UA / RU
Підтримати ZN.ua

ЄБРР ВИБИРАЄ БАГАТИХ

Європейський банк реконструкції і розвитку, створений з метою надання допомоги посткомуністичним економікам під час переходу до моделі вільного ринку, нині сам зазнає певного етапу трансформації...

Європейський банк реконструкції і розвитку, створений з метою надання допомоги посткомуністичним економікам під час переходу до моделі вільного ринку, нині сам зазнає певного етапу трансформації. Його засновники, насамперед американські, вимагають перегляду політики банку як стосовно окремих напрямків його роботи, так і щодо окремих країн. Хоч як це дивно, серйозним приводом для критики став той факт, що банк, який ще 1998 року зазнав збитків на 291 мільйон доларів, протягом минулого року зумів отримати незначний прибуток. Хоча вкладати гроші у вочевидь неперспективні проекти не хоче жодний інвестор, керівництву банку було вказано, що в окремих випадках його втручання було цілком необгрунтованим. Приміром, у процесі приватизації польського банку Pekao ЄБРР не поскупився викласти для цього 100 мільйонів доларів, хоча польські фахівці стверджують, що такі самі гроші можна було б отримати і від приватних інвесторів. Адже прибуток у цьому випадку, практично, гарантований. Зате в Росії, де ЄБРР взяв участь у фінансуванні двох «проблемних» банків — Токобанку та Інкомбанку, — уникнути їх банкрутства не вдалося.

Фахівці підкреслюють, що розподіл фінансової допомоги між посткомуністичними країнами відбувається вкрай нерівномірно. П’ятірка країн, які безпосередньо готуються до вступу в ЄС (Чехія, Естонія, Угорщина, Польща і Словаччина), отримала торік чверть усього обсягу фінансування банком. Рівень виробництва в цих країнах уже досягнув (або сягає) рівня виробництва 1989 року, і критики цілком справедливо вважають, що ці країни здатні вирішувати свої проблеми вже без допомоги банку.

Тим часом на пострадянському просторі ВВП не дотягує до «дореволюційного» рівня, принаймні, 40%. І саме в цих країнах фінансування банком у перерахунку на душу населення виявляється найменшим. Так, якщо в Угорщині, де рівень ВВП на душу населення 4,5 тисячі євро в рік, банком виділено по 110 євро (знову ж, на душу населення), то в Україні — менше 20 євро (а ВВП на душу населення в нас не дотягує навіть до 600 євро на рік). Не набагато кращі справи з фінансуванням і в Росії, хоча там ВВП на душу населення все ж вищий — 1168 євро. Щоправда, порівняно з польськими, чеськими і словацькими показниками ВВП (від 3,5 тисячі євро до 5 тисяч на душу населення), російські досягнення малі. Втім, як і обсяги фінансування ЄБРР, які за період із 1991 по 1999 рік становили на жителів цих країн від 40 до 80 євро. Очікується, що після вступу цих країн у ЄС обсяги їх фінансування банком різко скоротяться, і тоді, цілком можливо, в Україну почнуть надходити набагато більші суми.