Вимоги легального бізнесу до влади щодо прозорих умов ведення бізнесу, знищення схем і боротьби з контрабандою, створення рівних можливостей для конкуренції — вже настільки очікувані меседжі, що, здається, всі державні органи та чиновники перестали на них реагувати. При цьому зреагували вітчизняні чиновники на «пораду» від спеціальної представниці США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер шукати додаткові надходження до бюджету на сірих ринках сигарет, алкоголю, електроніки.
Втрати на ринку айфонів
Варто нагадати, що, за оцінками Міністерства економіки України, 40% національного ВВП країни перебуває в «тіні», а плановий дефіцит державного бюджету на 2025 рік очікується на рівні 19,4% ВВП.
При цьому є причини придивитись уважніше до «ризикованих» ринків. Адже, приміром, 75% техніки Apple ввозиться в Україну контрабандою та продається без сплати податків (дані з розслідування журналіста Євгена Плінського).
«У 2023 році, за даними моїх джерел у Держмитслужбі, в Україну було офіційно ввезено 241 856 iPhone, — інформує журналіст. — При цьому джерела серед мобільних операторів повідомили, що українці у 2023-му активували майже 950 тисяч новеньких iPhone.
Усі ці гаджети їдуть повз митницю, але при цьому відкрито продаються по всій країні в яскравих магазинах, які, не ховаючись, торгують контрабандою.
Втрати бюджету лише при ввезенні такої кількості айфонів, тільки на митниці, становлять майже 7 млрд грн на рік. Додайте сюди всю лінійку Apple, помножте на схему збуту сотнями магазинів без сплати податків (готівка, крипта, сітки ФОПів…) і ви отримаєте тіньовий ринок «яблук» на 1,5–2 млрд дол.
За моїми підрахунками, загальні втрати бюджету (імпорт + продажі) — 20–25 млрд грн щороку».
Оприлюднені факти викликали в суспільстві резонанс. Але тіньовий бізнес не збирається здаватись і відкрито вимагає від влади «дорожню карту» виходу з «тіні». Звучить абсурдно, але такі сьогоднішні реалії.
«Ми за конструктивний діалог. Не відкрию ні для кого таємниці, що підприємство працює так, як працює ринок. З нашого боку є вся воля, щоб зробити так, аби всіх влаштувало… але в нас немає дорожньої карти», — заявив власник бренду «Ябко» Микола Кахніч на комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, який пройшов 4 жовтня в онлайн-форматі на платформі Zoom.
Цікаво, що на це засідання комітету були запрошені представники торгових марок, які потрапили під перевірку з боку контролюючих органів, — крім «Ябко», був присутній і власник мережі Yabluka Артур Гатунок, а от представники «Техно Їжак» не прийшли.
Інфо від ДПС
Що стало відомо з доповіді податківців на цьому комітеті? У вересні мережа магазинів «Ябко» збільшила виторг відносно січня на 2080%. І це не завдяки підприємницькому хисту чи маркетинговим стратегіям. Такого успіху їм допомогли досягнути податківці, точніше, їхні перевірки за хронометражем. Це коли в магазині постійно перебуває працівник податкової служби й контролює/фіксує здійснення всіх господарських операцій. Зрозуміло, що коли в тебе стоїть контролер, то iPhone, на яких спеціалізується «Ябко», без фіскального чеку вже не продати.
За результатами перевірки Державна податкова служба (звучало на засіданні податкового комітету 4 жовтня) нарахувала мережі штрафних санкцій на 137 млн грн, з них 123 млн — за необліковану продукцію, а по факту — за контрабанду, і 14 млн грн за порушення в сфері РРО.
За розрахунками ДПС, «Ябко» за два роки не сплатила до бюджету 3,3 млрд грн податків. Але мережа в пошуках нових шляхів і дорожніх карт прибирає товар із полиць магазину та робить акцент на e-commerce. Там і контролера не поставиш, і мобільний склад податківцям складніше знайти.
Фактично «компанія» «Ябко» на момент початку податкового аудиту не мала ТОВ, натомість мала 100+ ФОПів (яких виявив аудит) під однією торговою маркою, що, як з’ясувалося, належить Миколі Кахнічу. Сама мережа налічує 95 магазинів по всій Україні. При цьому за час війни мережа виросла на 23% (у 2022 році кількість магазинів сягала 77). Щоправда, в цьому разі успіх не завдяки діям ДПС, а швидше, через її бездіяльність. Схема досить зручна: товар без документів про походження, реалізація без касового апарату, податки повз держбюджет.
«3,3 мільярда гривень вкрала ця компанія у держави під час війни!» — емоційно зреагував голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев і поцікавився, яка ж дорожня карта їм потрібна, окрім Податкового кодексу. «Фактично ви не змогли домовитися по якихось комерційних відносинах і свідомо прийняли рішення вчиняти злочин. Ви усвідомлюєте, що те, що ви робите, — це злочин? Це 212-га стаття ККУ і ще купа інших порушень… це піратські, бандитські відносини, де ви обкрадаєте державу і щось намагаєтеся пояснити», — продовжив Гетманцев.
Узагалі голова комітету не жалів епітетів: то називав виправдання запрошених на засідання власників торгових марок абстрактним мисленням, абсурдом і божевіллям, то пропонував видати державну нагороду власнику мережі Yabluka Артуру Гатунку за те, що після початку податкового аудиту відкрили ТОВ для продажу техніки Apple.
Під час перевірки податківці виявили в Yabluka 65 ФОПів, нарахували штрафні санкції за необліковану продукцію на 110 млн грн. За розрахунками податкової, мережа Артура Гатунка за два роки не сплатила державі податків на 1 млрд грн.
Спрощена система під постійною атакою
Тут варто звернути увагу ще на один аспект, дуже важливий для всієї спрощеної системи оподаткування.
Податкова на засіданні цього комітету навела приклад з одним із 100+ ФОПів. У Івано-Франківську в одному з магазинів мережі працювала людина без офіційного оформлення. Водночас ця людина мала ФОП, але без найманих працівників. Але якимось магічним чином реалізація товару здійснювалася на цей ФОП одночасно у трьох різних містах: Полтаві, Львові і Житомирі.
Зрештою всі нараховані 137 млн грн штрафних санкцій отримав не Микола Кахніч як власник ТМ, вони лягли на плечі фізичних осіб-підприємців із клубу «100+», а за словами податкової, ці ФОПи залишаються сам на сам зі своєю проблемою. Варто нагадати, що ФОП відповідає своїм власним майном, на противагу тій же ТОВці.
Мережі ФОПів, які використовує великий бізнес для ухилення від оподаткування, — це зовсім не нова тема, але державні органи досі не запропонували інструментів для боротьби зі зловживанням, щоб відділити справжніх ФОПів від таких «компаній». Законопроєкт із визначенням критеріїв трудових відносин (проєкт №5054-1) був першою реальною спробою щось змінити, але «застряг» десь у нетрях діловодства парламенту.
Уседозволеність через безкарність
Ця ситуація ще раз наочно демонструє, що непокаране зло стає нахабним і абсолютно толерантним до злочинів. І це стосується як військових загроз із боку агресора, так і внутрішніх ворогів. Неспроможність політиків і державних органів вчасно реагувати на проблеми й загрози заважає побудувати стійку систему, що може витримати будь-яку турбулентність.
Дедалі сумніше визнавати, що для частини бізнесу відповідальність перед країною, в якій вони роблять бізнес, просто відсутня, благодійність стає показною і лише маркетинговим ходом, а не відображенням сенсів і внутрішнього стрижня підприємців.
Про проблему дроблення великого бізнесу на пікселі ZN.UA писало ще 2020 року.
Громадські організації регулярно моніторять споживчі ринки, в тому числі й ринок електроніки. Так, ще в 2018-му Союз споживачів України перевірив 12 онлайн-магазинів електроніки на дотримання прав споживачів. У результаті 100% продавців порушили вимоги щодо видачі фіскального чеку, 17% не ідентифікували себе в розрахункових документах, 67% не мали позначки про проходження оцінки відповідності, тобто продали товар, якого офіційно в країні не було.
«Е-commerce залишається недосяжним для органів державного контролю та нагляду, у тому числі для органів ринкового нагляду, через складність і неефективність процедур їхнього застосування в нинішніх умовах, а відповідальність суб’єктів господарювання за порушення прав споживачів не забезпечує попередження повторних порушень таких прав», — наголошували у висновках експерти Союзу споживачів.
На жаль, ці висновки не втратили актуальності й сьогодні — картина загалом не змінилася, про що свідчить цьогорічний тест-моніторинг «Таємний покупець техніки Apple» від ГО «Споживча довіра» та центру експертизи «Тест». Результати закупівлі в 10 офлайн-магазинах Києва (у самому центрі столиці) ТОП-5 мереж: «Техно Їжак», «Ябко», Yabluka, Appleroom, eStore, не свідчать про бодай якісь позитивні зміни для споживачів.
Вочевидь, ми ходимо по колу роками, а вирішення проблеми десь у полі нових регуляцій, які зроблять контрабанду техніки безсенсовною. Ще 2021 року депутати вносили на розгляд законопроєкт №6183, який впроваджував би Реєстр ІМЕІ (міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання) і відключення пристроїв поза обліком. Досить елегантне рішення, схоже на впровадження сервісу «Документ», унаслідок чого зникли «тьоті з ОВІРу», які за пристойні гроші повз касу робили швидку магію з оформлення закордонного паспорта. Так і блокування нелегально ввезених пристроїв позбавить шукачів «дорожніх карт» сенсу. Але в «діловодства» Верховної Ради своя магія і свої темні кімнати.
***
Можливо, та екзистенційна загроза, яка стоїть перед нашою країною сьогодні, змусить державні органи не тільки «побачити» проблему, а й системно підійти до її вирішення. Бо оця публічна маячня про «дорожні карти» виходу з «тіні», аргументи на кшталт «наведіть лад з 284 іншими компаніями, які працюють «як увесь ринок», тоді ми почнемо працювати «як треба» — це все тільки початок «нахабного шантажу» влади.
Як «тінь» поводитиметься далі, залежить виключно від спроможності держави встановлювати правила й жорстко карати за їхнє недотримання. Зараз нам потрібно мобілізуватися, щоб вижити, бо через 5–7 років можливості просто поговорити про цю ж проблему може не залишитися.