Закінчується другий місяць повноцінної роботи системи блокування податкових накладних, і можна підбити попередні підсумки ініціативи Мінфіну, яку досить неоднозначно сприйняв бізнес. Система автоматичного блокування в тестовому режимі запрацювала з другого кварталу - накладні реєструвалися, але платники одержували повідомлення про те, що вони класифікуються системою як ризикові. Проте повноцінний запуск блокування в багатьох викликав обурення, хвиля якого прокотилася по ЗМІ.
За збігом обставин, незадовго до запуску системи бізнес був дезорієнтований вірусною атакою, багато компаній втратили значні обсяги первинної документації й не могли зареєструвати податкові накладні. Звісно, коли з труднощами зареєстровані документи почали блокуватися системою, лояльних до урядових ініціатив бізнесменів не знайшлося. Тим більше, що в переважна більшість платників не розуміли самої необхідності автоматичного блокування, адже запроваджена нещодавно система електронного адміністрування (СЕА), що принесла підприємцям теж чимало турбот, мала зупинити всі зловживання з ПДВ.
Дійсно, як і передбачали багато експертів, СЕА не змогла перекрити всі незаконні схеми, пов'язані з податком на додану вартість. Здавалося б, бездоганний алгоритм, який передбачає, що будь-який податковий кредит у системі вже забезпечений грошима, підвів. Виявилося, що торгувати фіктивним кредитом можна й у СЕА. Для "скрутників", або торговців "імпортним ПДВ", електронне адміністрування не стало нездоланною перешкодою. Звісно, уряд зіштовхнувся з парадоксальними наслідками цих зловживань - ПДВ фінансово забезпечений, причому реальними грошима, а коштів на його автоматичне відшкодування недостатньо. Мета системи блокування податкових накладних - прибрати із СЕА той самий фіктивний податковий кредит і не допустити його повторної там появи. Мета хороша, тим більше, що від її реалізації залежить довгоочікувана автоматична система відшкодування ПДВ. Та, яка протягом 30 днів, усім без винятку та за чергою.
На жаль, запустити систему автоматичного блокування гладесенько-рівнесенько не вдалося. Численні консультації з бізнесом, міжвідомчі наради, робочі групи, тестовий режим не допомогли. Система зі старту викликала шквал критики й претензій до Мінфіну як безпосереднього ідеолога змін. І критика небезпідставна хоча б тому, що будь-яке рішення, яке приймає комісія фіскальної служби, - це величезний корупційний ризик. Адже реформу самої податкової собі в актив Мінфін поки що записати не може, а отже, там досі ще працюють "перевірені" кадри, з якими завжди можна "домовитися". Певним запобіжником від корупції на сьогодні є нездійсненний обсяг робіт, який звалився на співробітників ДФС після початку блокувань. У перші дні кількість заблокованих накладних лякала, як і темпи роботи податкової, зобов'язаної протягом п'яти днів прийняти рішення або про розблокування, або про відмову в реєстрації. Насправді навіть зараз обсяги робіт у фіскальної служби вражаючі, і їхні перевірки в підсумку ризикують перетворитися на профанацію.
За даними ДФСУ, які є в розпорядженні DT.UA, з 1 липня 2017-го понад 175,7 тис. платників зареєстрували в системі 36,3 млн податкових накладних і коригувань на суму понад 200 млрд грн. І відсоток тих, хто відчув на собі незручності механізму блокування, справді невеликий. У перший місяць роботи системи було заблоковано 109 тис. накладних (0,3% від загальної кількості), зареєстрованих порівняно невеликою кількістю платників - 3% від загальної кількості тих, хто реєстрував.
І з одного боку, 3% - це справді небагато, але з іншого - це понад 5 тис. компаній і мінімум стільки ж їхніх контрагентів, які через блокування втратили податковий кредит. Динаміка серпня змінилася ненабагато - на 28 серпня 2017 р. було заблоковано 80,2 тис. накладних (0,2% від загальної кількості зареєстрованих). Причому, якщо кількість накладних і коригувань зменшилася, то кількість постраждалих платників зросла до 5,8 тис. Тобто за місяць роботи система та її вимоги не стали зрозумілішими для платника. І списати блокування накладних чесних фірм тільки на їхню неготовність працювати в нових умовах не виходить. Поки що в системі щомісяця блокується близько 1,37 млрд грн (у липні - 1,35 млрд, серпні - 1,42 млрд). Причому, за версією ДФСУ, мільярд із цієї суми - фіктивний. Що, до речі, неочевидно, якщо подивитися на статистику розблокувань.
На кінець серпня вже за результатами розгляду комісії було розблоковано майже 55 тис. ПН/РК на суму понад 1,15 млрд грн. А от відмовили після розгляду меншій кількості платників, заблокувавши 879 млн грн по 23,3 тис. ПН/РК. Розбіжність цих даних із сумами, заблокованими системою, пояснюється як високим завантаженням співробітників ДФСУ, так і тим, що сам п'ятиденний розгляд починається лише з моменту подачі додаткової документації платником, а він її може й не подати. На сьогодні півтори тисячі компаній, податкові накладні яких було заблоковано системою, документів ДФС так і не надали. Втім, це лише незначно полегшило завдання комісії з розблокування.
Як видно, кількість позитивних рішень комісії більша, ніж відмов у розблокуванні. Звичайно, корупційну складову відкидати не можна, але, враховуючи завантаження фіскалів, усе ж таки більш імовірний висновок про те, що сама система створює непотрібне навантаження на сумлінних платників. Чим, до слова, успішно користуються ті, кому вигідно автоматичне блокування скасувати, тобто "скрутники". Масові заклики, мітинги й петиції обуреного бізнесу, що закликають відмовитися від автоматичного блокування, звучать перманентно. Часто з вуст власників фірм з досить неоднозначним бекграундом судових розглядів і претензій правоохоронців. Що зайвий раз доводить, що відмовлятися від додаткового способу контролю платників податків - поки що неприпустима для України розкіш.
Якщо поглянути на показники автоматичного відшкодування ПДВ, того, яке неможливе за наявності "схемних" кредитів у системі, позитивна динаміка буде очевидною. У червні 2017-го було заявлено до відшкодування 10,9 млрд грн і на початок серпня виплачено 9,5 млрд, або 87% від заявленої суми. Торік у цьому місяці картина була іншою - із заявлених до відшкодування 8,7 млрд грн виплатили до початку серпня лише 3,3 млрд (38%). Картину підтверджує й липнева статистика. Торік з 6,4 млрд грн, які підлягають відшкодуванню, на кінець серпня виплатили лише 0,4% - 24,6 млн. У липні цього року із заявлених 8,8 млрд грн на кінець серпня виплачено 8,3 млрд, або 94%. Тобто сяк-так, але система працює.
Що, втім, не означає, що вона не потребує поліпшення. Мінфін пропонує систему оптимізувати, запровадивши автоматичну реєстрацію накладної, якщо комісія ДФС протягом п'яти днів після подачі документів не прийняла іншого рішення. Це буде мотивувати комісію, кількість співробітників якої також пропонують збільшити, щоб підвищити як швидкість розгляду, так і ефективність аналізу. Але процес внесення цих змін нешвидкий, ідеться про поправки до закону, тобто документ обговорюватиметься урядом, потім парламентом, а терміни його ухвалення ніхто не візьметься прогнозувати, як і долю поправок про автоматичну реєстрацію ПН після закінчення п'ятиденного терміну. Це рішення неодноразово пропонувалося на численних робочих групах, і саме депутатський корпус, який останнім працюватиме з пропозиціями Мінфіну, був проти цієї практики. І поки триватимуть дебати між комітетом і міністерством, платникам податків доведеться миритися з незручностями діючої системи блокування податкових накладних.