Нотаріуси тепер податкові агенти.
Із 1 січня 2007 року, посвідчуючи купівлю-продаж нерухомості, вони — згідно зі змінами до закону про податок з доходів фізичних осіб — мають бути впевнені не тільки в правдивості оголошеної суми, за яку ця нерухомість (нібито) продається, але й у тому, в якій частині ця сума перевищує ту, що припадає на перші 100 кв. метрів. А головне — у тому, який за ліком за рік це продаж житла в продавця, — тому що від цього всього залежить розмір податку з доходів фізосіб, відповідальним за який тепер є нотаріус.
Хоча неофіційно на своєму сайті ДПАУ роз’ясняє, що відповідати за розмір податку має сам продавець нерухомості. Але за Законом цю відповідальність покладено на податкового агента, а таким почесним статусом ощасливили саме нотаріусів.
Природно, нотаріуси під різними приводами від такого щастя ухиляються. Державні — посилаються при цьому на напівофіційну рекомендацію утриматися від посвідчення угод із нерухомістю до виходу податкового роз’яснення, потенційні автори якого не поспішають (оскільки чекають скасування цієї дикої норми). А недержавні, щоб перекрити можливі ризики, змушені заламувати таку ціну, що вона стає порівнянною з вартістю придбаного житла, у зв’язку з чим відбиває бажання й посвідчувати що-небудь, і купувати.
Питання навіть не в тому, скасують цю дурість чи ні, — неминучість скасування очевидна. Питання в тому, коли очевидне станеться, кому таке було потрібно і чи буде покараний за головотяпство хоча б хтось із недепутатів (із депутатів не спитаєш), хто брав участь у підготовці раптової й різкої руйнації ринку житла в Україні.
Ой і виросте ж потім, після скасування, попит на житло і відповідно до ефекту звільненої пружини! А разом із ним підскочать і ціни на все нерухоме, що продається! І тим, хто продає, це дуже сподобається, причому настільки, що назад жодні ціни не впадуть: адже дорогу вони знають лише в одному напрямку!
Зрозуміло й те, кого зроблять у всьому цьому винуватими. Професії нотаріуса й стрілочника потихеньку зіллються в єдине ціле...