UA / RU
Підтримати ZN.ua

Ставка на курс

Зараз на фінансовому ринку момент істини — хто кого переграє: Нацбанк банкірів чи банкіри Нацбанк.

Автор: Олександр Дубинський

Прагнення Нацбанку втримати курс гривні від стрибків і бажання банків накупити якнайбільше валюти для хеджування валютних ризиків вилилися в рекордне зростання ставок на міжбанківському ресурсному ринку.

Наприкінці минулого - на початку нинішнього тижня середньозважені ставки за «нічними» ресурсами підскочили до 45-50% річних (згідно з опублікованими НБУ даними системи «КредІнфо»). Для середніх і дрібних банків котирування в окремих випадках сягали 100% річних. До кінця тижня ситуація трохи розрядилася. За підсумками торгів 1 листопада ц.р. вартість гривні на міжбанку опустилася до рівня 15-25% для найбільших і великих установ і 30-50% - для середніх і дрібних. Проте знижуватися до більш комфортного для банків рівня поки що не квапляться.

У чому причини того, що відбувається? Хоча багато експертів схильні звинувачувати в позахмарних цінах на гривневий ресурс Національний банк, який здійснює жорстку монетарну політику, складових гривневого голоду набагато більше, ніж тільки ця - видима - частина айсберга.

Передусім це небажання банків продавати величезні запаси валюти, які сформовані на рахунках фінансових установ як подушки безпеки від можливих негативних сценаріїв у розвитку економіки та фінансового сектора. Потім - ігри з ресурсами, що їх ведуть деякі банки, котрі мають і сьогодні солідну ресурсну підтримку материнських структур або більш вільний доступ до рефінансування НБУ, причому як до прямого, так і до операцій репо за держоблігаціями.

І, нарешті, дефіцит інших можливостей заробітку на українському фінансовому ринку, де за умов відсутності попиту на кредити доларові та ресурсні спекуляції стають мало не єдиним способом наповнення банківських засіків і одержання прибутку для компенсації таких високих - до 25% річних - ставок за депозитами населення.

«Реальні ставки на міжбанку з’являються під закриття торговельних сесій - одразу після того, як Нацбанк вийде чи не вийде на ринок з доларовою інтервенцією.Зазвичай це відбувається десь до п’ятої години вечора, після чого щасливчики, яким «налили» валюту, йдуть із ресурсного ринку, а невдахи активно «заливають» міжбанк гривнею, що залишилася в них на руках. Ті, хто може чекати до цього часу, маючи взаємні ліміти з великими банками, чекають цього моменту та одержують ресурси за нижньою межею ставок - під 30-40% річних. «Безлімитники», зазвичай це малі та середні банки, беруть гроші тоді, коли хтось викидає їх на ринок. Причому великі гравці іноді відверто над ними знущаються. Наприклад, нещодавно один великий банк із російським капіталом розпочав виставляти відсоткову ставку на ресурс залежно від його обсягу: 50 млн. грн. продавали під 50% річних, 68 млн. грн. - під 68% річних. І, знаєте, розбирали, якщо не сказати розхапували», - саме так описує ситуацію на міжбанківському валютно-кредитному ринку один із його учасників.

Учасники ринку кажуть, що в найбільш вигідному становищі на ринку нині перебувають держбанки, а також фінансові установи, які до цього активно вкладалися в держоблігації уряду. Перші мають доступ до довгострокового рефінансування Нацбанку, тому що активно кредитують держпідприємства, другі можуть проводити із НБУ операції репо. Доступ до рефінансування полегшений і тим банкам, які кредитували різні держпроекти. Ще
9 жовтня голова НБУ Сергій Арбузов провів зустріч із керівниками 20 найбільших банків і закликав їх збільшити кредитування таких секторів економіки, як агросектор, інфраструктура та видобуток корисних копалин. «Банки, які погодилися здешевити кредитування, одержать рефінансування, - заявив Арбузов. - Ми постараємося робити це на майже автоматичній основі. Банки, які прислухалися до мене, отримають прибуток, і досить значний».

Сьогодні цей прибуток формується за рахунок міжбанку. А головною причиною дефіциту гривні, який сформувався сьогодні на фінансовому ринку при цьому, є долар.

«Зараз на фінансовому ринку момент істини - хто кого переграє: Нацбанк банкірів чи банкіри Нацбанк, - каже один зі скарбників. - Багато банків по вуха затарилися валютою через інструментарій валютної позиції або валютні свопи, а тепер чекають подальшого ослаблення курсу гривні». Якщо Нацбанк піде на ослаблення курсу, вони виграли. Зможе удержати ситуацію - програли.

Утім, казати про програш Нацбанку в поточній ситуації поки що навряд чи хтось візьметься. Надто вже серйозні важелі впливу на ринок зосереджені сьогодні на Інститутській. Головний із них - приведення до ринкового офіційного курсу гривні. У результаті такої корекції виникне різниця між новим еквівалентом у гривні валютних кредитів і гривневим незмінним значенням забезпечення під них. Як результат, можна було б очікувати зростання резервів. Але банки, найшвидше, просто збільшать вимоги із забезпечення. Не коментуватимемо, наскільки воно буде формальним. Інше питання, що в МСФЗ-звітності «дочок» іноземних банків для материнських структур буде відображено переоцінку їхнього капіталу, що дасть у цій звітності зниження його валютного еквівалента.

Тому самі по собі банки не є ключовими драйверами попиту на валюту - як комерційні установи, вони просто намагаються заробити додатковий дохід на тенденціях, що формуються. «Однак важливим чинником попиту банків на валюту є управління своїми валютними ризиками, які сьогодні високі через наявність короткої валютної позиції в багатьох банків (виникла після виключення з розрахунку позиції валютних резервів під проблемні кредити у 2008 році). Коротка валютна позиція оцінюється в 6-8 млрд. дол. загалом по системі», - каже старший аналітик ІК Dragon Capital Анастасія Туюкова.

Банкіри ж переконують, що саме бажання ряду великих гравців тримати на балансі величезні запаси валюти (за даними Нацбанку, авуари українських банків у валюті перевищують 9 млрд. дол.), а також схема валютного кредитування бізнесу під заставу валютних депозитів є головною причиною гривневого дефіциту. Жорстка монетарна політика - відповідь НБУ на таку гру, спосіб змусити банки продати валюту із засіків для виконання нормативів.

«Жорстка монетарна політика - досить ефективний інструмент стримування попиту банків на валюту, але її побічним ефектом є високі процентні ставки, які фактично заморожують будь-яку кредитну діяльність», - говорить Анастасія Туюкова. Експерт згадує 2008 рік, який показав, що надлишкова гривнева ліквідність може спровокувати спекулятивний попит на валюту з боку банків, попри наявність обмежень банків за показником відкритої валютної позиції. Таку ситуацію ми бачили й на початку вересня, коли НБУ видав 3,8 млрд. грн. рефінансування, що згодом (у комбінації з іншими чинниками) спровокувало стрибок курсу на 0,6% за один день (до 8,19 грн./дол.).

«Фактично в банків нині є два інструменти заробітку: валюта та продаж ресурсів. За маніпуляції з курсом жорстко карає Нацбанк, тому всі намагаються спекулювати міжбанківськими кредитами», - парирує один із фінансистів.

Слід зазначити, що залишки на кореспондентських рахунках банків немаленькі - на 1 листопада перевищили 24 млрд. грн. Звичайно, в окремих випадках має місце концентрація ліквідності з очевидних причин - НБУ підтримує держбанки, які періодично можуть похвалитися великими залишками. «Однак не треба тут шукати причину високих ставок на міжбанку. Причина - в попиті на гривню для купівлі валюти. Населення (або тіньова економіка, так буде точніше) скупило валюти за останні 12 місяців на суму 9,8 млрд. дол. Тому йде жорстка боротьба за обмежений гривневий пасив, що провокує високі процентні ставки», - говорить скарбник одного з найбільших банків.

Утім, як зазначають самі банкіри, заробляти на ринку міжбанківських кредитів можуть аж ніяк не всі банки. «У держбанків хороша ситуація через те, що вони є агентами Нацбанку із втримання курсу: через Ощадбанк проводяться валютні інтервенції, і разом з Укрексімбанком і Укргазбанком він тримає готівковий курс на нижчому, ніж в інших гравців, рівні, - говорить один із банкірів. - Якщо враховувати, що з кас великих комерційних банків населення викуповує близько 15 млн. дол. на день, держбанкам потрібен якийсь компенсатор недоотриманої дохідності. Він з’являється з ринку міжбанківських кредитів».

Ще один прошарок гравців на ресурсному ринку нині - це комерційні банки, які всіма правдами й неправдами домоглися подовження довгострокового рефінансування, яке одержали в Нацбанку наприкінці 2008-го - на початку 2009 року. Для повернення боргів Нацбанку вони накопичують валюту в ОВДП уряду й тепер активно використовують їх для одержання рефінансування та наступного продажу дешевих ресурсів «стражденним».

«НБУ проводить рефінансування в основному на короткі терміни, при цьому не всі банки можуть його одержати: є низка обмежень для одержання такого рефінансування (наприклад, недавно було запроваджено додаткові умови обов’язкового дотримання порядку формування обов’язкових резервів, нормативів відкритої валютної позиції та формування резервів для відшкодування можливих втрат за активами протягом останніх шести звітних періодів, що передують даті подачі заявки на одержання рефінансування)», - наголошує Анастасія Туюкова.

При цьому на ринку склався конгломерат із великих банків та їхніх сателітів, які створюють ланцюжок із накручування цін на ресурси. Серед постачальників грошей називають традиційно держбанки разом з «Альфою», Приватбанком, Брокбізнесбанком і «Дочірнім банком «Сбербанку Росії», серед «дилерів» - банки «Національний кредит», «Капітал», «Фінансова ініціатива». «Створюється ланцюжок накруток, коли один власник дешевого ресурсу продає його спочатку банкам із високою категорією платоспроможності, а ті - спускають ресурс із накрутками вниз по ланцюжку, забираючи собі ризики та підвищуючи ставки». В останні дні, коли ставки пішли «в космос», «питання ціни стало другорядним, а у фокусі уваги кредитний ризик - бажано позичати з поверненням під 30-40%, а не під 100%, але без повернення», - зазначає один з експертів.

При цьому банкіри кажуть, що тільки-но високі ставки за міжбанківськими кредитами почнуть перетворюватися на операційні збитки банківської системи, окремі гравці можуть розпочати продаж валюти для виконання нормативів (наприклад, із позиції). «Якщо Нацбанк цього доможеться, почнеться вал продажів - фіксація прибутку на курсі долара, що йде вниз, і тоді вартість ресурсів піде вниз», - упевнений один з експертів.

Після поліпшення показників діяльності в липні й серпні банківська система повернулася до збитків у вересні: за підсумками місяця українські банки одержали сукупний збиток у розмірі 118 млн. грн. «У вересні, як і в серпні, чистий відсотковий дохід банків знизився на 8% відносно попереднього місяця, що стало однією з основних причин слабких результатів. Цей рік має стати першим прибутковим роком для українських банків після трьох років чистих збитків. Однак тиск, викликаний високими ставками за депозитами у гривні, низькою ліквідністю та слабким попитом на нові кредити, втримуватиме рентабельність сектора близько нульової оцінки», - говорить пані Туюкова. Хоча такий сценарій багато хто вважає оптимістичним. «Різке скорочення маржі за операціями у гривні відбувається в результаті того, що середня строковість залишків корпоративних клієнтів становить приблизно один місяць, а роздрібних клієнтів - навряд чи перевищує три-чотири місяці. Ми не оцінювали в цифрах, але проста арифметика (середня дохідність кредитів і сценарна вартість пасивів за такими ставками) дає, м’яко кажучи, привід для занепокоєння», - каже голова одного з найбільших банків, який побажав не називати себе.

Збільшення збитків банкіри намагатимуться перекласти на клієнтів. «У середньому зростання ставки 12-місячних депозитів у роздробі за останній рік згідно з індикатором НБУ становило 6-7%. Зростання ставки за кредитами оцінити складніше, але воно точно було, скажімо, на 1-2%. Таким чином, можна сказати, що зростання ставки становитиме 4-6%», - вважає один з авторитетних скарбників, який упевнений, що невдовзі банківські клієнти почнуть одержувати «листи щастя» від банків із повідомленням про перегляд кредитних ставок.

Своєю чергою, директор департаменту НБУ з управління золотовалютним резервом і операцій на відкритому ринку Олександр Дубихвіст стверджує, що боятися банківським клієнтам нічого - «листи щастя» заборонено законом, тому банк не має права в односторонньому порядку підвищувати ставку за кредитом. «Міжбанківські ставки дуже волатильні. Сьогодні вони - 0,5%, завтра - 50%. Звичайно, рівень міжбанківських ставок не впливає на рівень ставок за кредитами клієнтів. На це більше впливає вартість найдорожчого та найбільш стабільного банківського ресурсу - депозитів фізосіб. Із початку року по групі 20 банків із найбільшими депозитними портфелями ставка по гривні зросла на 3,84%, по долару - на 0,62%. Відповідно, банки адекватно мали підняти ставки за кредитами», - говорить Олександр Дубихвіст.

Щоб уникнути подальшого збільшення відсоткових витрат через дорожнечу гривні, банкіри можуть розпочати активні продажі валюти прямо через банківські каси - попит на готівкову валюту у вересні перевищив 1,8 млрд. дол. (утричі більше за середні 0,56 млрд. дол. чистих щомісячних купівель за січень-серпень). При цьому загальна інтервенція НБУ з продажу валюти була 1,5 млрд. дол., тобто цей попит населення покрив Нацбанк. А тепер - від безвиході -покриватимуть, очевидно, вже самі банки.