Про свій намір знехтувати обмеженнями, накладеними в єврозоні на розмір дефіциту бюджету, Франція заявила ще торік. І як сказала, так і зробила: на 2003-й цей показник визначено у 3,4% від ВВП, що суттєво вище від «стелі» у 3%. Враховуючи, що, на думку Брюсселя, Франція і минулого року перевищила припустимий максимум (хоча сама винуватиця переполоху стверджує, що залишилася в заданих рамках), керівництво ЄС пригрозило дисциплінарними мірами. Однак французький уряд не приховує, що стан національної економіки хвилює його набагато дужче, аніж санкції Брюсселя.
Беручи на себе зобов’язання із дотримання «стелі» дефіциту, країна виходила з очікуваних темпів розвитку в 2,5% ВВП. Однак слабкий споживчий попит плюс знервованість у чеканні війни з Іраком призвели до того, що сподіватися навіть неповного відсотка приросту ВВП у даний час занадто оптимістично. Скоротити дефіцит бюджету за рахунок підвищення податків французький уряд відмовляється категорично. Та й витрати скорочувати далі вже нікуди, особливо в такі тяжкі часи.
Педро Сольбе, комісар ЄС із питань економіки та монетарної політики, не приховує своєї занепокоєності сформованою ситуацією, тим більше що Франція — уже третя країна, котра нехтує маастріхтськими показниками. Португалія, наприклад, торік дійшла аж до 4%, та й Німеччина не дуже від неї відставала. Втім, процедура накладання санкцій у ЄС настільки складна й багатоступінчаста, що на узгодження всіх бюрократичних тонкощів може знадобитися не менше року. А до цього часу Франція, як, утім, й інші порушники правопорядку, обіцяє виправитися.