«Окрім заголовка, що може ввести в оману читачів, стаття «ЄБРР вибирає багатих» («ДТ» від 2 вересня 2000 року) містить ряд помилок і суперечливих фактів. Я хотів би скористатися з нагоди, щоб виправити враження, яке, можливо, склалося після її прочитання про діяльність Європейського банку в країнах, де відбуваються операції. Україна є одним з найважливіших ринків для ЄБРР, беручи до уваги її розмір, потенціал і географічне місце розташування. Ми маємо намір нарощувати обсяги нашого бізнесу в Україні в майбутньому. ЄБРР не «вибирає» ту чи іншу країну: ми намагаємося рівномірно використовувати наявні в нас ресурси у всіх ринках, де ми працюємо, а також намагаємося знайти, виходячи з наших людських ресурсів, якнайбільше проектів, що відповідають нашим критеріям.
Поряд з тим, що ЄБРР працює на комерційній основі й має дотримуватися здорових банківських принципів, одним з наших основних завдань є також прискорення процесу переходу України до ринкової економіки. Банк залишається незмінним прихильником цього завдання. Ми реалізуємо його шляхом підтримки ринкових реформ, включаючи приватизацію й комерціалізацію інфраструктури. Крім фінансування Банк також надає експертну допомогу й консультаційну підтримку. Зокрема, діяльність ЄБРР сконцентрована на приватному секторі, а це вимагає впевненості в тому, що загальний інвестиційний клімат для підприємців має тенденцію до поліпшення.
Україна, безумовно, докладала значних зусиль для просування в цьому напрямку, і ми прагнемо підтримувати ці зусилля. Проте ми не самотні в переконанні, що реформи в Україні реалізовувалися повільно й нерівномірно, і це значить, що наш портфель проектів, нарощуваний нами з початку 90-х, поки що не в змозі адекватно відбивати великий потенціал вашої країни. Можна говорити, що інвестиційний клімат визначається законодавчо-регуляторними чинниками й можливостями для нових проектів як таких, а також досвідом реалізації реформ і ступенем відданості їм лідерів держави; все це становить «бізнес-план» країни. Саме якість такого «бізнес-плану» визначатиме ступінь готовності банкірів, котрі працюють у комерційному секторі, до інвестицій. На сьогодні гнітючим є той факт, що лише окремі західні банкіри інвестують в Україну.
ЄБРР, проте, зміцнює свою команду в Україні й шукає нові можливості для бізнесу з надією на появу серйознішого «бізнес-плану» й подальших проявів готовності проводити реформи. 1999 року ми підписали проектів на загальну суму 245 мільйонів євро — більше, ніж коли-небудь, і ми очікуємо аналогічного, а можливо, й кращого результату нинішнього року. Таким чином, на даний момент ЄБРР є найбільшим інвестором і кредитором з найширшим спектром проектів в Україні.
Ваш журналіст порівнює нашу роботу в Угорщині з роботою в Україні. До Вашого відома, в Угорщині нами підписано проектів на загальну суму 1,123 мільйона євро, що є еквівалентом 111 євро на душу населення, а в Україні загальна сума інвестицій становить 844 мільйона євро, що є еквівалентом 17 євро на душу населення. Дійсно, Угорщина має певні переваги, з огляду на критерії ЄБРР, включаючи той факт, що ця країна пішла шляхом приватизації основних галузей індустрії, а також розпочала проводити інші реформи раніш і рішучіше. Але, на нашу думку, це порівняння не можна назвати доречним: справжня причина того, чому ми не змогли домогтися кращого результату в Україні на даний момент, полягає в повільному створенні «бізнес-плану», а не в розподілі ресурсів Банку.
З повагою,
директор Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні»