Донедавна літери GM асоціювалися зі скороченою назвою американського автовелетня №1 «Дженерал Моторс» (General Motors) і служили його візитною карткою в усьому світі. Біотехнологічна революція наповнила новим змістом цю звичну для мільйонів людей абревіатуру. Напередодні ХХІ ст. літери GM стали символом досягнень генної інженерії — генетичної модифікації (Genetic Modification) організмів (ГМО), продуктів (ГМП) тощо.
Термін «GM» стосується рослин, які містять гени, перенесені з інших біологічних видів, аби наділити їх новими характеристиками, такими, як опірність певним шкідникам і гербіцидам. Ця інновація викликає серйозну тривогу, позаяк гени, що підвищують опірність зернових гербіцидам, можуть переноситися з допомогою запилення на слабші споріднені рослини, створюючи «супербур’яни». Трансгенні рослини також містять у собі непередбачувані наслідки для здоров’я людини й довкілля.
Хоча торговельна марка GM не потребує реклами, «Дженерал Моторс» витрачає карколомні суми на просування своїх нових моделей на ринок. На відміну від ділерів GM, продавці ГМП приховують «бекграунд» своїх товарів у превентивних цілях, щоб уникнути бойкоту з боку споживачів, стурбованих вторгненням науки в зміну природи генетичними й біохімічними методами. Підстави для цього вони мають. Недавня хвиля погромів мережі «Макдональдс», яка годує клієнтів «гормонізованим» м’ясом і ГМП, — найкращий тому доказ.
Розмах і гострота глобальної дискусії про наслідки культивування ГМП порівнянна, мабуть, тільки з міжнародними дебатами про застосування ядерної зброї в роки атомної дипломатії та «холодної війни». Вона ведеться з позицій «pro» і «contra» і втягує в орбіту конфронтації десятки мільйонів людей. Одні вбачають у ГМП революційну інновацію, яка веде до стабільного аграрного виробництва, інші — шлях до знищення людства.
Жертвами цієї боротьби, найчастіше — без вини винними, стають генетики, котрі шукають шляхи подолання голоду. Американські автори Е.Руссо й Д.Коув у книжці «Генна інженерія: мрії та жахіття» зазначають: «Наука сама по собі не є ні добром, ні злом. Це використання її результатів порушує етичні питання. Генна інженерія — лише техніка. Нам слід вирішувати, чи хочемо ми її застосовувати, коли і як. За ухвалення цих рішень повинні відповідати всі».
З 1995-го по 1999 рік продаж ГМП підвищився з 75 млн. до 1,5 млрд. дол. і досягне 25 млрд. дол. 2010 р. У гонитві за прибутками великий агробізнес викидає на ринок дедалі ширший асортимент ГМП, які не пройшли належних випробувань. Їх споживання перетворює передусім країни третього світу на випробувальний полігон із великим рівнем ризику. У цьому зв’язку зважений підхід до рішень стосовно індустрії ГМП — нагальна вимога часу.
«Зелена революція» як вона є
Загальна декларація прав людини, ухвалена після Другої світової війни, проголосила право кожного на «такий життєвий рівень, у тому числі і їжу, ... який необхідний для підтримки здоров’я та добробуту його самого і його родини». Відновлення економіки після війни дозволило більшості країн антигітлерівської коаліції наприкінці 1950-х років скасувати «хлібні картки» і поліпшити продовольче постачання населення. Особливі надії в реалізації «права на продовольство» пов’язувалися з «зеленою революцією», покликаною різко підвищити врожайність зернових.
Оптимістичні прогнози розв’язання цієї проблеми були зведені тоді в ранг державної політики. На ліквідацію голоду кинули неабияку комбінацію засобів: поліпшення зернових культур, розширення використання добрив і пестицидів, будівництво іригаційних систем, впровадження в практику досягнень НТР. Це вселяло впевненість, що після перемоги у війні, яка принесла невимовне горе людству, прийде перемога і в боротьбі з голодом.
1960 р. німецький учений Ф. Бааде в книжці «Змагання до 2000 року. Наше майбутнє: рай на Землі чи самознищення людства» писав: «Світ 2000 року може стати воістину прекрасним, чудовим світом. Голод може бути переможений, і жоден із жителів Землі тоді не голодуватиме. Усі люди матимуть не лише достатню кількість рису, кукурудзи чи пшениці, а й таку кількість молока, м’яса, риби, яка необхідна їм для повного збереження здоров’я та працездатності... Можна перемогти і злидні». В ім’я досягнення цієї мети було об’єднано зусилля міжнародних організацій та урядів.