Політика НБУ запрограмувала підвищення валютної нестабільності. До такого висновку приходить в опублікованій на ZN.UA статті “Валютний ринок лихоманить. Причини, наслідки, прогнози” ексголова Ради НБУ, академік Національної академії наук України Богдан Данилишин. Він пояснює такий висновок тим, що платіжний баланс України залишається структурно дефіцитним. Відповідний дефіцит складає приблизно 30 млрд доларів на рік. При цьому макроекономічна ситуація в Україні така, що існує багато неринкових впливів шокового характеру.
“Абсолютно закономірно, що після скасування валютних обмежень і запровадження гнучкого курсоутворення значно зріс попит на іноземну валюту та посилилися негативні очікування суб'єктів ринку”, – зазначає автор публікації, вказуючи, що це була одна зі складових підсилення валютної нестабільності. “В умовах війни об’єктивно неможливо знайти точку ринкової рівноваги для валютного курсу, що регулюється в рамках вільного ринку. Це пов’язано із тим, що співвідношення попиту-пропозиції валюти перебуває під перманентним тиском шокових факторів неринкового характеру”, – аналізує ситуацію науковець.
Неринкові впливи на валютний ринок – реальність економіки
Серед таких неринкових впливів є, на думку Богдана Данилишина, імпортування енергетичного обладнання, зброї та комплектуючих для виробництва засобів ураження і оборони. Також до елементів впливу слід віднести імпорт медичних засобів і недоотримання балансу експортної виручки внаслідок руйнування виробничих потужностей та інфраструктури.
Результатом цих явищ став “значний психологічний тиск на курс національної валюти”, – вказує автор публікації.
Неринковий характер значної частини валютних надходжень в Україну у вигляді кредитів, грантів та благодійної допомоги також має певний вплив на валютну ситуацію в макроекономічному вимірі. Відповідно, відбуваються значні і постійні коливання попиту і пропозиції іноземної валюти. А це змушує Національний банк запроваджувати стабілізуючі інтервенції для урівноваження валютних дисбалансів.
Витрати валютних резервів – наслідок запровадження гнучкої керованості
Автор публікації зазначає, що до впровадження режиму так званої керованої гнучкості курсу валют витрати валютних резервів не перевищували 2 млрд доларів на місяць. Однак з впровадженням згаданого режиму такі витрати зросли на третину.
“В унісон із розтратами валютних резервів зростав обсяг готівкової валюти поза банками, який на кінець квітня 2024 року сягнув уже 126 млрд дол., а всього з початку війни він зріс на 30 млрд дол. (50% від усіх валютних інтервенцій НБУ)”, – вказує експерт. Саме це, на думку Богдана Данилишина, спричинило зрештою перетворення офіційних валютних резервів у готівкову іноземну валюту для приватних осіб. Опосередковано на це вплинуло саме послаблення валютних обмежень Національним банком.
Водночас експерт зазначає, що попри значні виклики, зокрема на валютному ринку, з травня Національний банк запровадив скорочення валютних обмежень, які були впроваджені на початку широкомасштабного вторгнення. “На жаль, це рішення регулятора загострило фундаментальні валютні ризики української економіки та призвело до нових необґрунтованих втрат валютних резервів”, – робить висновок науковець.
У цій же публікації експерт зазначає, що чиста купівля населенням валюти зросла порівняно з п'ятьма місяцями минулого року з 1,9 млрд доларів до 4,3 млрд доларів. У структурі попиту на іноземну валюту населення складає значну частину.