Успішне проведення аукціону з продажу готелю «Іверія», розташованого в центрі Тбілісі, кореспондент International Herald Tribune наводить як ілюстрацію першого етапу здійснення широкомасштабної програми приватизації, оголошеної новим урядом Грузії. Як повідомляє видання, переможець — німецька компанія — запропонувала за цей об’єкт 2,3 млн. дол. Щоправда, він поки не визначився, що саме буде розташовано в цьому будинку — чи то сучасний туристичний комплекс світового рівня, чи то бізнес-центр. На даний момент у 330 номерах комплексу мешкає понад тисяча біженців, які залишилися без притулку ще на початку 1990-х. Нові власники пропонують їм по 7 тис. дол. компенсації на сім’ю для придбання власного житла.
Призначення в червні ц.р. міністром економічного розвитку Грузії великого російського промисловця Кахи Бендукідзе наробило свого часу багато галасу в закордонних ЗМІ. Не менш бурхливу реакцію викликала й обіцянка новоспеченого грузинського міністра «продати все, окрім совісті», зроблена ним ледь не в аеропорту, а також спроби «старших товаришів» у грузинському уряді дещо пом’якшити це формулювання, додавши до совісті ще й перелік деяких «стратегічних об’єктів», котрі не підлягають продажу.
Навколо даного терміна, а також із приводу того, чи допускати до приватизації російський капітал, у Грузії зав’язалася жвава дискусія. Гостроти їй додавав той факт, що Росія, за деяким даними, вже вклала в економіку Грузії понад мільярд доларів і найближчим часом має намір довести цю суму до 4 млрд., переважно саме за рахунок придбання магістральних трубопроводів, портів, системи електропостачання й інших ласих об’єктів із найкоротшої версії списків «стратегічних». Для порівняння: грузинський бюджет на 2005 рік планується в розмірі знову-таки мільярда доларів, причому це вдвічі менше від бюджету «Об’єднаних машинобудівних заводів», генеральним директором яких Бендукідзе був до березня нинішнього року.
Біолог за фахом, який вступив після Тбіліського університету в аспірантуру МДУ, Бендукідзе зі своїх 48 років 28 прожив у Росії. Перший власний бізнес він створив 1988 року, причому цілком за фахом — займався виробництвом біохімічних препаратів. А потім він «натрапив» на акції «Уралмашу», й інтерес до біології було втрачено. Зате настав час набувати фінансової ваги, а також небувалої популярності. При цьому, як підкреслюється в пресі, вкладати гроші в рідну Грузію він категорично відмовлявся, посилаючись на безпрецедентний розмах тамтешньої корупції.
Саме з нею, опинившись на посту міністра Грузії, російський промисловець і заходився боротися. Для цього він, зокрема, задумав скоротити дві третини з 2400 працівників свого міністерства. А також прийняти новий податковий кодекс, відповідно до якого з 22 нині існуючих податків із січня наступного року залишаться лише дев’ять. Планується також повністю відмовитися від ПДВ і мит, від практики надання податкових пільг, а також зняти всі обмеження на валютний обіг. Ці реформи, котрі сам міністр називає «ультраліберальними», дозволять Грузії 2007 року досягти 12-відсоткового зростання ВВП, а протягом 10 років — потроїти його обсяг. При цьому вже через три роки, відповідно до запевнянь міністра, необхідність в існуванні самого міністерства економічного розвитку Грузії відпаде, його розформують, а Бендукідзе піде у відставку. Якщо його не «підуть» раніше...
Найнеобхіднішим елементом реалізації цієї вражаючої програми вважають «тотальну приватизацію». Міністерство вже підготувало перелік кількох сотень призначених до першочергового продажу підприємств, його вивішено на спеціальному сайті, котрий має, крім грузинської, ще російську й англійську версії.