дефолту в Росії, відзначене у серпні, дало спостерігачам привід не лише повернутися до його причин та уроків, а й зробити висновок про те, що пам’ятна фінансова криза благотворно вплинула на вітчизняну економіку.
Заяви представників виконавчої влади, а також офіційні статистичні дані підтверджують цей висновок і свідчать про дуже тривале досить інтенсивне зростання економіки. Відповідно до доповіді глави мінекономрозвитку Г.Грефа президенту країни В.Путіну, за підсумками семи місяців поточного року, промислове виробництво зросло на 6,8—6,9%, а порівняно з липнем минулого року — на 7,1%. Міністр уточнив, що «зростання спостерігається в енергомашинобудуванні та в усіх високотехнічних галузях». Однак при цьому немає прогресу у сільськогосподарському секторі.
Зовнішньоторговий оборот Росії за перше півріччя на 27,3% перевищив торішні показники і становив 95,238 млрд. дол. За даними Державного митного комітету, за перше півріччя нинішнього року позитивне сальдо зовнішньоторгового балансу Росії перевищило показники аналогічного періоду минулого року на 10 млрд. дол. і становило 36,1 млрд. дол. До 63,00 млрд. дол. на третю декаду серпня зросли золотовалютні резерви Банку Росії. Обсяг іноземних інвестицій, за даними держкомстату, у першій половині 2003 року збільшився на 51,3%, порівняно з аналогічним періодом 2002-го, і становив 12,66 млрд. дол. Але загалом радісну картину псують відновлення в червні-липні відпливу капіталу з Росії, поки що високий рівень інфляції, а також прогнози на врожай. Протягом січня—липня споживчі ціни зросли на 8,7%, при запланованих 10—12% за весь рік. За оцінками уряду, врожай зернових нинішнього року знизиться з 86,6 млн. тонн до 70 млн. тонн, при цьому пшениці зберуть не 50,6 млн. тонн, а 36—40 млн.
Чинниками економічного зростання, як вважають у міністерстві економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), є підвищення кінцевого попиту, а також високі ціни на нафту, газ і метал. Саме ситуація на зовнішніх ринках поки що безпосередньо визначає темпи зростання ВВП Росії. Ця залежність відбита у розроблених МЕРТ прогнозах розвитку на 2004 рік і на період до 2006 року, а також у проекті бюджету на майбутній рік.
На колегії міністерства економічного розвитку і торгівлі зазначалося, що темпи розвитку економіки в другому кварталі нинішнього року трохи уповільнилися, порівняно з першим, і це уповільнення зберігатиметься. За підсумками нинішнього року, ВВП країни, при середньорічній ціні на нафту 26 дол. за барель, зросте на 5,9%, а у зв’язку з прогнозованим зниженням вартості нафти у 2004 році економічне зростання уповільниться до 5,2%. Однак до 2006 року ВВП збільшуватиметься на 6%. Виконати задумане планують за рахунок проведення структурних реформ, а також зміни інвестиційного клімату: очікується, що Росія 2004—2005 рр. отримає інвестиційний рейтинг і вступить у СОТ. Однак не можна виключити, що запланована урядом диверсифікація виробництва не відбудеться або буде менш масштабною: радник президента РФ з економіки А.Ілларіонов заявив, що подвоїти зростання економіки можна за рахунок використання ресурсів видобувних галузей. Тобто немає сенсу витрачати ресурси на неефективні переробні галузі, якщо активно працюють видобувні.
Проект федерального бюджету на 2004 рік, переданий у Думу 26 серпня, розрахований з урахуванням знижених цін на нафту: за доходами — виходячи з ціни на нафту марки Urals 22 дол. за барель, за витратами — 20 дол. за барель. При цьому проект бюджету включає такі показники: доходи становитимуть 2 трлн. 742,8 млрд. руб. (17,9% ВВП), витрати — 2 трлн. 659,4 млрд. (17,4% ВВП), профіцит — 83,4 млрд. руб. (0,5% ВВП). Обсяг ВВП в абсолютному вираженні заплановано на рівні 15,3 трлн. руб., обсяг промислового виробництва — 3,956 трлн. руб. Процентні витрати (обслуговування внутрішнього і зовнішнього держборгу) заплановані в розмірі 288,7 млрд. руб. (1,9% ВВП), непроцентні витрати — в обсязі 1 трлн. 929,7 млрд. руб. (12,6% ВВП).
Особливості профіцитного бюджету-04, загальні витрати якого на оборону та правоохоронну діяльність більш ніж удесятеро перевищують витрати на промисловість і вп’ятеро — на соціальну політику, полягають у тому, що його виконання відбуватиметься в умовах послаблення податкового тягаря (на два процентних пункти ВВП). Це має підтримати темпи економічного розвитку, а також забезпечити формування стабілізаційного фонду, покликаного сприяти надалі стійкості федерального бюджету.
Базовий обсяг стабілізаційного фонду визначено в розмірі 695,6 млрд. рублів. Формуватиметься він шляхом зарахування до нього надходжень від основних джерел (вивізного мита на нафту і нафтопродукти, податку на видобуток корисних копалин), а також залишків коштів федерального бюджету, у тому числі коштів фінансового резерву станом на 1 січня 2004 року. Проте в найближчі три роки стабфонд не досягне базового обсягу. На кінець наступного року його обсяг прогнозується на рівні від 83,4 до 264,3 млрд. руб., на кінець 2005-го — від 184,9 до 426,8 млрд. руб., на кінець 2006-го — від 311,3 до 668,1 млрд. руб.
Збільшити неподаткові доходи бюджету-04 планується за рахунок продажу ліцензій на розробку родовищ, продажу держвласності та відрахування Центробанком до бюджету вже 80% прибутку, а не 50%, як зараз.
Схвалені урядом 21 серпня «Основні напрями кредитно-грошової політики на 2004 рік» передбачають подальше зниження інфляції: до 8—10% 2004 року, 6,5—8,5% 2005-го і 5,5—7,5% 2006-го. Одним із важелів стримування інфляції має стати обмеження рівня зростання тарифів на послуги і товари природних монополій. Затверджений наприкінці літа тарифний план уряду передбачає, що приріст середнього граничного тарифу на електроенергію у 2004 році для всіх категорій споживачів у середньому по країні становитиме 13,1%, тариф для населення зросте в середньому не більш ніж на 15%. Припустиме зростання оптових цін на газ — 20, вартості залізничних і вантажних перевезень — 12, на послуги зв’язку — 10%.
Результатом управління валютним курсом не повинно стати різке подорожчання рубля: 2004-го 1 дол. коштуватиме в середньому 31,7—31,3 рубля при ціні нафти марки Urals 18,5—22 дол. за барель.
Очікується, що реальні доходи населення РФ наступного року зростуть у середньому на 8%, порівняно з поточним. Це означає, що при запланованому рівні інфляції практично не відбудеться підвищення якості життя значної частини населення країни, яка й зараз перебивається «із хліба на квас». При середній зарплаті по країні (другий квартал поточного року) 5309 руб. прожитковий мінімум у розрахунку на душу населення становив 2137 рублів, для працездатного населення — 2328 рублів, пенсіонерів — 1629, дітей — 2119 рублів. Доходи нижчі від прожиткового мінімуму в другому кварталі 2003 року мали 23,3% росіян, або 33,2 млн. чоловік. Порівняно з аналогічним періодом минулого року, кількість бідняків знизилася, відповідно до даних держкомстату, майже на 6 млн. чоловік — тоді цей показник становив 27,5%, або 39,1 млн. чоловік.
М.Касьянов 25 серпня затвердив програму соціально-економічного розвитку на середньострокову перспективу — із 2003 по 2005 рік. Як повідомив департамент урядової інформації, документ передбачає поступове підвищення темпів економічного зростання.
Деякі показники переглянуто у бік збільшення, порівняно з варіантом, який розглядався спочатку. Однак у цілому схвалені орієнтири не дозволяють вирішити поставлене главою держави завдання подвоїти обсяг ВВП за десятиліття. За оцінками програми, у 2003-му російська економіка зросте на 5,9% (західні економісти називають і 6,0%). Перегляд прогнозів у бік підвищення звівся до того, що показники приросту в окремі роки збільшилися на 0,2%. По суті, уряд зберіг у програмі модель інерційного зростання, що залежить від зовнішніх умов, і лише трохи зрушив символічну криву, оскільки змінилися вихідні дані.
Не зазнали якісних змін й інші розділи програми. За уточненими прогнозами, зростання ВВП у 2003—2005 р. становитиме 5,9%, інфляція знижуватиметься від 10—12% нинішнього року до 6—8% 2005-го.
У затвердженій програмі міститься прогноз зниження питомої ваги населення з доходами, нижчими від прожиткового мінімуму, з 25% 2002 року до 19—20% 2005-го. Також відзначається, що «буде створено передумови для стабілізації чисельності населення на основі як відтворювальних, так і міграційних компонентів, подолання деформацій у структурі розподілу доходів населення».
Наприкінці серпня Федеральна енергетична комісія (ФЕК) затвердила для кожного регіону РФ тарифи на електричну енергію, а також задала граничні рамки припустимого підвищення її вартості. Тарифи називаються рекомендованими, однак діяльність регіональних енергетичних комісій буде обмежена федеральною комісією: ФЕК обмежуватиме тарифи граничною планкою підвищення, РЕКи (регіональні енергетичні комісії) — визначатимуть конкретну вартість. Встановлена ФЕКом гранична планка зростання тарифів становить 14%, при цьому мається на увазі, що це зростання може бути і нижчим — у межах 13%. У середньому по областях нові тарифи становитимуть 90—100 коп. за кіловат-годину, а в регіонах Далекого Сходу вартість кіловат-години в середньому буде на рівні 2 руб., на Чукотці і Камчатці — більше 3 руб. ФЕК також має намір запропонувати регіонам протягом двох найближчих років відмовитися від перехресного субсидування.
Тим часом вартість мінімального набору продуктів харчування в середньому по РФ у липні зросла, порівняно з попереднім місяцем, на 1,3% і становила 1116,8 рубля (з початку року — зростання на 11,1%). У липні помітними темпами зростали ціни на продукти переробки зерна і вироби з них. Зокрема борошно пшеничне подорожчало на 5,8%, хліб і булочні вироби з пшеничного борошна різних гатунків, житній і житньо-пшеничний — на 2,1—2,4%. Серед груп непродовольчих товарів, за якими велося спостереження, у липні, як і в попередньому місяці, найпомітніший приріст цін відзначено на будівельні матеріали — 1,0%. Збільшення тарифів на послуги міського телефонного зв’язку становило 14,5%. Міжміський телефонний зв’язок подорожчав на 2,2%. Період масових відпусток супроводжувався зростанням тарифів на послуги транспорту: квитки на проїзд у різних типах вагонів поїздів далекого прямування подорожчали на 2,4—5,7%, квитки на літак — на 3,0%.
Віце-прем’єр уряду Г.Карелова 26 серпня навела дані про борги із заробітної плати вчителям, які становлять зараз 312 млн. руб. А це, на її думку, утричі менше від аналогічних показників минулого року. Віце-прем’єр зазначила, що, починаючи з 2004 року, суб’єкти Федерації мають узяти на себе питання виплати зарплат учителям і фінансування всього навчального процесу. Своєю чергою, федеральний центр відповідатиме за пожежну безпеку в навчальних закладах, капітальний ремонт будинків. Тим часом Г.Карелова визнала, що в суспільстві є певні сумніви у зв’язку з рішенням про передачу у відання регіонів питань виплати зарплати вчителям. За її даними, за останні півроку росіян, котрі живуть за межею бідності, поменшало на 9 млн. чоловік і тепер їх 33 млн. чоловік. На підтвердження своїх слів віце-прем’єр навела дані про зростання в першому півріччі (порівняно з аналогічним періодом минулого року) середньодушового доходу, що становив 4980 руб. Проте, як зазначають експерти, віце-прем’єр не врахувала, що за останні півроку на 11,6% зріс реальний курс рубля. І при цьому для сімей, які переступили поріг бідності, факт зміни статусу з «малозабезпечених» на «бідних» не є втішним.
Погані життєві умови визначають низький стан здоров’я населення країни і високу смертність. За зізнанням міністра охорони здоров’я РФ Ю.Шевченка, здоровими можна вважати лише 20% населення Росії. При цьому здоров’я росіян постійно погіршується: щороку через хворобу на роботу не виходять 3 млн. чоловік, а понад 20 млн. перебувають у хворобливому чи передхворобливому стані. Держкомстат повідомляє, що за першу половину року природне зменшення населення становило 454,2 тис. чоловік.
Таким чином, попри збереження в соціально-економічній сфері Росії серйозних проблем, роки, що минули після дефолту, не були втрачені для російської економіки. Водночас набрані нею темпи розвитку поки що значною мірою визначалися сприятливою ситуацією на світових ринках, і ця залежність, судячи з прийнятих урядом прогнозів та проекту бюджету на наступний рік, збережеться на середньострокову перспективу. Крім того, країна входить у період парламентської і президентської виборчих кампаній, що явно не сприятиме проведенню соціально-економічних змін, необхідних для різкого прискорення економічного розвитку.