В Україні тема державних закупівель давно перебуває в центрі уваги парламентаріїв, чиновників і суспільства. Цього року дискусії навколо її реформування відновилися з новою силою. У зв'язку з цим актуальним є досвід пострадянських країн. DT.UA вже публікувало інтерв'ю з творцем сучасної тендерної системи Грузії Тато УРДЖУМЕЛАШВІЛІ.
В ексклюзивному інтерв'ю нашому виданню один із ключових ідеологів системи держзакупівель Російської Федерації і голова Федеральної антимонопольної служби (ФАС) Ігор АРТЕМ'ЄВ розповідає про її нинішній стан і подальші перспективи.
Росія значно пізніше за Україну почала реформувати систему держзакупівель. Однак відставання їй вдалося ліквідувати досить швидко. У її нинішньому арсеналі і електронні аукціони, і підтримка вітчизняного виробника, і обов'язкова публікація текстів контрактів, і можливість для неучасників оскаржити торги, і ціла низка інших інструментів. Деякі з них дотепер не реалізовано в Україні.
У 2014 р. розвиток російських держзакупівель переходить у наступну стадію - створення федеральної контрактної системи (ФКС). Професіоналізація, планування і нові тендерні процедури - серед ключових нововведень. Більш того, громадські активісти та журналісти Росії матимуть помітно більше можливостей для тендерного контролю, ніж їхні колеги в Україні! Деякі пропозиції представників громадськості було враховано і при розробці ФКС.
Ігор Артем'єв не став ретушувати характеристики свого дітища. Що робить його бачення особливо цінним...
- В Україні держзакупівлі - одна з найгостріших суспільних проблем. У зв'язку з цим особливий інтерес викликає досвід Росії зі створення федеральної контрактної системи (ФКС), яка впроваджується з 1 січня 2014 р. Які ключові проблеми покликана вирішити ця нова система?
- Я розпочав би розмову з твердження, що ФКС - це наступниця чинного федерального закону №94. Попри те, що навколо неї було багато суперечок, ключові рішення в системі держзакупівель Росії було прийнято ще в 2005 р. Тоді міністром економіки РФ був Герман Греф, нинішній голова "Сбербанка России". Разом із ним ми й писали нинішній 94-ФЗ.
Цей закон має три ключові компоненти. По-перше, це відкритість. По-друге, це антикорупційна основа. І, по-третє, це потужний розвиток конкуренції.
Основні практичні елементи полягають у такому. На просторі від Калінінграда до Камчатки діє єдиний державний сайт zakupki.gov.ru. Будь-який замовник - школа, лікарня чи уряд Москви - зобов'язаний вивішувати на ньому всі свої оферти, тобто що та як вони хочуть купити. Підприємець може використати внутрішню пошукову систему сайта та знайти те, що він виробляє і хоче продати.
Така відкритість сама по собі має суспільне значення. Це захід проти закупівель горезвісних золотих унітазів, розкішних авто тощо.
Проте найголовніше навіть не в цьому. Будь-який підприємець може побачити, що хоче купити держава. Наприклад, він виробляє молоко. Він вводить пошук по "молоку", і з усієї Росії йому звалюється інформація про те, хто в державі хоче закупити молоко. Він подивиться свій регіон і довідається, що лікарні на сусідній вулиці потрібен, скажімо, бідон молока на день. Звідки він про це довідався б, якби не було цього сайта? Звичайно, він піде на цей аукціон і виграє його, оскільки логістика йому нічого не коштує.
Раніше діяла система, коли ця інформація приховувалася, купували в "свого" і дорожче. І за це одержували відкіт.
Це - перша характеристика нашої системи. Друга полягає в тому, що в нас діють електронні аукціони. Якщо брати за кількістю торгів, то 80% усіх закупівель проводяться на електронних аукціонах. Коли брати за вартістю, то близько 40% коштів бюджетів усіх рівнів розігрується на аукціоні.
У Росії працюють п'ять спеціальних електронних майданчиків. На них може зареєструватися будь-яка компанія. Усього в нас близько 500 тис. зареєстрованих підрядників. Підрядник реєструється один раз. І далі немає жодного паперу. Лише електронним шляхом, з використанням електронного цифрового підпису (включаючи самі торги та електронний контракт).
Торги веде робот, а не людина. Його підкупити не можна. Назви компаній - учасників аукціонів у процесі торгів зашифровані. На кого натискати - незрозуміло. Лише після завершення аукціону вони відкриваються.
Це потужний стимул для конкуренції. Нікому не потрібно летіти з Владивостока в Москву на молоточковий аукціон. Ви можете брати участь у ньому зі свого домашнього комп'ютера, одержавши відповідні логіни та паролі.
На мій погляд, на аукціонах ми змогли забезпечити відкриту антикорупційну процедуру закупівель. Звичайно, можна якось із ними "гратися", і залишаються деякі проблеми, але маніпулювати торгами стало важко. А на конкурсах ми цього не домоглися.
- Однак режим відкритості використовується й на конкурсах?
- Так, відкритість зберігається, публікація на державному веб-порталі тощо. До речі, у нас діє другий веб-портал torgi.gov.ru, на якому держава продає своє майно...
- Що нового принесла ФКС?
- Вона зберегла це старе ядро. Для мене це принципово важливо. І додала туди систему планування, коли підприємців завчасно повідомляють: дивіться, на трирічний період ми проводитимемо отакі закупівлі. Хоча ці плани можна коригувати, але підприємцю зрозумілі орієнтири. Я можу перепрофілювати виробництво та потрапити на вигідне для себе поле держзакупівель.
Чому держзамовлення вигідне? Тому що воно без відсотків. Це в банку ви берете позику та платите відсотки. А тут ви одержуєте живі гроші, частина авансується, і це все без відсотків.
Наприклад, це важливо для малого бізнесу. Це фантастичний економічний важіль. Відповідно до нашого законодавства, від
10 до 20% лотів мають бути розбиті на маленькі лоти вартістю менш як 15 млн рублів. Крім цього, є спеціальні сесії на аукціонах для малого бізнесу. Торік такими малими лотами для
малого та середнього бізнесу було проведено торгів на 1 трлн 300 млрд рублів (тобто близько 45 млрд дол.).
- До цього замовники не були зобов'язані складати та публікувати свої річні плани?
- Так. Нині плани на три роки - це загальне планування, а на рік складається так званий план-графік. І для уряду теж буде корисно знати, що замовники збираються купувати. Щоб це не відбувалося в останній
момент, як у нас багато хто звик.
Другий важливий елемент ФКС. Впроваджується зрозуміла процедура контролю якості поставлених товарів, робіт або послуг з боку Росфіннагляду. Це орган, зобов'язаний стежити за ефективністю використання бюджетних коштів. Стара система контролю ґрунтувалася ще на радянських, неефективних нормах. Тепер будуть прямі перевірки та санкції аж до кримінальних. Важливо, що офіси Росфіннагляду є в кожному регіоні.
Третє: розширилася палітра процедур закупівель. У нас раніше були тільки аукціони, конкурси та котирування, ми свідомо звужували це коло. Але нас переконали в необхідності різнобарв'я. Наприклад, для закупівлі науково-дослідних робіт впроваджено більш підходящу процедуру двоетапного конкурсу. Коли триває розшукова робота на першому етапі, замовник найчастіше не знає, що точно він хоче купити, але знає, що йому потрібно зробити. Чи є в природі такий прилад? Він винайдений чи ні? І спочатку замовник збирає компанії та обговорює з ними це на першому етапі. Так готується оферта на другий етап.
- В Україні така процедура вже є...
- У нас вона не була заборонена в тому розумінні, що ніхто не забороняв збирати компанії для обговорення, але це не вважалося окремим етапом. І компанії казали: якщо це не вважається офіційною процедурою, то ми не будемо приходити; ми повинні чітко розуміти, що ми в офіційному процесі та зможемо залишитися на другому етапі...
Крім того, ми скоротили кількість підстав, завдяки яким можна проводити закупівлю в одного учасника.
- Критичні зауваження. У Росії є Інститут закупівель і продажів при Вищій школі економіки. За словами її директора Ірини Кузнєцової, вони здійснили статистичний аналіз результатів е-аукціонів і дійшли висновку, що очікування того, що вони приведуть до підвищення конкуренції, одержання необхідних товарів за оптимальними цінами, як мінімум завищені...
- Вони вважають, що завищені, а я вважаю, що занижені. У них статистика не репрезентативна в багатьох випадках. На мій погляд, вони часто дають некоректні дані. Втім, зрештою, я не проти, вони вчені та зобов'язані критично дивитися на речі.
У нас справді є системний недолік у держзакупівлях. Він полягає в тому, що рівень конкуренції в країні низький. І тому близько половини аукціонів і конкурсів проходять із одним учасником або на них узагалі ніхто не приходить. Такі торги скасовуються.
Це про що свідчить? Про те, що кількість підприємств, здатних виконати те чи інше завдання, не таке велике, як хотілося б. А в сфері інновацій ще менше. Але це питання не держзакупівель як таких, а велике питання розвитку малого та середнього бізнесу.
- У вас теж існує норма, що на аукціон мають прийти мінімум два учасники?
- Так... Тому, якщо підходити з точки зору конкуренції, то в нас не так усе добре. Але в нас погано було і в 90-х, і в 2000-х роках, але тоді ми мало що зробили.
І тому, коли та сама Ірина Кузнєцова каже, що 94-ФЗ не зміг викорінити корупцію... Господи, але корупція - це проблема більш багатогранна, ніж держзакупівлі. Закон про держзакупівлі - це лише дзеркало, яке показало, у тому числі, корупцію в держапараті.
Корупція - це стан суспільства, стан економіки та права. І нарікати в цьому сенсі на держзакупівлі - це означає не розуміти її природи.
Звичайно, ми розуміємо відмінність між конкурсами, наприклад, у Німеччині та у Росії на сьогодні. Я думаю, що конкурси в Росії, на відміну від аукціонів, мають високий корупційний потенціал! І можу вам навіть механізм розповісти, як це працює...
- Розкажіть.
- Відбувається це все приблизно так. І ми обговоримо це відкрито на засіданні спеціальної урядової комісії. За правилами, замовник має право на суб'єктивну оцінку. Візьмемо як приклад науково-дослідну роботу. Замовник повинен уявляти, яка фірма має високий рейтинг і виконає краще наукову роботу виходячи зі свого досвіду, що це не два матроси, котрі назвали себе науковою організацією, тощо.
І от на таку загальну оцінку, наприклад, замовник відводить 45 балів. При цьому слід пам'ятати, що той, хто отримав 51 бал, - переможець.
Другим та єдиним критерієм оцінки правильно було б ставити ціну, але він не ставить. При цьому комісія замовника учаснику №1 ставить 45 балів. А другому - нуль.
Ми провели аналіз усієї статистики по конкурсах. З'ясувалося, що в 95% випадків за першим критерієм ставлять одним учасникам максимум, а іншим - мінімум. Немає Гауссова розподілу. Немає приватної думки жодного з членів комісії! Рішення заздалегідь підготовлене.
Впроваджується також другий, я назву його "фальшивий", критерій. За нього дається, припустимо, 15 балів. Це може бути термін здачі роботи (хоча зрозуміло, що це не може бути критерієм). І той, хто зобов'язується здати на цей термін, одержує ці бали. У результаті обидва учасники їх одержують. Тільки учасник №1 уже виграв. У нього вже понад 50 балів!
При цьому учасник №1 пропонує, припустімо, щоб йому заплатили за роботу 1 млрд рублів, а учасник №2 - 200 млн рублів. Але комісія вибирає учасника №1! Витратять у п'ять разів більше грошей.
Можливість впровадження таких додаткових критеріїв і дозволяє заздалегідь вибирати переможця. Це треба заборонити.
Різниця з недослідними закупівлями невелика. Тут за першим критерієм буде не 45, а
20 балів. Тоді фальшивих критеріїв буде три. Термін поставки, гарантія та ще щось. Але вирішальними будуть бали саме за першим критерієм.
Отакі маніпуляції на конкурсах зустрічаються досить часто. Необхідно змінити постанову уряду, якою затверджено формулу оцінки пропозицій. Критерії мають відштовхуватися від ціни та досвіду компанії.
Чому я називаю деякі критерії "фальшивими"? Тому що, по суті, це не критерії оцінки, а умови поставки (строк, гарантія тощо)! Ясно, що якщо хтось ставить строк, який відрізняється від необхідного замовнику, то його потрібно просто не допускати до участі в конкурсі.
- Цікаво, що, як казав мені голова Агентства з держзакупівель Грузії, у них прийнято приблизно такий самий підхід. Спочатку ціна, а потім уже відбір за відповідністю обраним критеріям...
- Насправді, на мій погляд, конкурси і в Європі проводяться не надто добре. Наприклад, є статистика, що в тендерах Німеччини тільки в 1% випадків перемагали ненімецькі фірми. І це в об'єднаний Європі! Виходить, бар'єри існують...
- До речі, а скільки російських тендерів виграють нерезиденти?
- У нас поки що не дуже багато. Але їх буде багато. Чому? Тому що запрацював Митний союз. Білоруси вже беруть активну участь із 1 січня 2013 р. А для Казахстану це запрацює з
1 січня 2014-го.
- І в Росії, і в Україні існує проблема оптимального співвідношення ціни та якості під час держтендерів. Демпінг тощо. Як у Росії це вирішується, і як це вирішуватиме ФКС?
- Ціна та якість - універсальні критерії. Ніхто ніколи цього не заперечував. Ми пропонуємо щодо них запровадити низку обмежень згори і знизу. Наприклад, ми вписали в закон заборону на купівлю ненового обладнання. Потрібно виключити технологічний мотлох. Думаю, що уряд може публікувати в особі Мінпрому список старих технологій, приладів тощо або управляючих технологічних або фізичних параметрів, які не дадуть нікому права закуповувати мотлох.
- Мається на увазі, це відбуватиметься, коли в повному масштабі запрацює ФКС? У законі про ФКС впровадження деяких норм розтягнуто в часі...
- Ні, це вже працює в
94-ФЗ. Наприклад, після ухвалення закону про енергоефективність уряд вирішив узагалі заборонити закупівлю для держави лампочок розжарювання. Тільки сучасні. Це захід знизу - відмовитися від мотлоху.
А згори - це предмети розкоші. Потрібно вирішити питання щодо розкішних "мерседесів" і меблів для держслужби. ФКС надає уряду цю можливість.
Тепер про антидемпінгові процедури. Це важлива проблема. Які антидемпінгові процедури при аукціонах? Насамперед учасник має покласти оператору електронного майданчика як заставу 2% від стартової ціни закупівлі за кожну свою компанію, яка бере участь в аукціоні. Це обов'язкова умова.
У разі перемоги компанія має надати замовнику безвідкличну банківську гарантію від хорошого банку. Той, хто брав кредит у банку, знає, що кредитний комітет тебе "просвітить" наскрізь і з'ясує, що в тебе є. Скільки в тебе екскаваторів, чи є в тебе персонал, що ти будував тощо. Тобто від кваліфікації чиновників ми перейшли до кваліфікації ринковою структурою - банком.
Особливість безвідкличної гарантії така, що у разі чого замовник виставляє позов не постачальнику, а відразу ж банку та знімає з нього гроші. А банк сам ловить утікача й розбирається з ним.
Крім того, відповідно до чинного закону, крок аукціону не перевищує 0,5%. Ось стартова ціна. Далі аукціон іде на зниження. І щоразу відстань 0,5%. І якщо, наприклад, чотири компанії торгувалися до кінця, то який же це демпінг? Може, вірніше сказати, що стартова ціна була завищена в рази?
- Можливо...
- Наші критики кажуть: ні, це все змова, всі чотири компанії належать одному. На що я відповім: добре, між переможцем і четвертою компанією різниця лише 2%. Але за кожну із чотирьох гіпотетичний власник має закласти 2% і втратити в обов'язковому порядку 6% застави. Це вже серйозні втрати.
І ми кажемо - на аукціонах справді відбувається падіння ціни! Щоправда, буває по-іншому. Коли дві фірми-одноденки, яким надав заставу для участі якийсь один тіньовий власник, починають іти різко вниз, а він веде третю фірму ближче до стартової ціни. І потім ці двоє тікають від замовника, а третя перемагає...
Усі, хто не розбирається, каже - ось вона, недосконалість системи! Але вони забувають про так зване правило десяти хвилин. Що це таке? Це відомий антидемпінговий механізм, який склався на біржах ще в 80-х роках минулого століття. Щойно оголошено переможця, на комп'ютері з'являється оголошення про "правило 10 хвилин". Будь-який учасник може перенести свою цінову заявку в будь-яку точку, але не нижче за переможця.
І якщо одні учасники бачать, що інші починають демпінгову чуму, то вони зупиняються та чекають "правила 10 хвилин". А потім переносять свою заявку в необхідну точку.
Коли відбувається підбиття підсумків, і перший переможець "відвалює", потім другий, то новий аукціон не проводиться. Переможцем оголошується та компанія, яка скористалася "правилом 10 хвилин" і запропонувала кращу ціну.
Демпінгуючі компанії, які вийшли за межі можливого, потрапляють до Реєстру недобросовісних постачальників і три роки не зможуть брати участі в держзакупівлях. Я спрямовую лист у податкову, вона ними займається. А тіньовий ділок, який їх спонсорував, втрачає по 2% застави на кожній компанії...
- Гаразд, але ж він також може скористатися "правилом
10 хвилин"...
- Та будь ласка. Але тоді його ціна все одно буде вищою за демпінгову. Де буде його профіт? Коли є мінімум три учасники (навіть якщо два шахраї та один справжній), система шахрайства не працюватиме.
Біда наша в тому, що половина аукціонів і конкурсів нічим не закінчується. Недостатньо учасників. Та коли ми розкриємося для Митного союзу - для казахів, для білорусів, дай Боже, для України, для іноземців (з певними преференціями в 15% для наших учасників), то у нас може з'явитися більше трьох компаній на одні торги.
Звісно, на аукціонах антидемпінгові процедури краще влаштовані, аніж при проведенні конкурсів. Конкурси - це особлива річ. Ми думаємо над тим, щоб впровадити електронні конкурси. Знаєте, як конвертики над чайником раніше відкривали і потім закривали? Це нікуди не зникло.
А має все відбуватися в електронному просторі, в особистому кабінеті замовника. Даються оферти, вони відкриваються в один момент... І, звісно, оператор електронного майданчика мусить нести відповідальність за розголошення інформації. Але це не проблема.
- А як у вас регулюється стартова ціна?
- Відповідні норми є в чинному законі 94-ФЗ, а в законі про ФКС вони розширені і детально описані. Запроваджується близько десяти методів визначення цієї ціни. Якщо ти збираєшся купувати якийсь товар, то береш аналітику - скільки цей товар коштував на держторгах у твоїй або сусідніх областях.
Є, наприклад, метод порівнянних ринків. Скільки цей товар коштує сьогодні в Казахстані, Білорусі тощо.
- Чи передбачається маркетинговий аналіз як метод?
- Так, але це коштує грошей.
- Чи зобов'язаний замовник документально підтверджувати, який метод він використовував?
- Він зобов'язаний використати хоча б один метод і скласти офіційний протокол з точним зазначенням джерела інформації про ціни. Наприклад, він може написати, що інвестбанк провів для нього дослідження, і от його звіт.
Проведення попереднього аналізу стартової ціни будь-яким методом вважається добросовісною поведінкою чиновника. І правоохоронні органи не вправі пред'являти йому претензії, якщо він використовував хоча б один метод і підписав протокол.
- В Україні е-аукціони мали запрацювати з 1 січня цього року. Але оскільки необхідної нормативної бази ще не прийняли, вони "зависли". Одночасно ми зіткнулися з проблемою, що самі замовники не готові до е-аукціонів, починаючи із сільрад, найслабшої ланки. Реальним є ризик, що в разі їхнього одномоментного запровадження чимало закупівель буде зірвано...
- До аукціонів треба готуватися. Протестів буде багато. Мені, наприклад, написав сільський староста з Амурської області про те, що він мене у труні бачив і ніякою "електронікою" займатися не буде. Тому що йому 60 років, і він не збирається на старості років переучуватися.
Сама система е-аукціонів має яскраво виражений інноваційний характер. Якщо товар потрапив до списку для е-аукціонів, то ти зобов'язаний їх використовувати. Це як ознака кваліфікації державного службовця. Ти повинен отримати свій електронний ключ, навчитися його вставляти в комп'ютер. Якщо ти цього не вмієш, то поклич сільського вчителя або консультанта за гроші. Неважко навчитися цього і самому.
Ми, наприклад, в уряді зараз переходимо на безпаперовий документообіг. Бачите, скільки у мене паперів на столі? Він буде порожнім. Я зможу підписувати документи прямо в комп'ютері - в машині.
- А чи була в Росії федеральна політика з надання замовникам ключів електронного цифрового підпису? Скажімо, по лінії держказначейства...
- Так і було. За рахунок грошей держбюджету саме казначейство видавало ЕЦП замовникам. Адже саме казначейство видає гроші під держзакупівлі! А учасники торгів самостійно купували ЕЦП на ринку. Ми також запустили програму навчання замовників...
Видачу ЕЦП замовникам мала здійснювати тільки офіційна влада. Якщо це робитимуть якісь "ліві" хлопці, то там почнеться така "пісня" з бюджетом, що ви не встигатимете розсьорбувати...
Нам досить історії з фальшивими банківськими гарантіями. Коли вони з'явилися, в казначействі зробили електронний реєстр банківських гарантій. Щоб замовник міг зайти в реєстр і перевірити, чи було видано таку гарантію.
Ще один важливий момент. Згідно з ФКС, закупівлі до
200 тис. рублів (близько 7 тис. дол.) можна проводити без торгів. Це варіант для того ж сільського старости, у якого весь річний бюджет може скласти цю суму.
- Чи означає це, що ФКС підвищила нижній поріг для держзакупівель?
- У нас було 100 тис. Але за ці роки була інфляція, десь близько 8% на рік...
- Як працює в Росії Реєстр недобросовісних постачальників?
- Якщо переможець відмовився від підписання контракту, то він потрапляє до цього реєстру. Він ведеться від самого початку, з 2006 р. Тільки якщо раніше в нього заносили юридичних осіб, то нині відповідальність поширюється і на фізичних осіб, засновників фірми. Це нововведення ФКС. Ця інформація оприлюднюється на нашому сайті. Протягом трьох років така особа не зможе взяти участі у держторгах. Під виглядом хоч би якої фірми вона виступала!
Тепер діти порушників бачитимуть ім'я та прізвище тата чи мами і знатимуть, що вони недобросовісні люди.
- А які критерії занесення до реєстру?
- Критерій один - відмова від підписання договору після торгів.
- А участь у змовах? Логічно було б поставити першим критерієм саме участь у тендерних змовах...
- У Росії картельні змови - це кримінальний злочин, відповідно до антимонопольного законодавства. До семи років позбавлення волі! Так що нема особливої потреби заносити учасників змов до реєстру, ними займаємося ми разом із поліцією і прокуратурою.
- В Україні досить часто скандали або навіть зловживання у держзакупівлях відбуваються не через лихий умисел, а через незнання замовниками законів. Як у вас вирішується і буде вирішуватися проблема професіоналізації закупівельної діяльності?
- Передусім ми створили навчально-методичний центр ФАС у Казані. На його основі ми проводимо масове навчання наших співробітників і замовників. Також ми звернулися до провідних університетів по всій країні з такою пропозицією: ми навчаємо їхніх тренерів, а вони потім навчають замовників і заробляють на цьому гроші. Загалом у країні за сім років через навчання пройшли один мільйон двісті тисяч осіб.
Однак на початку проблема стояла вкрай гостро. Тому всю систему ми впроваджували поетапно. Е-аукціони було впроваджено лише 2,5 року тому.
Розумні університети почали відкривати кафедри з держзакупівель. За останні два роки було відкрито 19 кафедр у Москві та регіонах. Наприклад, мій заступник А.Цариковський - завідувач кафедри держзакупівель у Вищій школі економіки. Зараз ми відкриваємо кафедри в МДУ і МДІМВ.
Як правило, завідувачами кафедр ставлять наших нинішніх і колишніх чиновників, оскільки вони є носіями практичних знань і творцями системи.
- Я хотів би звернути увагу на таку ситуацію. В Україні закупівлі проводять тендерні комітети. Його члени несуть колективну та індивідуальну відповідальність. Але свої функції вони виконують "на громадських засадах". Це додаткове навантаження і відповідальність, яка ніяк не оплачується...
- Ця проблема існує і в нас. І вона є однією з ключових. Тому ми давно висуваємо таку тезу: у разі економії певної кількості коштів членам тендерного комітету потрібно виплачувати певну фіксовану суму, скажімо, котра не перевищує трьох посадових окладів. Як додаткову премію.
Наші чиновники, особливо федерального рівня, отримують невелику зарплату. Тому така премія буде для них стимулом ставати так званими контрактними офіцерами.
Хто ще мусить отримувати таку премію? Той, хто брав участь у підготовці торгів. Не лише члени комітету.
Ми пробиваємо цю ідею. Зараз у законі про ФКС говориться, що така винагорода може виплачуватися, але поки не вирішено, як саме. Я сподіваюся, що буде постанова уряду з цього приводу. І він зробить цю роботу добре оплачуваною.
Щоб ви уявляли, на день у Росії проводиться близько 5000 електронних аукціонів, ФАС на день накладає 200 штрафів на держслужбовців. Їхній розмір - до 50 тис. рублів. В основному це штрафи у сфері держзакупівель. Це "негативний" стимул.
А який же позитивний стимул? Його і треба створити.
- Чи правильно я розумію, що ви рухаєтеся до створення інституту контрактних офіцерів, як це працює, наприклад, у США? Вони займаються виключно держзакупівлями...
- Закон передбачає таку модель для "федералів" в обов'язковому порядку. Для чиновників у суб'єктах федерації - практично в обов'язковому порядку. А для місцевого самоврядування, сільрад - необов'язково, оскільки у них просто грошей може на це не бути.
У звичайній ситуації це буде відділ або управління при замовнику. Контрактна служба.
Ми хочемо зробити закупівельну роботу справжньою шанованою професією. Зараз у нас є успішні арбітражні керуючі, адвокати. Їх знає вся країна. Повинні з'явитися і успішні контрактні офіцери. Їхня доблесть полягатиме в купівлі товару гарної якості за прийнятними цінами.
- Яким чином у Росії вітчизняний виробник стимулюється з допомогою системи держзакупівель? Ця тема сьогодні досить популярна серед українських парламентаріїв і чиновників...
- Я назву два механізми. Один працює вже давно, а другий розвивається зараз. Відповідно до закону, наказом Міністерства економіки за певними групами товарів може бути запроваджена 15-відсоткова преференція для вітчизняного учасника. Він стане переможцем, навіть якщо його ціна буде на 15% вищою від ціни іноземного учасника. На сьогодні ця преференція мало застосовується на практиці. Тому що уряд вирішив, що в умовах кризи цього не потрібно робити.
Другий механізм - це офсетні угоди. Це вимога, яка виставляється державою, але вона не пов'язана з предметом торгів. І в законі сказано, що вона може використовуватися тільки у разі захисту інтересів РФ, її суб'єктів і громадян.
Насамперед це стосується локалізації виробництва. Приклад з життя. Приїжджає до нас велика іноземна фірма і каже: ми хочемо мати гарантоване держзамовлення на поставку, припустімо, електронних томографів. На що уряд може їм сказати: 5% від усіх держзакупівель ми готові віддати вам без торгів, але за умови, що ви побудуєте тут завод і вироблятимете ці томографи у нас.
А можуть бути офсетні угоди простіші. Наприклад, ви поставляєте готові автомобілі. І, згідно з офсетною угодою та умовами тендеру, ви ще повинні будете поставити певну кількість оригінальних запчастин у держрезерв.
- Рішення про такі угоди приймає саме уряд, а не ФАС чи конкретний замовник?..
- У разі з преференціями - лише уряд. Теоретично умови офсетної угоди можуть бути в умовах тендеру. Наприклад, якщо йдеться про поставку повного життєвого циклу товару. Але за рамками такого підходу - це компетенція уряду.
До речі, у нашого уряду є право провести закупівлю поза рамками закону, без дотримання процедур. Чим це викликано? Іноді виникають дуже складні ситуації - підбір фінансових консультантів, міжнародних юристів... Наприклад, ви ведете справу в американському суді і вам потрібен тільки конкретний адвокат.
- А чи є в законі перелік умов, за яких уряд має таке право?
- Ми пішли від цього. Але таке рішення приймається не розпорядженням, а тільки постановою уряду, тобто публічно. Публічна процедура - це хороша гарантія. Щоправда, дотепер такі постанови не приймалися.
- Український досвід говорить про небезпеку такого підходу. Кілька років тому всі закупівлі регулювали положенням і рішеннями Кабміну. У результаті пара таких рішень ставиться в провину Юлії Тимошенко...
- Але ж економічне життя дуже важко загнати у вузькі рамки...
- А на який строк замовник може укладати контракти з переможцями торгів?
- У нас сьогодні існують трирічні контракти, будуть п'ятирічні, а в оборонці є й довші.
- Тобто ви пішли від ситуації, коли бюджетний рік закінчується, і неосвоєні кошти повертаються до бюджету?
- Так, ми п'ять років билися за це. Недавно було прийнято поправки до Бюджетного кодексу, і контракт можна виконувати ще рік після того, як закінчився бюджетний рік. Таку норму запровадили у себе, наприклад, американці, новозеландці. У нас до цього завжди була проблема четвертого кварталу, коли державні службовці терміново "освоювали" гроші.
- Питання про відкритість і прозорість. Що нового в цій сфері принесе ФКС? Яка інформація буде доступною? Тексти контрактів...
- Тексти контрактів уже доступні - у Реєстрі контрактів казначейства на його сайті. У принципі, зараз доступні всі документи - від оферти, протоколів до документів про завершення закупівлі життєвого циклу.
Нове полягає в будівництві так званого незалежного реєстратора. Це система, яка зберігатиме резервні копії всіх електронних майданчиків операторів.
Та головне - це поява найпотужнішої аналітичної програми. Її сенс такий. Припустімо, в Іркутській області провели тендер на закупівлю м'яса для дитсадків. Ціна виявилася на 70% вищою, ніж у сусідній області. У контролерів та аналітиків у комп'ютері ця інформація в автоматичному режимі висвітиться червоним. І перевірка торгів буде не через два роки, коли він здасть свої фінансові звіти або Росфіннагляд влаштує планову перевірку, а практично в режимі реального часу.
Усі відхилення від цін моментально з'являтимуться на екрані.
- У ФКС з'явилася норма, згідно з якою необхідно проводити громадські слухання при держзакупівлях понад певну суму...
- Так, будь-яка закупівля понад мільярд рублів має пройти через громадське обговорення. Оголошення про неї вивішують на сайті, йде обговорення. Спеціальна комісія розглядає коментарі і вносить зміни, якщо необхідно.
У деяких випадках будуть публічні слухання при замовнику. Він буде їх організовувати, а ми - контролювати, чи зробив він це. А якщо виявляться фальшиві протоколи, то буде суд тощо.
І в чинному законі є подібні норми. Вже йдуть такі обговорення, але не дуже активно. Реагують в основному блогери, незалежні журналісти, адвокати.
- Які загальні результати роботи системи держзакупівель Росії?
- За сім років роботи російської системи держзамовлення було заощаджено близько
1,5 трлн рублів, тобто майже 50 млрд дол. Це різниця між стартовою ціною і ціною переможця за завершеними контрактами.
Звісно, частою практикою раніше було завищення стартової ціни, і ми були першими борцями з цим. Але якби не було конкурентної процедури, то за якою ціною відбулася б закупівля? За стартовою завищеною!
Аукціон дає 13,9% економії, а конкурс - 7,5%. Останнє зрозуміло, ми з вами вже про це поговорили.
Частка невиконаних контрактів становить 2,9% у масштабах усієї Російської Федерації. І це при всіх демпінгових та інших хитрощах тощо.
При цьому, як я сказав, конкурентне поле становить усього лише 50%. Тобто на половину аукціонів ніхто не прийшов або прийшло недостатньо учасників, і вони були скасовані.
Однак це як питання про корупцію. Чи розвинена конкуренція в Росії? Не дуже розвинена. Але завдяки закупівельним процедурам вона стала більш розвиненою. Ми розвиваємося, ми не сидимо на мішку з картоплею.
А конкуренцію ми розвивали і будемо розвивати. Один Митний союз чого вартий! А вступ до СОТ! Та й суто російські можливості активно використовуються. Недавно було ухвалено Стратегію розвитку антимонопольної політики до 2024 р., "дорожню карту", затверджену урядом. Але це вже інша розмова.