Фахівці підкреслюють, що розподіл фінансової допомоги між посткомуністичними країнами відбувається вкрай нерівномірно. П’ятірка країн, які безпосередньо готуються до вступу в ЄС (Чехія, Естонія, Угорщина, Польща і Словаччина), отримала торік чверть усього обсягу фінансування банком. Рівень виробництва в цих країнах уже досягнув (або сягає) рівня виробництва 1989 року, і критики цілком справедливо вважають, що ці країни здатні вирішувати свої проблеми вже без допомоги банку.
Тим часом на пострадянському просторі ВВП не дотягує до «дореволюційного» рівня, принаймні, 40%. І саме в цих країнах фінансування банком у перерахунку на душу населення виявляється найменшим. Так, якщо в Угорщині, де рівень ВВП на душу населення 4,5 тисячі євро в рік, банком виділено по 110 євро (знову ж, на душу населення), то в Україні — менше 20 євро (а ВВП на душу населення в нас не дотягує навіть до 600 євро на рік). Не набагато кращі справи з фінансуванням і в Росії, хоча там ВВП на душу населення все ж вищий — 1168 євро. Щоправда, порівняно з польськими, чеськими і словацькими показниками ВВП (від 3,5 тисячі євро до 5 тисяч на душу населення), російські досягнення малі. Втім, як і обсяги фінансування ЄБРР, які за період із 1991 по 1999 рік становили на жителів цих країн від 40 до 80 євро. Очікується, що після вступу цих країн у ЄС обсяги їх фінансування банком різко скоротяться, і тоді, цілком можливо, в Україну почнуть надходити набагато більші суми.