UA / RU
Підтримати ZN.ua

Велика податкова [контр?]революція, або «Безумству хоробрих...»

Хоч би як знижувалася ціна ПДВшного питання, але коли податок із обороту запроваджується не замість, а крім, тобто поряд із усіма вже діючими податками, навіть дух простоти вивітрюється без сліду.

Автор: Олександр Кірш

Нагальною необхідністю давно є спрощення нинішнього надскладного оподаткування та заміна якомога більшої кількості податків єдиним податком із обороту. Причому не лише для малого/середнього бізнесу, а для всіх.

Адже якщо прибуток у складі ціни на матеріаломістку продукцію непогано корелює з її, продукції, повною собівартістю, включаючи попередню працю, уречевлену в матеріалах, то й оподатковуватися теж має вся вартість, а не лише ефект, як зараз (чим просто-напросто дестимулюється високопродуктивна робота), і не лише додана - своя, «нова» - вартість (начебто на не новій підприємство не наживається).

Ну а щоб при цьому не виникало кумулятивного ефекту (через податок на те, що податком по всьому ланцюжку постачальників уже неодноразово оподатковувалося), то, по-перше, це має бути враховано державою заздалегідь - при встановленні ставки оподаткування, а по-друге, відбуватиметься досить швидкий (і пришвидшений податками) процес вертикального інтегрування підприємств («від руди до кінцевого покупця») із вилучанням зайвих посередників, які лише накручують ціну.

Це - ідея в ідеалі. Але всезагальне єдиноподатків’я передбачає, серед іншого, ліквідацію ПДВ, а як без імпортного ПДВ захистити вітчизняний ринок від чужоземної продукції, тобто як займатися протекціонізмом на благо українського виробника? Просто мита - так не дозволять благодійники із СОТ/МВФ, а щоб був ввізний ПДВ, країна зобов’язана запровадити і ПДВ внутрішній, причому зі ставкою, порівнянною із ставкою ввізного, от уже й немає жодного спрощення!

На тлі цих проблем раптово побачив світ новий глобальний законопроект від податкової, яка вирішила казку зробити бувальщиною, ще і в Україні, до того ж - із 2013 року (а в не надто суттєвій частині - ще раніше!). При цьому йдеться про податкову революцію, набагато більш кардинальну і карколомну, ніж недавнє запровадження косметичного Податкового кодексу.

Українські податківці презентували свої пропозиції (вони, до речі, постійно змінюються у робочому режимі), де прописано не скасування ПДВ, а всього лише:

зниження його ставки - щоб «знизити ціну питання про відшкодування»,

із паралельним переведенням ПДВ (аналогічно до податку на прибуток) на метод нарахування, тобто без застосування правила першої події,

і масовим скасуванням ПДВшних пільг.

Згідно з першим варіантом (який поки що й фігурує у законопроекті) ставка ПДВ зменшується до рівня 7%, але не для всіх, а крім усіляких імпортерів, експлуататорів природних монополій, енергетиків, підакцизників та... виробників усіх видів послуг, котрі товаропослуговвізники, нафтогазоелектрики та послужники оподатковуватимуться за ставкою 12%.

Згідно з другим варіантом ПДВ знижується до рівня 8,5% для всіх.

А як компенсатор запроваджується (згідно з тим же законопроектом) «те саме» оподаткування всього обороту за ставкою 2% (а спочатку - для підстрахування на перші півроку - 2,5%).

При цьому:

- зберігається податок на прибуток (а для бажаючих - механізм діючого єдиноподатків’я);

- установлюється єдиний для всіх розмір «зовнішнього» пенсійно-нещасно-лікарняно-безробітного ЄСВ (на рівні 15%, причому без верхнього обмеження бази оподаткування!);

- пропонується диференціація ставки податку з доходів фізосіб: 10-15-20%, причому таким чином, аби більшість (із місячним доходом на рівні від 1,4 до 10 першосічневих мінзарплат) потрапила під стандартну ставку 15%;

- заразом повертається 3-відсоткове пенсійне оподаткування купівлі підприємствами безготівкової інвалюти.

Спочатку - про простоту. Здавалося б, від неї нічого не залишається: хоч би як знижувалася ціна ПДВшного питання, але коли податок із обороту запроваджується не замість, а крім, тобто поряд із усіма вже діючими податками, навіть дух простоти вивітрюється без сліду.

Однак з іншого боку:

- зберігається можливість працювати на сьогоднішній системі єдиноподатків’я, за якої ЄП замінює податок на прибуток, а для підприємців - ще й ПДФО із власних доходів;

- окрім того, слід враховувати, що коли заміна частини ПДВ податком із обороту пройде успішно, можна розраховувати й на його, ПДВ, довгоочікуване скасування, а вже благодійників вищезгаданих якось умовимо;

- а для початку планується скасування податкових накладних, замість яких заплановано додати реквізити до рахунків-фактур, а це вже - зовсім інший компот (правда, поки що в живому й вируючому від постійних поправок законопроекті податкові накладні ще живі).

Що ж до ціни питання із відшкодуванням, то у випадку двох ставок тут можливі вельми серйозні проблеми. Дійсно, 7% - це не 20%, але:

від’ємний ПДВ за таких нововведень з’являтиметься не лише при експорті (що його хоч якось контролює митниця), а просто за бажанням - при показаному використанні енергоносіїв або будь-яких послуг!

Не кажучи вже про імпорт, що спричинить теж 12% на вході та 7% на виході.

Навіть страшно собі уявити, які підуть зловживання за такої дозволеної широти від’ємного розмаху, коли будь-яка ефемерна й неперевірювана послуга тягтиме за собою бажаний мінус і ПДВшний лічильник почне крутитися не в той бік. І - ніякої потреби в навіть імітації експорту!

Тому однозначно слід визнати оптимальним варіант, якого у законопроекті ще немає, але до якого, схоже, і схиляються у ДПСУ, - із єдиною ставкою (8,5%), тим більше що й міжнародні благодійники різних ставок на імпорт і для себе можуть не сприйняти.

Ну і, нарешті, про очікуване виведення зарплат із конвертної тіні. Ті, у кого є можливість перебувати на ЄП, - згідно з їхніми обсягами реалізації чисельності, - оберуть, звісно ж, спрощенку: навіть при 10% це вигідніше, оскільки немає загрози 15 чи 20%, немає податку із обороту (2 чи 2,5%), та й посередницькі договори спричиняють оподаткування лише різниці, а не всієї вартості.

Решті ж буде складніше, ніж на ЄП, але легше, ніж зараз, - і соцстрахи різко зменшуються, і 2(2,5)% із обороту все-таки не перекриють для більшості зниження ПДВ на 11,5 пункту (якщо виходити із 8,5%).

А от оптимізаторам, якщо вони не зуміють роздрібнитися до єдиноподаткових розмірів, стане гірше: адже ЄСВ буде без верхньої межі (й відбутися чотирма сотнями гривень уже не вийде), та і якщо питання із ПДВ вони якось «вирішували», то уникнути 2(2,5)% із обороту їм буде набагато складніше.

От, виявляється, для чого запроваджувалися 5-та і 6-та групи єдиноподатків’я. Так ті, хто знав про плани ДПСУ, встигли подбати про притулок від нового порядку.

Ну а загалом, нас усіх чекає цікаве багатосерійне кіно...