Єдина опозиція, варто було їй прийти до влади, знову розділилася на ворогуючі - могутні і не дуже - купки. Боротьбу за посади, сфери впливу й кураторство над різними державними компаніями ведуть відкрито й анітрохи не соромлячись.
Квоти на управління різними відомствами і структурами продаються, обмінюються, виманюються, іноді відтискаються. До переліку позицій, щодо яких і досі тривають торги, входять держбанки, підприємства-монополісти на кшталт "Вугілля України" та "Укрзалізниці", Нацкомісія з цінних паперів і Нацкомісія з фінансових послуг.
Боротьба за посаду голови Нацкомфінпослуг останнім часом узагалі перекочувала в публічну площину - спочатку віддана у сферу впливу "Батьківщини", комісія перейшла у відання УДАРу й групи "Економічний розвиток", які лобіювали на посаду голови Нацкомфінпослуг Андрія Волкова.
У відповідь ряд представників "Батьківщини" (Валерій Головко, Вадим Меріков, Ігор Бриченко, Михайло Апостол, Леся Оробець) зареєстрували в парламенті проект постанови про створення слідчої комісії про діяльність "Альфа-банку", де Волкову довелося свого часу попрацювати. Задекларована мета - розслідування можливого зв'язку банку, де працював Волков, з російською ФСБ.
Реальна мета, як кажуть учасники фінансового ринку, - спроба переділити нагляд за ринком обготівковування, який "курирують" сьогодні податківці й страховики і який, так вийшло, опинився під пильним оком однієї парламентської групи на шкоду іншим.
Нацкомфінпослуг (раніше Держфінпослуг) - регулятор небанківських фінансових організацій, який має займатися питаннями страховиків, лізингових компаній і кредитних спілок, ломбардів, фінансових компаній, недержавних пенсійних фондів і кредитних бюро.
З комісією пов'язаний, напевно, один із найгучніших корупційних скандалів останніх років у сфері держрегулювання - голова Держфінпослуг Василь Волга був засуджений за вимагання хабара в розмірі
500 тис. дол. у власника однієї з кредитних спілок. У вересні 2012 р. пана Волгу відправили у місця позбавлення волі на п'ять років.
Втім, і до, і після пана Волги повідомлення про корупцію, що з'являлися на ринку фінансових - банківських і небанківських - послуг, найчастіше стосувалися Нацкомісії. Щоправда, ставки в цій грі ніколи не були особливо великими: найчастіше, з допомогою посередників організовувалися побори за прийом різного роду документів, переліцензування, реєстрацію внесків у капітал. Плата "за консультаційні послуги" становила від 5 до 100 тис. дол.
Учасники ринку кажуть, що на системні рейки "інтерес" чиновників у Нацкомфінпослуг було поставлено в "сімейний" період - з приходом у НКФП Бориса Візірова було організовано нагляд над роботою страхового ринку, який завжди був одним із ключових каналів з виведення капіталу за кордон і обготівковування коштів. Наприклад, про фіктивність цілого сегмента цього ринку свідчить той факт, що з майже 400 страхових компаній близько 300 збирають усього 3% страхових премій.
Страховики говорять про різке зростання кількості схемних контор, орієнтованих у "сімейний" період на обготівковування і виведення коштів за кордон. Вони навіть називають загальну ставку, за якою велася така робота: 4% від обсягу операцій на місяць.
Таким чином, боротися з ринком обготівкових афер формально повинні три держрегулятори - Нацбанк, Нацкомфінпослуг і Міндоходів (ями з оптимізації ПДВ і податку на прибуток). Не вдаючись у з'ясовування, чи є робота цих регуляторів боротьбою з ринком обготівковування, проаналізуємо, як розподілилися сфери впливу в усіх трьох організаціях.
Нацбанк, який наглядає за банками - ключовою ланкою будь-якої схеми з обготівкування коштів, перебуває у сфері впливу прем'єр-міністра Арсенія Яценюка (умовно - "Фронту змін"). Стверджують, що голова НБУ Степан Кубів радиться з прем'єром щодо всіх важливих питань і без нього жодних рішень не приймає.
Міндоходів - парафія групи "Економічний розвиток" Анатолія Кінаха і Віталія Хомутинніка. Останній, як стверджують у ЗМІ, одержав право рекомендувати людей на посади заступників міністра у Міндоходів з податкового (Ігор Білоус) і митного (Віталій Науменко) напрямів. Формально призначення проходили через Європейську бізнес-асоціацію, однак відбирав кандидатів пан Хомутиннік в обмін на три десятки багнетів на підтримку ініціатив прем'єра в Раді.
Претендентами на посаду голови Нацкомфінпослуг, таким чином, формально залишалися "Свобода", "Батьківщина" і УДАР. За даними джерел DT.UA, "свободівцям" були цікавіші держбанки, тому вони участі в конкурсі на посаду голови НКФП не брали. Формально керівником комісії мав залишитися представник "Батьківщини" Максим Поляков, який певний час навіть активно зустрічався з менеджментом фінансових компаній.
Пан Поляков став членом Нацкомфінпослуг з березня цього року, незважаючи на те, що досвіду регулювання фінансового ринку в нього не було: з 2006 р. Поляков займається підприємницькою діяльністю і викладає в Уманському державному педагогічному університеті ім. П.Тичини, 2011-го був заступником мера Умані від партії "Фронт змін".
Однак у ЗМІ сплив скандал з компанією "Уманьхліб", у якій Поляков нібито рейдерським шляхом став власником 15% акцій, що потім були перепродані. І цей скандал, нібито, став причиною незатвердження пана Полякова на посаді голови НКФП. Не одержала посади й "Батьківщина", замість її представників головою комісії було обрано Андрія Волкова. Учасники ринку вважають його ставлеником вищезгаданої групи "Економічний розвиток" Кінаха-Хомутинніка, якій передав свою квоту УДАР (законопроект про призначення голови Нацкомісії Кабміном, а не президентом подавали депутат від УДАРу Ольга Белькова і депутат від ЕР Олександр Єдін).
Таким чином, з погляду політичних партій, боротьба з потенційними схемами з обготівкування коштів розподілилася так: "Фронт змін" - Нацбанк, "Економічний розвиток" - Міндоходів і Нацкомфінпослуг.
Що й вилилося у внутрішню боротьбу в об'єднаній опозиції: щодо пана Волкова був задіяний той самий механізм, що й проти Полякова. Якщо проти останнього в парламенті намагалися створити тимчасову слідчу комісію з розслідування подій з "Уманьхлібом", то проти Волкова - ТСК щодо зв'язків останнього з "Альфа-банком", який може бути "спільником ФСБ" (пан Волков працював у банку з 2003-го по 2009 р.).
Відповідний проект постанови підписали відразу п'ять народних депутатів від "Батьківщини" - Валерій Головко, Вадим Меріков, Ігор Бриченко, Михайло Апостол, Леся Оробець. Сам документ називається "Про створення ТСК з розслідування діяльності консорціуму "Альфа-груп" усупереч інтересам України", а його мета - розслідувати розмір збитків, завданих Україні "Альфа-банком" і "Альфа-страхуванням", які можуть бути пов'язані з ФСБ Росії.
"Ми розуміємо, що велика фінансово-промислова група в Росії не може бути не пов'язана з можновладцями", - заявила пані Оробець порталу "Цензор". Примітно, що на цей портал депутати потім посилаються в проекті постанови про створення ТСК - нібито від нього вони й одержали інформацію про причетність "Альфи" до ФСБ. Чому при цьому депутатів "не збурила" заява генпрокурора Олега Махніцького про розслідування причетності "Дочірнього банку Сбербанку Росії" до можливої підтримки сепаратистів на Сході країни, не зрозуміло. Можливо, тому що в "дочці" Ощадбанку немає обготівки?
DT.UA вирішило поцікавитися у пані Лесі та інших депутатів, що підписали проект постанови, чи є в них реальні докази причетності "Альфа-груп" до російських спецслужб, що вони думають про ринок обготівковування коштів і виведення капіталів в офшори і чому слідча комісія не займатиметься державними банками РФ на території України (ВТБ, "Сбербанк", Промінвестбанк). Однак відповіді так і не одержало. Більш того, помічники нардепів, які телефонували в редакцію, просили "по-людськи" цієї теми не порушувати. Мовляв, ніхто за цей проект голосувати не збирається… і ніякої інформації з "Альфи" у них немає.
Однак тоді незрозуміло, як усе ж таки сприймати таку гучну ініціативу ряду народних депутатів, окремі з яких навіть мають мерські амбіції в Києві? Це "робота мандатом" за одні банки проти інших, міжпартійна боротьба, бажання одержати контроль над одним із фінансових регуляторів з допомогою ЗМІ або незадоволене бажання контролювати тіньові схеми? Запити відправлені і в депутатських приймальнях отримані. Тепер сподіваємося отримати роз'яснення.