Жовтневий візит місії Міжнародного валютного фонду до України обіцяє бути дуже насиченим і складним. Насичений він буде зустрічами з чиновниками Кабміну, Національного банку та секретаріату президента, а ускладнений тим фактом, що Київ дотепер не виконав ключових умов для продовження співробітництва з фондом. Це констатували самі українські чиновники за підсумками вересневого засідання моніторингового комітету уряду з виконання критеріїв, необхідних для одержання кредитних коштів МВФ.
Таким чином, своєчасне отримання чергового траншу в розмірі майже 4 млрд. дол. (2,5 млрд. СПЗ) залежить виключно від поступливості та доброї волі візитерів із Вашингтона. Однак транш — поки що єдина та вирішальна підмога, що має реальне значення для української влади в протистоянні зрослим бюджетним проблемам і частим та різким стрибкам валютного курсу. Без нього вітчизняна фінансова система ризикує опинитися в повномасштабному хаосі.
Це чудово розуміють і навряд чи збираються допустити в МВФ. Тому його функціонери будуть змушені дивитися на українські «грішки» крізь пальці. І чергову порцію допомоги, хоч і з можливою затримкою, та все ж таки, швидше за все, нададуть.
Тож до завершення президентських виборів українська держмашина всіма правдами та неправдами виконуватиме як зовнішні, так і внутрішні зобов’язання. А от що станеться потім, наступної весни, то цим питанням українські державні дами і мужі, вочевидь, особливо не переймаються.
Остання осінь
Отже, четвертий, останній цього року, транш кредитних коштів Міжнародного валютного фонду дотепер залишається під сумнівом. Кабмін так і не прийняв рішення про реформування НАК «Нафтогаз України», підвищення тарифів на газ для населення і збільшення пенсійного віку. Можуть виникнути претензії і до Нацбанку, який, по суті, лише формально витримує двовідсотковий ліміт максимального відхилення між офіційним і міжбанківським курсами гривні до долара (вираховуючи взятий зі стелі середньозважений валютний курс на міжбанку, який не відповідає дійсності).
Не особливо досяг успіху банківський регулятор і у встановленні консолідованого нагляду за банками та фінансовими групами. Більш того, за даними «ДТ», порушення умов меморандуму з боку Нацбанку стають дедалі систематичнішими. Так, за словами джерела видання в НБУ, наприкінці серпня регулятор уже припускався зниження резервів нижче за мінімальний рівень, обумовлений у програмі співробітництва з МВФ. Сталося це через затримки із переказом із Вашингтона частки України в 250-мільярдних запозиченнях МВФ у розмірі 1,6 млрд. дол.
Однак перший дзвінок про те, що Нацбанку не вистачить резервів на підтримку курсу гривні у разі збереження нинішньої моделі валютної політики, не призвів до перегляду цієї політики. Центробанк хоча й перейшов на продаж валюти комерційним банкам виключно на основі аукціонів, продовжує так само непрозоро розподіляти долари з резервів, маніпулюючи аукціонним курсом відсікання, що залишається набагато нижчим від ринкового.
Внаслідок такої політики, в якій вбачаються явні корупційні складові (різниця між аукціонним і ринковим курсом коливається в межах 30—50 коп. на доларі), доступні для валютних інтервенцій резерви НБУ можуть вичерпатися вже до кінця жовтня.
«Где деньги, Зин?..»
Відповідно до одного з обговорених із МВФ критеріїв ефективності виконання програми, чисті валютні резерви НБУ мають становити еквівалент 16,6 млрд. дол. на кінець вересня ц.р.
За даними Нацбанку, станом на 1 вересня в розпорядженні регулятора залишалося 28,87 млрд. дол. З вирахуванням кредитних коштів у розмірі 10,9 млрд. дол., що надійшли від МВФ у рамках перших трьох траншів, у розпорядженні центробанку до кінця першого кварталу мало залишитися близько 17,97 млрд. дол. резервів. Таким чином, у вересні на підтримку курсу Нацбанк міг витратити 1,37 млрд. дол. До кінця вересня з цієї суми було витрачено близько 1,3 млрд. дол., з яких на задоволення потреб банківських клієнтів пішла майже половина асигнувань — 530 млн. дол.
Виходячи з критерію ефективності резервів, який за четвертий квартал знижується з 16,6 до 14,9 млрд. дол., до кінця року НБУ може витратити лише 1,7 млрд. дол. З яких як мінімум 100—250 млн. будуть потрібні НАК «Нафтогаз України» для оплати закачування газу в сховища. (За даними ДТ», 500 млн. дол., що залишилися, НАК купить у Промінвестбанку, який одержав від материнської структури — російського «Внешэкономбанка» — гроші на збільшення капіталу.)
За словами в.о. міністра фінансів Ігоря Уманського, у четвертому кварталі необхідно буде знайти ще близько 400 млн. дол. для проведення планових виплат за зовнішнім боргом України. Проте ці витрати, найшвидше, профінансують не з резервів НБУ, а за рахунок 400 млн. дол. кредиту від Світового банку. Координатор фінансових проектів Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Маріус Вісмантас каже, що ці гроші вже надійшли в Україну та зараховані на рахунки уряду.
У резерви ж Нацбанку напряму потрапляють тільки 457 млн. дол., що залишилися від частки України в запозиченнях МВФ, які днями також були перераховані в Київ.
Таким чином, на початок жовтня в розпорядженні НБУ залишилося близько 2 млрд. дол. для здійснення інтервенцій на валютному ринку — сума точно недостатня, щоб повноцінно впливати на міжбанківський валютний ринок. Тільки цільові аукціони для погашення кредитних зобов’язань приватних клієнтів висмоктують із резервів близько 200 млн. дол. на місяць (загальна потреба — 600—650 млн. дол. до кінця року). Ще близько 400 млн. дол. буде потрібно банкам для погашення своїх зовнішніх зобов’язань (Укрсиббанк і Альфа-Банк із синдикованими кредитами на 55 і 57,5 млн. дол.; банк «Форум» із єврооблігаціями на 100 млн. дол. із погашенням у жовтні, а також Укрсоцбанк із синдикатом на 200 млн. дол. із погашенням у грудні 2009-го).
Тож у четвертому кварталі на згладжування різких стрибків курсу на міжбанківському валютному ринку практично залишається лише близько
1 млрд. дол. ресурсів. Витративши велику суму з резервів на підтримку гривні, Нацбанк проб’є нижню межу допустимого обсягу валютних резервів, обговорену з МВФ, що може призвести до відмови або затримки із наданням четвертого траншу. Тому в найближчі кілька тижнів НБУ, найімовірніше, зведе до мінімуму свою участь у підтримці курсу гривні на міжбанку.
Фокус-покус
Попри очевидну діру в резервах і висловлені багатьма спостерігачами побоювання щодо неминучого продовження девальвації гривні вже наприкінці вересня, курс долара на міжбанківському ринку впродовж усього попереднього тижня опускався, досягнувши рівня в 8,3 грн. за долар. Нинішнього тижня і зовсім відбувся локальний обвал: упродовж вівторка-середи гривня зміцнилася до 8,17 грн./дол., у результаті чого курс купівлі «зеленого» у більшості обмінників опустився до 8,0 грн./дол.
Експерти стверджують, що ослаблення долара пов’язане з кількома чинниками. По-перше, різко скоротився попит на готівкову валюту (за 25 днів вересня чиста купівля валюти фізособами становила 265 млн. дол.). По-друге, настав час квартальних платежів, під які експортери продають валюту. І, нарешті, по-третє, Нацбанк змусив банки з іноземним капіталом продавати долари для досягнення нормативного значення валютної позиції. «Це важливий чинник, який вплинув на курс наприкінці вересня, — каже начальник казначейства «Райффайзен Банку Аваль» Володимир Кравченко. — З одного боку, окремі банки і так не виконують установлених нормативними актами НБУ (постанови №107—109) вимог до розміру валютної позиції. З іншого — наприкінці кварталу відбувається збільшення розмірів позиції за рахунок нарахування відсотків за валютними кредитами, і щоб не вибитися з нормативів, банки зобов’язані валюту продавати».
Цю версію підтверджує і поведінка банків з іноземним капіталом на ринку готівкової валюти. Більшість «іноземців» відмовлялися купувати валюту. Наприклад, у «Форумі» купували її тільки у разі пред’явлення паспорта, Укрсоцбанк встановив обмеження купівлі валюти в одного клієнта на рівні 200 дол., а Сведбанк відмовлявся купувати більш як сотню «зелених», посилаючись на відсутність гривні.
При цьому експерти кажуть, що обвал курсу долара 30 вересня був спричинений жадібністю самих банків. «Усі очікували, що курс проб’є позначку в 10 грн. і тримали валюту до кінця. А Нацбанк тільки підбурив спекулянтів, офіційно повідомивши, що на четвертий квартал у його розпорядженні залишається не більш як 1,1 млрд. дол.», — каже один із авторитетних банкірів.
За його словами, ситуація на міжбанку показує, що чимало фінустанов із українським капіталом могли знати про заганяння великих «аленів-іноземців» і тому активно скуповували валюту на міжбанку в засіки. Особливо на цьому поприщі, за свідченням учасників ринку, вирізнилися Приватбанк і «Фінанси та Кредит», у той час як активні покупці, такі як «Каліон» і «Ерсте Банк», у ці дні валюту також продавали.
Уже в четвер курс знову почав зростати — і практично вирівнявся на міжбанківському і готівковому ринках на позначці 8,3—8,4 грн./дол.
Туманне майбутнє
Чи залишиться курс гривні в коридорі 8,0—8,5 грн. за долар до кінця року, залежатиме насамперед від стану платіжного балансу країни, а також від доброї волі Міжнародного валютного фонду, який має прийняти рішення про виділення Україні четвертого траншу кредитних коштів.
З погляду платіжного балансу (ПБ), ситуація виглядає не так уже й погано: дефіцит поточного рахунку ПБ за підсумками серпня становив близько 44 млн. дол. порівняно з 348 млн. дол. у липні. Дефіцит фінансового рахунку ПБ, який і покриває своїми коштами МВФ, перевищив 2,6 млрд. дол. (на його покриття 1,6 млрд.
дол. надійшли від МВФ і 1 млрд.
дол. витратив НБУ з резервів).
Вересневий і жовтневий дефіцити поточного рахунку платіжного балансу якщо й розширяться, то незначно — в основному за рахунок витрат НАК «Нафтогаз» на закупівлю газу (близько 100—150 млн. дол. на місяць). Цей дефіцит цілком може бути компенсований відносно стабільним експортом металургії (падіння виробництва в серпні порівняно з липнем — майже 0,3%) і експортом урожаю зернових (за підсумками вересня, збір зерна має збільшитися приблизно на 10 млн. тонн).
Значного відпливу за фінансовим рахунком також не передбачається: погашення банківських боргів уже враховане Нацбанком, а комерційні борги здебільшого буде реструктуризовано (рівень перекредитування комерційного сектора в серпні становив близько 75%).
У такій ситуації валюта потрібна уряду лише для покриття дефіциту бюджету та для фінансування НАКу для закупівлі газу в «Газпрому». Джерелом цієї валюти для Кабміну, безсумнівно, є четвертий транш кредиту МВФ у розмірі 3,96 млрд. дол.
Ймовірність одержання грошей МВФ наприкінці жовтня — на початку листопада дуже висока, навіть попри невиконання даних фонду обіцянок. Уряд завжди може послатися на непрацюючий парламент, який не дає йому можливості провести відповідні зміни в законодавстві.
Коштів фонду буде більш ніж достатньо, щоб покрити потреби газового монополіста у валюті на листопад—січень (необхідно близько 2—2,2 млрд. дол.). Ті 1,7—1,9 млрд. дол., які залишилися від траншу та які, на думку голови служби соціально-економічного розвитку секретаріату президента України Романа Жуковського, будуть зараховані на рахунки Кабміну, уряд зможе витратити на покриття дефіциту бюджету. Отримана від МВФ валюта, швидше за все, поступово буде реалізована НБУ, що дасть змогу перекрити бюджетний розрив у 15—17 млрд. грн., яким, за явно надто оптимістичними оцінками, сподіваються обмежитися в Кабміні.
Таким чином, після виділення Україні четвертого траншу кредиту МВФ на міжбанківський ринок поступово потрапить близько 2 млрд. дол., чого, з урахуванням запасів Нацбанку, досить для стабілізації ситуації на ринку до кінця року (якщо виходити із середніх обсягів валютних інтервенцій НБУ в серпні — майже 900 млн. дол. і вересні — близько 1300 млн. дол.). Отже, відносно стабільний курс гривні до президентських виборів, поза сумнівом, утримається.
Без відповіді залишається тільки запитання про те, що збирається робити політична еліта наступного року. Адже розраховувати на продовження співробітництва з МВФ, виходячи з поточного виконання домовленостей, Україна навряд чи зможе. Отже, у 2010-му сподіватися доведеться тільки на свої сили й залишки резервів НБУ, які на початок майбутнього року становитимуть близько 14,5 млрд. дол. (без урахування кредиту МВФ) і яких вистачить тільки на фінансування критичного імпорту. Загальна ж потреба України у валюті на наступний рік, за даними Міжнародного валютного фонду, перевищує
30,4 млрд. дол.
Однак така «віддалена» перспектива — що буде після президентської кампанії, для її учасників має поки що надто багато «якщо». Тому перейматися такими питаннями ніхто не хоче — їм аби квартал простояти, та посади поділити…