UA / RU
Підтримати ZN.ua

Трансфертне ціноутворення 2.0

Нові правила можуть набути чинності вже з нового року. Які ж основні зміни пропонує Міністерство фінансів і як це може вплинути на бізнес?

Автор: Ігор Чуфаров

Верховна Рада прийняла в першому читанні урядовий проект змін до правил трансфертного ціноутворення (№1264-1). Проект було підготовлено Міністерством фінансів за рекомендаціями міжнародних кредиторів України - МВФ і Світового банку. Про необхідність удосконалення правил трансфертного ціноутворення (ТЦУ) говорили ще з моменту ухвалення першої редакції профільного закону в липні 2013 р. Згадувала про це й коаліційна угода, в якій акцент було зроблено на мінімізації впливу процедур контролю над трансфертним ціноутворенням на витрати часу й коштів суб'єктів господарювання. Однак ознайомлення з проектом, підготовленим Мінфіном, показує, що основною метою змін є якраз посилення податкового контролю над ТЦУ, розширення обсягу контрольованих операцій і посилення заходів відповідальності платників податків за допущені порушення.

Нові правила можуть набути чинності вже з нового року. Які ж основні зміни пропонує Міністерство фінансів і як це може вплинути на бізнес?

Розширення
практичних зв'язків

Законопроект розширює визначення пов'язаних осіб у податкових цілях. Податкові органи зможуть встановлювати наявність взаємопов'язаності між особами не лише за формальними критеріями, такими, як володіння акціями або корпоративними правами, а й на підставі інших фактів та обставин, що свідчать про наявність контролю однієї особи над іншою. Наприклад, фізична особа може бути визнана пов'язаною з юридичною особою, якщо вона надала останній позики або гарантію за позиками на суму, що перевищує власний капітал позичальника більш як у 3,5 разу.

Законопроект також вводить поняття "практичного контролю", тобто істотного впливу фізичної або юридичної особи на прийняття бізнес-рішень інших юридичних осіб. При встановленні такого практичного контролю в судовому порядку особи можуть бути визнані пов'язаними і без наявності якихось формальних юридичних відносин між ними. Це правило може бути особливо неприємним для багатьох українських бізнес-груп, яких формально нібито й немає.

Про великі й малі контрольовані операції

Законопроект змінює правила визнання операцій контрольованими для цілей ТЦУ. Зараз операції підпадають під контроль, якщо їх загальна сума з одним контрагентом перевищує 50 млн грн за календарний рік. Відповідно до проекту, ця сума знижується радикально:

- операції платника податків можуть підпасти під контроль, якщо загальна сума його річного доходу, а також доходу всіх пов'язаних з ним осіб перевищує 20 млн грн, і при цьому:

- обсяг операцій такого платника або всіх пов'язаних з ним осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн грн на рік.

Привертає до себе увагу норма, що передбачає врахування доходів усіх пов'язаних осіб платника податків при визначенні мінімального порогу контрольованих операцій. Зрозуміло, що вона спрямована на припинення дроблення операцій на менші з метою виведення їх з-під контролю. Однак і самі по собі суми 20 млн/1 млн грн, особливо після девальвації національної валюти, вже є низькими настільки, щоб зробити таку практику дроблення безглуздою.

Можна очікувати, що пропоновані зміни приведуть до значного збільшення кількості контрольованих операцій, щодо яких платникам податків доведеться звітувати і готувати документацію. Відсутність документації може викликати більші штрафи.

"Скованные
одной цепью,
связанные одной целью"

Багато уваги в законопроекті приділяється встановленню повного ланцюжка закупівель і поставок платника податків, включаючи всі можливі проміжні ланки і посередників, які можуть впливати на ціноутворення. Для цієї мети законопроект пропонує платникам податків надавати дані про показники рентабельності всіх контрагентів у ланцюжку (до першої незалежної особи) та інші детальні відомості, необхідні для перевірки відповідності цих показників ринковим умовам. За відсутності такої інформації податкові органи одержують право самостійно визначати ціни за контрольованими операціями з використанням першого методу (справедливої ринкової ціни).

Також законопроект намагається припинити практику виведення операцій з-під контролю шляхом включення в ланцюжок поставок формально незалежного контрагента, не пов'язаного з платником податків. У рамках діючої редакції правил ТЦУ це дозволяло вважати операції неконтрольованими. Проект передбачає, що наявність будь-яких посередників має ігноруватися для цілей податкового контролю, якщо вони не виконують у цій операції істотних функцій і не несуть істотних ризиків.

Законопроект розширює перелік юрисдикцій, операції з контрагентами з яких підпадають під контроль автоматично, незалежно від наявності пов'язаності з платником податків. Раніше такий перелік включав тільки низькоподаткові юрисдикції, в яких ставка податку була більш як на 5 п.п. нижча, ніж в Україні. Нині ж Кабінет міністрів зможе доповнювати цей перелік юрисдикціями, які не надають публічного доступу до інформації про структуру власності юридичних осіб або ж не уклали з Україною угоди про обмін інформацією.

Ці нововведення (якщо їх, звичайно, буде ухвалено остаточно та імплементовано) показують серйозність намірів влади припинити виведення коштів в офшори. Ефект від цих заходів може бути ще сильнішим, якщо згадати про обіцянки влади денонсувати угоду про усунення подвійного оподаткування з Кіпром, а також посилити роботу з приєднання України до міжнародних механізмів з автоматичного обміну податковою інформацією. Втім, креативність деяких платників податків гідна кращого застосування, і не виключено, що у відповідь на нові обмеження вони придумають нові схеми.

Жорсткі методи,
або Всі на біржу

Діюча редакція правил ТЦУ залишає платникам податків досить широкий простір для вибору методу трансфертного ціноутворення. Зараз закон передбачає пріоритет тільки першого методу - порівняльної неконтрольованої ціни, а у разі неможливості його застосування дозволяє платникові вибрати будь-який інший метод з чотирьох, а також використовувати для порівняння будь-який передбачений законом показник рентабельності.

Законопроект встановлює чіткішу ієрархію методів, конкретніше описує ситуації, в яких кожен із них застосовується, а також містить вказівки на вибір тестованої сторони і контрольованого фінансового показника. Також проект передбачає обов'язкове проведення коригувань показників операцій, використаних платником податків для порівняння з контрольованою операцією, з метою забезпечення порівнянності їхніх показників.

Крім того, законопроект зберігає спеціальні правила визначення звичайних цін для експорту й імпорту основних сировинних товарів (зернові, руди, металопродукція тощо) - так званий шостий метод. При цьому передбачається використання лише одного підходу - порівняння із середньою ціною, яка склалася на товарній біржі за останні десять днів. Причому якщо зараз платник податків має право відмовитися від використання "шостого методу" і може застосовувати загальні правила, то відповідно до проекту цей метод буде обов'язковим для всіх зовнішньоекономічних операцій з переліченими товарами, "шостий метод" перетворюється на обов'язковий.

Пропонована модифікація "шостого методу" залишає відкритими чимало питань, у тому числі щодо вибору товарної біржі, котирування якої використовуватимуться для цілей контролю. Які біржі можуть бути включені до переліку, затверджуваного Кабінетом міністрів? Якщо українські, то виникають обґрунтовані сумніви щодо чесності та об'єктивності цін на них. Якщо йтиметься про використання котирувань міжнародних бірж, то необхідно передбачити істотні відмінності в характеристиках товарів, які обертаються на загальновизнаних біржах, і продукції українського походження. У силу різних об'єктивних і суб'єктивних факторів вітчизняні товари можуть оцінюватися зі значним дисконтом до міжнародних котирувань. Але законопроект не передбачає можливості якихось коригувань на якість або характеристики товарів, окрім відмінностей у їхніх обсягах, умовах поставки і транспортування.

Довічні перевірки

Окреме місце в законопроекті посіло розширення повноважень податкових органів з контролю над дотриманням правил ТЦУ. Наприклад, податкові органи зможуть проводити опитування уповноважених осіб і співробітників платника податків ще до призначення перевірки. Сам термін проведення спеціальної перевірки за ТЦУ збільшується до 18 місяців. При цьому якщо у податкового органу виникає необхідність отримати інформацію від іноземних органів або провести експертизу, перевірку можуть подовжити ще на рік.

Не менш примітним є і збільшення строку давності, у рамках якого податкові органи мають право робити донарахування за правилами ТЦУ, - до семи років (2555 днів). У результаті хоча законопроект і забороняє проведення відповідних перевірок більше одного разу на рік, на практиці платники податків зможуть "відчути радість" від перебування під перевіркою ТЦУ безперервно.

Старорежимні штрафи

Ще не дочитавши законопроект до кінця, можна здогадатися, що він значно посилює відповідальність за відсутність документації з ТЦУ. Особливо цікавим виглядає спеціальний штраф у розмірі 3% від суми контрольованої операції, за якою платник податків не надасть документації (де ми вже бачили ці відсотки?). Причому, на відміну від інших штрафів за порушення правил ТЦУ, він не обмежений максимальною сумою.

Застосування такого штрафу, мабуть, покликане стимулювати платників податків більш відповідально підходити до підготовки документації з ТЦУ. Однак для цього не обов'язково використовувати каральні заходи. У багатьох країнах не лише не запроваджують додаткових санкцій у разі відсутності документації, а й, навпаки, передбачають скасування або істотне зниження штрафних санкцій, якщо платник податків підготував документацію з ТЦУ якісно. Натомість у нас ніякого зниження штрафних санкцій за донарахування податку у разі наявності документації не передбачено. Виходить, що платники, які ставляться до дотримання правил ТЦУ лише формально, і платники, які відповідально вкладають сили й кошти в розробку повноцінної політики і документації з ТЦУ, будуть поставлені перед законом в однакове становище.

Вічна боротьба

Законопроект вийшов настільки фіскальним і жорстким, що в інший час було б складно прогнозувати його безперешкодне проходження в парламенті. Серйозна боротьба проти окремих положень проекту може розгорнутися й зараз.

Так, податковий комітет Верховної Ради запропонував виключити ряд положень проекту, а саме:

- вивести з-під контролю внутрішні операції між резидентами України - для цілей податку на прибуток (але не ПДВ!);

- скасувати "шостий метод" для експортно-імпортних операцій з ключовими сировинними товарами;

- скасувати складання звіту по ТЦУ за 2014 р. на основі нових правил, тобто фактичне введення в дію багатьох положень закону заднім числом.

Що візьме гору - інтереси бізнесу чи бюджету (який перебуває під суворим наглядом міжнародних кредиторів), ми дізнаємося вже найближчим часом. Але можна припустити, що цей раунд змін до правил ТЦУ не буде останнім. У майбутньому можна чекати як лібералізації цих правил, так і подальшого їх посилення, тому всім радимо stay tuned.