Повторне подолання фондовим індексом Dow Jones Industrial Average планки в 11 тис. пунктів цього разу було набагато менш стрімким, ніж установлення цього рекорду наприкінці минулого століття. З іншого боку, і галасу навколо цього досягнення незрівнянно менше. Фахівці стверджують, що цей індекс давно вже став анахронізмом, а обивателі ще занадто добре пам’ятають пережитий ними шок від фондового обвалу, яким завершився попередній фондовий бум.
Ту примітивну, за нинішніми мірками, методику, яку вперше застосував 1896 року Чарльз Доу, вивівши середньоарифметичну ціну акцій 12 компаній, за багато десятиліть не критикував лише лінивий. Зате саме ледачі продовжували нею користуватися, нехай і з невеликими удосконаленнями: зараз до розрахунку беруть уже 30 компаній, спробували взяти до уваги подрібнення акцій, виплату дивідендів та інші чинники. Проте вперте ігнорування показників ринкової капіталізації, у результаті якого коливання вартості акцій Alcoa позначаються на індексі Доу-Джонса значніше, ніж коливання акцій Microsoft, котра у 10 разів перевищує за масштабами Alcoa, змусили фінансистів розробити купу інших індексів, жоден з яких, утім, так і не викликав загального «одобрямсу».
Однак, як вважає Артур Хоган, шеф відділу маркетингового аналізу компанії Jeffries&Co, для 99% населення (американського, звісно) саме повернення індексу Доу-Джонса на втрачені п’ять років тому позиції є сигналом оздоровлення американського фондового ринку. Відтепер американці зможуть вільніше вкладати гроші не стільки в нерухомість, облігації, акції іноземних компаній, скільки в акції американських компаній. Деякою мірою фінансові аналітики підтримують таке рішення: стабільне економічне зростання у США, контрольована інфляція, обіцянки припинити підвищення процентної ставки справді сприяють відродженню інтересу до американських корпоративних цінних паперів. З іншого боку, залишається чимало чинників ризику: загроза колапсу ринку нерухомості, перспектива подальшого знецінювання долара...
Проте навіть найбільш песимістично налаштовані експерти вважають, що в нинішній ситуації підстав для оптимізму набагато більше, ніж наприкінці 90-х. Незважаючи на те що індекс Standard&Poor’s 500, який враховує показники 500 найбільших акціонерних компаній, зараз на 16% нижче свого рекорду від 24 березня 2000 року, на балансі його компаній перебуває 772 млрд. доларів проти 422 млрд. часів рекорду. Втім, індекс Доу-Джонса до своїх рекордних висот теж трошки недобрав — щоправда, якихось 6%. На відміну від 54%, які відділяють від рекордних висот 2000-го індекс високотехнологічних компаній NASDAQ.