Індія вийшла на друге місце у світі за привабливістю для іноземних інвесторів. Лідером, як і раніше, залишається Китай, за Індією йдуть США, котрі, власне, й поступилися їй своєю позицією, перемістившись на третє місце. Такими є результати щорічного дослідження, проведеного американською консалтинговою компанією A.T.Kearney на предмет довіри глобальних інвесторів.
Китай, Індія та Східна Європа досягли нових вершин у залученні прямих іноземних інвестицій (ПІІ), і якщо ця тенденція збережеться, то у найближчому майбутньому вона змінить традиційні потоки та напрями інвестування в наукомісткі і технологічні виробництва в індустріально розвиненому світі. Так вважають експерти з A.T.Kearney, які щороку на основі опитувань глав найбільших компаній світу складають «індекс довіри прямого іноземного інвестування», а простіше кажучи, рейтинг інвестиційної привабливості країн.
Те, що Китай четвертий рік поспіль спочиває на лаврах лідера «з інвестицій», сприймається вже практично як належне. А от різко зрослий інтерес до Індії не просто збігся, а швидше за все, викликаний поновленням у країні економічних реформ, основою яких є теплий прийом для інвесторів узагалі, а для прямих іноземних інвестицій — особливо. Індійські реформатори, котрі сьогодні «окопалися» в уряді країни, розглядають іноземні інвестиції як потужне джерело капіталу, розвитку високих технологій і всіляких ноу-хау. Іноземні інвестори отримали доступ до таких стратегічних секторів ринку, як телеком, авіація, банківський і медіабізнес.
«Індія сьогодні перебуває на піку зростання ПІІ», — говориться в щорічній доповіді A.T.Kearney. Але там же міститься і застереження, що для отримання реальних переваг від зростаючої довіри інвесторів країні необхідно подолати вузькі бізнес-інтереси, інфраструктурні, логістичні та регуляторні бар’єри.
Не менш цікава ситуація склалася і за межею призерів цього своєрідного інвестиційного змагання. За індексом довіри інвесторів за 2005 рік Великобританія зберегла за собою четверте місце, а от інші західні країни помітно здали свої позиції. Німеччина з п’ятого місця опустилася на дев’яте, Франція — із шостого на чотирнадцяте, Італія — із дев’ятого на дев’ятнадцяте, Іспанія — із 13-го на 17-те. Зате в першу десятку інвестиційної привабливості, де в період із 2000 по 2004 рік перебували більшість держав Західної Європи, сьогодні увірвалися нові країни. Так, Польща потіснила Німеччину з п’ятого місця, Росія замінила Францію на шостому.
Віддаючи належне двом лідерам, Китаю й Індії, перший із яких у цьому рейтингу значно випередив інші країни, дослідники зазначають, що східноєвропейські ринки демонструють серйозне зростання довіри інвесторів. Угорщина, наприклад, посіла 11-те місце, а Чехія — 12-те за привабливістю в сфері прямих іноземних інвестицій. Румунія опинилася на 25-му місці, Туреччині дісталося 13-те. До речі, попри нещодавню пафосну заяву про те, що «до нас пішли сотні іноземних інвесторів», України в цьому рейтингу інвестиційної привабливості немає взагалі.
А от ривок Індії, котра ще позаторік була на шостому місці, 2004-го — на третьому і тепер — на другому, став якщо не сенсацією, то приємною новиною не лише для Індії. Опитування лідерів світового бізнесу дали дуже цікавий матеріал. Так от, на запитання про те, чим приваблює інвестора Китай, головною відповіддю значився «обсяг ринку». Тоді як в Індії іноземний бізнес найбільше цінує високий освітній рівень(!). Йдеться не про загальний рівень по країні, а про працівників тих галузей, у які вкладають гроші. В Індії, як відомо, головними галузями для інвестування є інформаційні технології та виробництво програмного забезпечення.
За дослідженнями ще однієї міжнародної консалтингової фірми — МcKinsey and Company, до 2010 року Індія зароблятиме на своїх IT-технологіях і офшорному програмуванні більш як 60 млрд. дол. на рік. Ці сектори індійського ринку коштують близько 22 млрд. дол., і очікується, що до кінця десятиліття вони зростуть ще на 25%. Таким чином, вважають експерти, 2010 року нові технології й офшорний бізнес забезпечать 7% ВВП країни і 44% експортного зростання.
Торік Індія залучила 5,3 млрд. дол. прямих іноземних інвестицій, що становить 0,8% від глобальних потоків ПІІ. Але їй ще дуже далеко до позначки, на якій перебуває Китай, — 60,6 млрд. дол. До речі, глобальний потік ПІІ 2004 року вперше з 2000-го зріс на 2%, до 648 млрд. дол. Цього року 54% лідерів світового бізнесу заявили, що планують збільшити своє іноземне інвестування. А 40% глобальних інвесторів і надалі воліють вкладати гроші в НДДКР саме в Китаї та Індії.
Найбільшим інвестором в індійську економіку є Сполучені Штати. Факти лише останніх місяців свідчать самі за себе.
У жовтні компанія Cisco Systems, найбільший у світі виробник телекомунікаційного і мережевого устаткування, оголосила про свою головну інвестиційну ініціативу в Індії в обсязі 1,1 млрд. дол. Трирічний план освоєння цієї чималої суми включає спрямування коштів на розвиток наукомістких виробництв і нових технологій (750 млн. дол.), навчання персоналу і кадрове забезпечення, а також у фінансові та лізингові проекти, венчурний капітал для підтримки щойно створених компаній. Cisco розпочала свої операції в Індії 1995 року і вважає свою історію в цій країні справді успішною. Сьогодні компанія надає роботу більш як 1400 особам, має свої центри розвитку й офіси майже в усіх великих індійських містах.
На початку грудня корпорація Intel, котру вважають найбільшим виробником мікрочіпів, оприлюднила свої плани щодо Індії. Вони полягають у тому, що протягом п’яти наступних років Intel інвестує в індійську економіку 1 млрд. дол. З них 800 млн. будуть спрямовані на підтримку та розвиток високих технологій, інша частина заявленої суми буде інвестована в компанії. Intel має свій власний центр розвитку в індійському Бангалорі, де виробляють комп’ютери, комунікаційні мережі та програмне забезпечення. Сьогодні компанія веде переговори з індійським урядом про можливість будівництва в країні заводів із виробництва мікрочіпів.
Буквально через кілька днів після корпорації Intel свої інвестиційні наміри на індійському ринку розкрила компанія Microsoft. Це 1,7 млрд. дол. на наступні чотири роки. Компанія обіцяє створити 3000 нових робочих місць і «накачати» якнайбільше грошей у НДДКР. На сьогодні Microsoft уже перевела кілька своїх підрозділів в Індію, де дешева робоча сила дає змогу знижувати собівартість продукції.
Торік компанія відкрила дослідний центр на півдні Індії в місті Хайдерабад. А в Бангалорі, котрий вважають науково-технологічною гаванню Індії, Microsoft має намір відкрити свій інноваційний центр найближчим часом. До речі, Cisco та Intel такі центри в Бангалорі вже мають. Недавно, говорячи про майбутнє, глава Microsoft Білл Гейтс заявив, що стратегія його компанії як головного гравця на світовому ринку базуватиметься на серйозному підході до досліджень і створення нових продуктів. «Ми зараз сильніші, ніж будь-коли, тому що у нас є лабораторії в Кембриджі, Китаї, Індії, і саме там вирішуватимуть головні проблеми, що стоять перед комп’ютерною наукою», — зазначив він.
Слід сказати, що сьогодні так зване офшорне програмування — дуже популярна і вигідна тема для американських і європейських роботодавців. Вони прагнуть замовляти розробку програм за кордоном, найчастіше віддаючи перевагу Індії, адже оплата праці там істотно різниться від заробітної плати американського програміста. Наприклад, інженер програмного забезпечення в Індії заробляє вшестеро менше, ніж його колега в США.
За даними компанії A.T.Kearney, привабливість таких офшорних центрів, як Індія, продовжує зростати: майже 80% лідерів бізнесу планують користуватися послугами дешевої закордонної робочої сили в наступні три роки. 2004 року таких бажаючих було 66%, 2003-го — 50.
Однак, окрім райдужних економічних перспектив, мільярдне за чисельністю населення Індії очікують передусім проблеми на соціальному фронті. 40% жителів країни, а це 400 млн. чоловік, перебиваються сьогодні менш ніж на 1 дол. на день. Проведений у Нью-Делі наприкінці листопада триденний саміт Всесвітнього економічного форуму (своєрідний індійський міні-Давос) якраз і ставив своїм завданням, окрім обговорення перспектив індійської економіки, котра бурхливо розвивається, вивчення проблем подолання бідності. Гей Девіс, експерт ВЕФ, зазначив, що конференція розглянула можливі шляхи збереження 8-відсоткового щорічного зростання індійської економіки, а також те, яким чином усі прошарки суспільства зможуть отримати від нього вигоду.
Попри те, що Індія досягла величезних успіхів у сфері інформаційних технологій і велика кількість висококваліфікованої робочої сили залучає в країну і найвідоміші транснаціональні компанії, попри те, що в Індії з’явився процвітаючий середній клас, основна маса населення, особливо сільського, неписьменна і продовжує жити в глибокій бідності. Прем’єр-міністр Манмохан Сінгх, який обійняв у посаду в травні 2004 року, оголосив своїми головними завданнями зниження рівня бідності і продовження економічних реформ. І якщо реформування економіки його уряду вдається, то обіцяний «новий курс» для сільських регіонів Індії та виведення зі злиднів найбідніших прошарків суспільства поки що не приніс бажаних результатів.