UA / RU
Підтримати ZN.ua

Squeeze-out. Як не ображати маленьких

Мажоритарні акціонери, що володіють домінуючим пакетом акцій понад 95%, можуть відібрати у міноритаріїв їхню частку насильно й фактично за безцінь.

Автор: Ігор Луценко

Прикриваючись війною, вітчизняні олігархи продовжують нишпорити по кишенях свого народу, шукаючи, що б ще там вкрасти. Чого лише варта процедура сквіз-аут (англ. squeeze-out - віджати), запроваджена після ухвалення Верховною Радою Закону №1983-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 23 березня 2017 р., який набув чинності з червня 2017-го.

Ця процедура дозволяє мажоритарним акціонерам, що володіють домінуючим пакетом акцій понад 95%, відібрати у міноритаріїв їхню частку насильно й фактично за безцінь.

Достатньо лише дати Національному депозитарію розпорядження шляхом розміщення так званої публічної безвідкличної вимоги перевести всі акції на свій рахунок, а міноритаріям - переказати грошові кошти на спеціальний рахунок escrow в банку.

Свято для великих

Зараз сквіз-аут розпочато мінімум у 45 акціонерних товариствах, і в більшості з них ціна близька до номіналу або навіть менша в кілька разів, як у випадку зі славнозвісним заводом-гігантом, найбільшим підприємством Приазов'я та Донецької області Маріупольським металургійним комбінатом ім. Ілліча, акції якого оцінили для офшорної компанії BARLENСO LTD (через яку "Метінвест" здійснює примусовий викуп акцій) у 8 коп. за штуку, втричі дешевше від номіналу 0,25 грн, за яким їх було випущено ще в 90-х роках минулого сторіччя!

Компанія "Метінвест" належить структурам Ріната Ахметова (групі СКМ, що володіє 71,24% акцій) і Вадима Новинського ("Смарт-холдинг" - 23,76%), решта 5% акцій перебувають у спадкоємців Володимира Бойка, які він отримав ще за життя, у 2010 р., дозволивши "Метінвесту" прибрати до рук завод ім. Ілліча шляхом додаткової емісії акцій свого підприємства.

Від самого початку було випущено 3 351 712 480 акцій, а потім з 1 липня 2010 р. їх стало в чотири рази більше - 12 371 260 750 шт.!

Ці додаткові понад 9 млрд акцій скупив METINVEST B.V., одразу збільшивши свою частку з 2,192 до 74,6455%. Відповідно, відсоткове співвідношення інших акціонерів і вартість їх акцій впали в кілька разів. Шляхом таких оборудок "Метінвест" заволодів 99,32% акцій ММКІ.

Міноритаріям тепер належить лише 0,68% акцій, але їх аж 45 000 осіб!

В основному це нинішні працівники заводу, колишні працівники та їх спадкоємці. Колись вони обміняли ваучери на акції в рамках приватизації після розпаду СРСР і, здавалося б, здійснили вдалу інвестицію, але їх просто викинули з переліку власників і заплатили в 100–150 разів менше в доларовому еквіваленті від цін на акції MMKI, за якими здійснювались офіційні угоди купівлі-продажу на біржі ПФТС в березні-квітні 2010 р., тобто до додаткової емісії (по 3,80–
4,39 грн за штуку).

Нині весь комбінат оцінено в 38 млн дол. США, а це близько 1% від вартості будівництва нового такого комбінату з нуля. Аналітики фондового ринку виявляють серйозні розбіжності в десятки разів між оцінкою цього підприємства і офіційним звітом "Метінвесту" про доходи від металургії за 2017 р.

Отже, на одному простому прикладі бачимо неймовірну кількість зловживань навіть із ціною викупу, що нині мають місце у більшості випадків squeeze out, не кажучи вже про антиконституційність самого закону.

А скільки їх ще буде, враховуючи, що в Україні понад 4,5 млн міноритарних акціонерів!

Скаржаться на незрозумілу ціну й акціонери Північного ГЗК, де чистий прибуток за 2017 р. становив 7,79 млрд грн (3,36 грн/акція), а сквіз-аут відбувається за ціною 4,45грн/акція, Центрального ГЗК, який отримав чистий прибуток за 2017-й - 2,28 грн/акція, сквіз-аут по 3,89 грн/акція, а також Інгулецького ГЗК - чистий прибуток 2,07 грн/акція, сквіз-аут 2,56 грн/акція!

Тобто акції коштують майже стільки ж, скільки компанії отримали прибутку лише за півтора року!

По деяких підприємствах уже розпочалися судові процеси. Шість фізосіб-міноритаріїв, працівників "ДТЕК Дніпроенерго", подали колективний позов до Господарського суду м. Києва. Акціонери зажадали визнати недійсними угоди обов'язкового продажу акцій за виставленою їм офертою. "ДТЕК Пауер Трейд" Ріната Ахметова 13 лютого завершила примусовий викуп у міноритаріїв акцій "ДТЕК Дніпроенерго" і "ДТЕК Західенерго" за 488,1 і 130,46 грн.

За такою ж ціною влітку 2017 р. були приватизовані по 25% державних акцій цих компаній. При проведенні сквіз-ауту ДТЕК орієнтувалася на норму Закону "Про акціонерні товариства", що ціна викупу визначається на рівні найвищої ціни, за якою купувалися акції заявником останні 12 місяців. Проте Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР) отримала скарги від міноритаріїв, які впевнені, що ціну акції "ДТЕК Дніпроенерго" треба було рахувати за середнім курсом "Української біржі" - 773,7 грн.

За підсумками розгляду скарг комісія винесла попередження "ДТЕК Дніпроенерго", яке компанія оскаржила.

Судові засідання за поданням фізосіб усе ще тривають, процес затягується, з них вимагали спочатку перекласти документи грецькою та нідерландською мовами для офшорних компаній ДТЕК, а потім суддя дозволила поки що лише англійською, що теж коштує недешево - понад 16000 грн у бюро перекладів. Але ж це звичайні працівники, звідки їм взяти такі гроші?

Не краща ситуація і в банківському секторі. Іноземці теж не проти скористатися прогалинами в нашому законодавстві. Тим більше, що дозволяється примусовий відбір акцій на користь навіть не одного власника домінуючого пакета, а кількох найбільших, що об'єдналися з метою витіснити тих, у кого до 5%. Це абсурд і нонсенс!

Без акцій уже залишилися міноритарії Укрсиббанку, Кредобанку та "Креді Агріколь Банку". У лютому 2018 р. сквіз-аут провів Укрсиббанк, де у мажоритарія - французького BNP Paribas - було лише 59,9996% акцій. Запустити сквіз-аут допомогла згода другого найбільшого акціонера - ЄБРР (40%).

При цьому ЄБРР володіє також 30% акцій "Райффайзен Банку Аваль", тоді як у мажоритарія - австрійського Raiffeisen Bank International - 68,28%.У ЄБРР не виключають можливості підтримати сквіз-аут акцій "Райффайзен Банку Аваль", але рішення ще не прийнято.

Антиконституційна норма

Навіть студентові-юристу очевидно, що в новоприйнятого законодавства відносини з Конституцією непрості.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Конституції України примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, і за умови попереднього й повного відшкодування їх вартості.

Норма статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" не відповідає обом вимогам: вона дозволяє вилучення майна у приватних інтересах та вилучення майна без попереднього відшкодування.

Тобто процедуру сквіз-ауту запроваджено в приватних інтересах власника домінуючого контрольного пакета акцій, який отримує: зниження адміністративних витрат, захист від впливу акціонерів у процедурах погодження значних правочинів, а також від можливих позовів і скарг, можливість самостійно вирішувати проблеми щодо фінансування товариства.

Тобто це все абсолютно приватні інтереси, а не державні, як передбачено Основним Законом. У межах виключних приватноправових відносин не може бути суспільних інтересів.

Навпаки, порушення майнових прав осіб, що нібито гарантуються Конституцією України, завдає шкоди авторитету держави, а відтак, і суспільним інтересам.

Що робити?

Наразі ряд громадських організацій запропонували своє бачення, як уникнути конфліктів під час викупу акцій у міноритаріїв.

Професійна асоціація учасників ринків капіталу і деривативів (ПАРД), Асоціація "Українські фондові торговці" (АУФТ) та Українська асоціація інвестиційного бізнесу (УАІБ) направили до НКЦПФР, зокрема, такі пропозиції щодо вдосконалення процедури squeeze-out.

По-перше, громадськість пропонує коректно реалізовувати директиви ЄС. Річ у тім, що у країнах Євросоюзу процедура публічної пропозиції застосовується як механізм виходу публічної компанії з публічного ринку. У нас же чомусь процедуру законодавчо легалізованого "віджиму" розповсюдили й на приватні акціонерні товариства, тим самим давши чудовий інструмент для рейдерства.

По-друге, професійна спільнота вважає, що слід у законодавстві передбачити для міноритарного акціонера або будь-якого інвестора, у тому числі держави, право зустрічної конкуруючої пропозиції (зворотної вимоги) щодо викупу пакета акцій товариства за ціною та обсягом не меншими, ніж те, що пропонує мажоритарний акціонер.

Інакше кажучи, якщо Ахметов заявляє, що ціна акцій ММК 8 коп., то нехай за цією ціною продає їх усім охочим у разі, якщо такі з'являться. Назвав ціну - неси за неї відповідальність аж до продажу всього свого пакета за такою вартістю. У разі існування такого принципу Ахметову доведеться тричі подумати, чи слід ризикувати й ломити низьку ціну за акції свого підприємства при викупі їх у міноритаріїв.

До речі, ця норма - також частина європейського права. Чомусь законодавці, котрі копіювали європейський досвід, про неї забули. Проте не забули написати у пояснювальній записці до проекту, що він спрямований на імплементацію Директиви 2004/25/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи щодо пропозицій про поглинання, в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

От у якій красивій обгортці приходять до нас сумнівні законодавчі новації. Сподіваюся на здатність парламенту виправляти власні помилки.