Те, що за право володіння збанкрутілою південнокорейською корпорацією Daewoo Motor Co боротьба розгорнеться не на жарт, пророчив багато хто. Воно й зрозуміло. За словами економістів, володіння Daewoo може надати зарубіжним автомобільним концернам непогану можливість закріпити свою присутність на швидко зростаючих азійських ринках, адже корейська компанія в змозі щорічно випускати 2 мільйони автомобілів, які мають непогану репутацію не лише в Південній Кореї чи Південно-Східній Азії, а й у Східній Європі.
Daewoo Motor, у недалекому минулому — другий за обсягом виробник автомобілів на ринку своєї країни, стала головною жертвою економічної кризи, що охопила Південну Корею 1997 року. Вона заборгувала близько 8,6 трильйона вон (7,6 мільярда доларів), тоді як загальну її вартість оцінюють сьогодні в 11,4 мільярда «зелених». Торік у липні, коли компанія та її «сестри» потрапили у важке становище, група кредиторів створила спеціальний фонд порятунку компанії і тепер намагається витягнути другий за розміром південнокорейський конгломерат із біди.
До того ж аукціон із продажу Daewoo розглядався як один із заходів для реструктуризації автомобільної індустрії країни, перші кроки в напрямку якої недавно вже зроблено: у квітні французька Renault стала першою закордонною компанією, що купила місцеву автомобільну фірму — Samsung Motors.
Останнього тижня червня боротьба за корейський автогігант досягла апогею. На фінішну пряму вийшли три потенційних покупці, й усі вони розраховували на успіх.
Серед претендентів були два альянси (у складі кожного з них — дві корпорації) й одна компанія, що сподівалася виграти боротьбу самотужки. Як і очікувалося, Hyundai Motor Co., котра нині контролює 70 відсотків південнокорейського автомобільного ринку, і німецький велетень DaimlerChrysler AG оголосили про створення стратегічного союзу, який, вважали представники обох корпорацій, мав би всі шанси на існування навіть у разі провалу їхньої спільної спроби заволодіти Daewoo. Американський автовиробник General Motors Corp. й італійський Fiat Sp, 10 відсотків акцій якого вже перебуває у власності GM, також запропонували створити спільну компанію, що взяла б під свій контроль внутрішньокорейські активи Daewoo. І, нарешті, у гордій самоті виступала корпорація Ford Motor Co. Вона, очевидно, розраховувала тільки на свої сили, не бажаючи в разі успіху ні з ким ділитися.
Цікаво, що всі претенденти на спадщину південнокорейської корпорації підкреслювали намір провести її докорінну перебудову й перетворити врешті-решт на потужного автовиробника, проте ніхто з них так і не відкрив основну таємницю: скільки грошей збирається витратити на досягнення цієї мети.
Один із зарубіжних радників Hyundai Motor Co. на умовах анонімності повідомив, що, за його даними, кожен із претендентів може виділити на перебудову Daewoo максимум 5 млрд. доларів. Він був переконаний, що більше цієї суми вибити з інвестиційних фондів буде дуже складно. У цьому зв’язку постає логічне запитання: яку частину боргів корпорації вони збираються взяти на себе? Як відомо, на сьогоднішній день її фінансові зобов’язання сягають не мало не багато 15 млрд. доларів.
Як і очікувалося, кожен суперник доклав багато зусиль, аби довести, що тільки він може стати справжнім рятівником Daewoo. При цьому корейці з Hyundai, не дуже мудруючи, використовували патріотичні гасла. Вони були переконані, що їхня пропозиція вигідна не лише автомобільній корпорації, а й економіці країни в цілому.
Американці з General Motors вдалися до іншої тактики. Керівники регіонального відділення GM провели спеціальну прес-конференцію в Сеулі, на якій оприлюднили прес-реліз голови корпорації Джона Сміта з поясненням, чому для корейського автовиробника найвигіднішою є саме американська пропозиція. У документі майбутню угоду було названо «значним синергізмом» (так у діловій практиці називають явище, коли загальний результат перевищує суму окремих ефектів) для Daewoo, корейської автомобільної промисловості, корейських споживачів і всієї корейської економіки.
Аргументи GM залишилися тими самими, що й рік тому, коли американці хотіли придбати корейську корпорацію без участі в аукціоні (тобто без будь-якої конкурентної боротьби) відразу після того, як її активи перейшли до рук кредиторів на чолі з Банком розвитку Кореї, що належить державі. Керівництво GM уже довго називало рішення їхньої корпорації придбати Daewoo Motor «логічним вибором». Справа в тому, що з 1978-го по 1992-й General Motors володіла 50 відсотками акцій корейської компанії, однак продала їх корейцям після появи серйозних розбіжностей із головою та засновником об’єднання Daewoo group Кім Ву Чонгом стосовно програми розширення виробництва, яку американці визнали занадто нерозважливою.
А рішення GM виступити єдиною командою з Fiat стало досить несподіваним. У заяві, оприлюдненій двома корпораціями, відзначалося, що американський концерн буде основним власником акцій нової компанії, створеної в разі перемоги в боротьбі за Daewoo. Fiat Sp володітиме лише 20 відсотками акцій, а рівновага має забезпечуватися за рахунок участі в підприємстві кредиторів й інших складових частин корейської корпорації.
Така пропозиція видавалася б дуже привабливою, якби не серйозний тиск з боку конкурентів — об’єднання Hyundai — Daimler Chrysler. Союз корейського й німецького автовиробників виглядав цілком переконливо хоча б тому, що мав досить фінансових коштів, аби поглинути іншу автомобільну компанію. Відповідно до умов угоди, DaimlerChrysler одержав би 10 відсотків акцій Hyundai Motor, заплативши за це 428 мільйонів доларів, а також 50 відсотків прибутків майбутньої спільної автомобільної компанії. У разі перемоги над своїми конкурентами в боротьбі за Daewoo, корейсько- німецький альянс збирався спроектувати й випускати невеличкий автомобіль світового класу в співдружності з японською корпорацією Mitsubishi Motor Co. Участь у виробництві малого автомобіля допомогла б Hyundai Motor розв’язати одне з головних завдань, сформульованих у перспективному плані розвитку корпорації, про який місяць тому заявив її президент Лі Кий Ан.
Проте в останні дні перед ухваленням рішення про аукціон цей альянс несподівано зустрів серйозний опір з боку робітників Daewoo, котрих не на жарт розгнівала його спроба купити їхню збанкрутілу фірму. За їхніми словами, у результаті такої угоди Hyundai дістала б змогу контролювати 90 відсотків акцій компанії. Акції протесту набрали досить широкого розмаху — на знак протесту робітники навіть спалили кілька машин виробництва свого конкурента.
А стосовно третього претендента на Daewoo, то про плани корпорації Ford Motor нічого не було відомо. Її виконавчий директор з питань інвестицій у країни Азійсько-Тихоокеанського регіону Девід Снайдер пояснював політику своєї компанії на ринку Південної Кореї просто: «Успіх бізнесу сьогодні значною мірою залежить від вдалого партнерства, а наш головний партнер в Азії — саме Daewoo!». Представники родоначальника американської автоіндустрії відмовилися від PR-кампанії, покладаючись переважно на свій авторитет в автомобільному світі.
Спочатку очікувалося, що боротьба відбуватиметься в кілька раундів. Причому перший мав закінчитись у третій декаді червня — банки-кредитори, що володіють нині активами Daewoo, мусили визначитися відносно двох «фіналістів».
І раптом, як грім серед ясного неба, пролунало рішення аукціонного комітету: перемогла корпорація Ford Motor! За повідомленнями південнокорейських газет, американці підтвердили найвищу ціну, запропоновану на аукціоні, — близько 6 трильйонів вон (5,4 мільярда доларів).
Кредитори Daewoo, котрі входять в аукціонний комітет, заявили, що вони вибрали саме Ford за його «можливості підвищувати корпоративну вартість Daewoo Motor, бажання впроваджувати технології, забезпечити зайнятість працівників і виробників вузлів та запасних частин».
Тепер в американського автоконцерну є шість тижнів на завершення угоди. Якщо ж контракт із Ford з якихось причин усе-таки зірветься, то, за словами представників комітету, вони знову проведуть переговори з DaimlerChrysler і General Motors. Отже, боротьба за корейський автогігант ще триває?