Попри зниження купівельної спроможності населення та роздрібного товарообігу, що й далі тривають, інфляція в Україні залишається стабільно високою: дорожчають практично всі товари і послуги. За такої похмурої загальної тенденції зменшуються, якщо вірити офіційній статистиці, тільки ціни на тютюнові вироби. Днями Державна фіскальна служба (ДФС) повідомила, що за останні два місяці максимальні роздрібні ціни на сигарети впали на 2–
3 гривні. Тренд не лише дивує (на перший погляд), а й, якщо розібратися в ситуації, лякає.
Держава програє
Отже, згідно з даними ДФС, у п'ятірці найбільших платників податків України за підсумками першого півріччя 2015-го - НАК "Нафтогаз України" і чотири тютюнові компанії. Природний монополіст при цьому генерує 30% усіх податкових надходжень, а "тютюнники" - 31%. Найближчі "переслідувачі" - "Енергоринок", "Енергоатом" і "Укргазвидобування" - ідуть із великим відривом.
На сьогодні транснаціональні тютюнові компанії контролюють 97% легального ринку сигарет в Україні. Порівняно з показниками 2014 р. податкові надходження від них не знизилися - 11,7 млрд грн за шість місяців. Правда, слід урахувати, що й 2014-й був аж ніяк не успішним роком для ринку, "Джей Ті Інтернешнл" отримала чистий прибуток на рівні 2013 р. (535 млн грн), "Філіп Морріс" скоротила чистий прибуток у 1,7 разу (746 млн), "Імперіал Тобакко" і "В.А.Т. Прилуки" взагалі спрацювали в збиток (-634 млн грн і -516 млн відповідно).
Як же так, фінансове становище компаній погіршується, а ціни знижують? Акцизи з року в рік підвищують, а надходження до бюджету не зростають? Винуваті контрабанда й "тінь"? Значною мірою так, звичайно, але ж не тільки.
"Зниження вартості сигарет у цьому разі пояснюється, з одного боку, тим, що виробники намагаються розширити ринок і ведуть цінову боротьбу за споживача. З іншого - це своєрідна корпоративна війна, яка завжди була на тютюновому ринку. З погляду суспільного здоров'я, найефективнішим є саме підвищення ціни. Є кілька варіантів, як цю ціну підвищити. Один, який Україна вже використовує й використовуватиме, - підняття акцизів. Другий, який також часто застосовують, - установлення мінімальної роздрібної ціни, нижче за яку виробники просто не можуть продавати сигарети. На сьогодні це оптимальні варіанти впливу на ціну та найкращий спосіб боротьби з тютюнокурінням", - пояснила DT.UA Ангела Бочі, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень.
Акциз не допоможе
Справді, загальний курс на підняття акцизів узяли давно. У розпал підготовки нової податкової реформи також озвучувалося поступове підвищення акцизних ставок на алкоголь і тютюнові вироби. Логіка проста: підвищення вартості сигарет скорочує кількість курців, а непрямі податки служать хорошими компенсаторами для зниження ставок прямих податків. Загальна тенденція не лише в Україні, а й у світі пов'язана саме з перенесенням податкового тягаря на такі податки, як ПДВ і акцизи. Звичайно ж, наріжним каменем чиновники ставлять дохідну частину бюджету, а не здоров'я громадян. Для них акциз - це спосіб наростити обсяги бюджетних надходжень. Причому фокус саме на тютюні й алкоголі, бо індексація палива спричиняє підвищення цін на величезну кількість інших товарів і послуг, а от купівля сигарет і спиртного - особистий вибір кожного, що не належить до основних потреб.
Мінфін запропонував п'ятирічний план підвищення. Поки що на наступний рік акцизи пропонують підвищити на 40%, ставку запропоновано індексувати на 26,7%. Мінфін у такому разі розраховує одержати додаткові доходи до державного бюджету на рівні 7,5 млрд грн.
Експерти відразу ж підрахували, що підвищення ставок акцизу на 40% має призвести до зростання цін на сигарети на 3,5–5 грн. Керівник "Українського центру контролю над тютюном" Андрій Скіпальський переконаний, що нинішні пропозиції Мінфіну не прогресивні, а консервативні, й акциз слід підвищувати не на 40, а на 70%. Експерт вважає неприпустимим, що сигарети в країні дорожчають повільніше, ніж масло, хліб і цукор. Ба більше, це прямо суперечить Рамковій конвенції ВООЗ по боротьбі проти тютюну.
Однак є й альтернативна пропозиція, висловлена податковим комітетом, який розробляє свою податкову реформу. Вона також передбачає підвищення акцизу, щоправда, на скромні 20% у 2016 р. Свою позицію голова парламентського податкового комітету пояснює тим, що держава все-таки має дослухатися до розрахунків галузі, яка забезпечує 30% бюджету країни. За словами Ніни Южаніної, підвищення акцизів на більшу величину призведе тільки до збільшення "тіні" та зниження бюджетних платежів. Як приклад депутат наводить досвід підвищення акцизів на алкоголь торік. При розрахунках додаткових доходів у 5 млрд грн це підвищення дало лише 1 млрд грн, та й то через інфляційні процеси.
Та поки йде суперечка, чия реформа ліпша, а тютюнники очікують чи то "драконівського" підвищення від Мінфіну, чи то "лояльного" від комітету, стає очевидним, що бажаних результатів одним підвищенням акцизу, байдуже на скільки відсотків, не досягти.
Ціна здоров'я
"Точковий перегляд акцизних ставок гарантує ті ж проблеми з адмініструванням і контролем над сплатою. Водночас буде змарновано дорогоцінний час на налагодження системи й виявлення податкових прогалин, що, знову-таки, може призвести до бюджетних втрат. Однобоке ставлення до системи сплати податків із позиції тільки наповнюваності бюджету ні до чого хорошого не приводить", - зазначають аналітики Економічного дискусійного клубу. У цьому разі саме відсутність діалогу між виробниками та Міністерством фінансів, хоч би що там казали останні, а також розуміння ринку призводить до прямих бюджетних втрат держави.
"Просте підвищення ставок акцизів не завжди транслюється в підвищення роздрібних цін на сигарети, - пояснює Олексій Калиніченко, менеджер із питань фіскального регулювання ПрАТ "Філіп Морріс Україна". - Існує практика, коли виробники перед підвищенням акцизів, грубо кажучи, працюють "на склад", виробляючи рекордні партії продукції, на які нараховуються діючі податки, а не невдовзі підвищені. Формально буква закону не порушується. Але в результаті, після набрання чинності новими ставками податків, продукція "за старими цінами" перебуває в роздробі ще багато місяців. Продукція компаній, які не використовують цієї прогалини законодавців, програє в ціні. Ми неодноразово звертали увагу депутатів, Мінфіну, що треба регулювати оборот продукції перед підвищенням податків за аналогією з країнами ЄС, сигарети в яких нині коштують понад 5 євро за пачку. Та оскільки законодавчого рішення немає, в умовах жорсткої конкуренції на ринку ми змушені були знизити ціни на деякі позиції в продуктовій лінійці".
Якщо тютюнові компанії навіть в умовах підняття акцизів, скорочення попиту та згортання економіки в боротьбі за частку ринку продовжують знижувати ціни на продукцію, слід шукати інші варіанти. Одним з яких може стати вже згадане встановлення мінімальної ціни на сигарети. Зрештою, покладаючись тільки на підвищення акцизів, ми поки що не досягаємо жодної з поставлених цілей - сигарети стають доступнішими, а бюджет втрачає гроші.Адже падіння вартості спричиняє зниження оподатковуваної бази адвалорного акцизу, ПДВ, акцизного податку з роздрібної реалізації, податку на прибуток. Зокрема, зниження середньозваженої ціни на ринку на одну гривню з пачки призводить до бюджетних втрат у розмірі близько 800 млн грн на рік.
Запровадження мінімальних роздрібних цін, за логікою його прихильників, дало б змогу вирішити питання, тим більше, що потрібне рамкове законодавство вже є (Рамкова конвенція ВООЗ з боротьби проти тютюну й Директива ЄС +2011/64/EU).
Мінімальна роздрібна ціна на сигарети повинна гарантувати, що акциз у ній становить не менш як 60% (до нарахування ПДВ). Змінюватися така ціна має разом зі зростанням ставки мінімального акцизного податку.
Практика не нова, багато країн її активно застосовують, зокрема Бразилія, Малайзія, Казахстан, а також 25 із 50 штатів США. Деякі країни ЄС (Австрія, Італія, Франція, Греція, Ірландія) застосовували тимчасове встановлення мінімальної роздрібної ціни на сигарети заради зниження їхньої цінової доступності для населення.
І якщо тепер через цінові війни тютюнників держава втрачає як гроші, так і здоров'я громадян, то після встановлення мінімальних цін і доступність сигарет знизиться, і вартість продукції гарантовано підвищиться. Запровадження мінімальної роздрібної ціни з наступного року, наприклад, має призвести до зростання середньозваженої ціни на ринку мінімум на 2 грн і згенерувати додатково близько 1,6 млрд грн податкових надходжень 2016-го.
"За умови належного законодавчого оформлення й відповідного контролю органами влади встановлення мінімальної роздрібної ціни на тютюнові вироби безперечно привело б до зростання бюджетних надходжень, адже фіксованими цінами маніпулювати важко", - переконаний економіст Юрій Федчишин. Однак експерт застерігає, що цінове регулювання в такому разі не має бути прив'язане до інших чинників, таких, наприклад, як граничні надбавки для фармацевтичної продукції, інакше можливі перекоси в інший бік.
"Загубилися" на місцях
Вносить свою лепту в маніпуляції з цінами на сигарети й місцевий 5-процентний акциз. Запровадження нового збору від самого початку ринок сприйняв неоднозначно. Насамперед було створено правову колізію, в результаті якої нанесена на пачку максимальна роздрібна ціна, база для нарахування адвалорного акцизу, переставала бути такою, бо до неї додавався 5-процентний місцевий акциз. При цьому багато підприємств дрібного опту продовжують продавати сигарети без нарахування цього податку. А нечисті на руку роздрібні торговці продають сигарети з 5-процентною надбавкою, але перерахувати виручку до місцевих бюджетів "забувають", одержуючи щомісяця чистий, неоподатковуваний 5-процентний прибуток.
Виходячи з поточної динаміки, дефіцит місцевих бюджетів на кінець року збільшиться на 600 млн грн. Зокрема, у тютюновій галузі очікувані надходження становитимуть 1,7 млрд грн, тобто 82% від запланованих 2,1 млрд.
"Запровадження місцевого акцизу насамперед не відповідає нормам ЄС та Угоді про асоціацію, - зазначає Ангела Бочі. - Ніде у світі такий податок не використовується, бо не є таким же ефективним, як, наприклад, інші способи підвищити вартість підакцизної продукції".
Нинішні перекоси й викривлення потребують, як мінімум, корегування в адмініструванні цього податку, інакше недонадходження до місцевих бюджетів лише зростатимуть. Варіантів кілька. Можна, наприклад, відмовитися від акцизу з роздрібних продажів на користь нарахування акцизного податку за окремою ставкою. Ставку такого податку можна встановити на рівні 30,4 грн за 1000 штук сигарет (тобто 10% від нинішнього рівня мінімального акцизного податку) додатково до специфічної ставки акцизу та мінімального акцизу. А отримані за цією ставкою кошти спрямовувати до місцевих бюджетів. Щоб гарантувати регіонам фінансову стабільність, достатньо впровадити окрему класифікацію цих надходжень у спеціальному фонді держбюджету. За такого сценарію місцеві бюджети у 2016 р. можуть одержати приблизно 2,2 млрд грн (проти 1,7 млрд цього року).
Також можна відмовитися від нарахування акцизу при роздрібному продажу сигарет, підвищивши існуючу ставку мінімального акцизного податку на 10% і впровадивши постійний розподіл надходжень від акцизного податку з тютюну між державним і місцевими бюджетами (92 і 8% відповідно). Цей варіант забезпечить місцевим громадам надходження в розмірі 2,2 млрд грн.
"Місцевий акциз - це особлива тема. Про це непопулярно говорити зараз, коли місцеві бюджети отримали додаткові кошти, але я вважаю, що це рішення передати частину акцизу на місця було неправильним. І це принципова помилка. Податок є частиною системи стимулів. Крім грошових надходжень до бюджету, він впливає на багатьох агентів. Якою буде поведінка місцевої влади, якщо вона одержує значну частину своїх місцевих доходів від продажу тютюну, алкоголю, бензину? - задається слушним запитанням економіст Дмитро Боярчук, глава CASE Ukraine. - Яке рішення прийматимуть місцеві органі влади, якщо в них буде вибір між іще одним кіоском із сигаретами або якимось соціальним об'єктом? Із фінансового боку, а він для влади завжди пріоритетний, тютюн вигідніший. Тому рішення про місцевий акциз черевате багатьма негативними наслідками".
***
Будьмо чесними, рівнем здоров'я населення в нашій країні стурбовані лише деякі активісти, влада ж хоче використовувати акцизи як компенсатор втрат бюджету, над яким нависають, з одного боку, необхідність провести податкові реформи, а з іншого - скорочення видатків. Однак досвід цього року свідчить про те, що компенсатори ці можуть не спрацювати, у результаті в бюджеті з'явиться ще одна дірка. Саме по собі підвищення акцизу, безумовно, потрібне й важливе, але не вирішує основних проблем. Очевидно, що питання потребує комплексного підходу й ширшого кута огляду. Нині, коли грядуть нові зміни в податковому законодавстві, саме час переглянути своє ставлення до запитання, відійти від шаблонних моделей, закільцьованих лише на підвищення акцизів, і шукати реальні виходи із ситуації.