У міру наближення 16 жовтня, на яке заплановано розгляд у парламентському залі урядових податкових нововведень, ініційованих Міністерством фінансів і Державною податковою службою, пристрасті навколо цих законопроектів (№11284-11285) дедалі більше розпалюються. Серед найрадикальніших нововведень, що залишилися в «усушеній» версії поданих до парламенту законопроектів, залишилося два, поєднаних словом «акцизи». Одне з них стосується акцизів на тютюнові вироби, друге - акцизу на позабіржові операції з цінними паперами.
Перипетій навколо тютюнових акцизів, із приводу яких дві найбільші іноземні тютюнові компанії розв’язали повноцінну інформаційну війну, ми тут торкатися не будемо: цій темі присвячено багато публікацій у вітчизняних ЗМІ. А от особливих публічних баталій із приводу ініційованої податківцями та Мінфіном появи «цінно-паперового» акцизу за останній тиждень не спостерігалося, хоча раніше пристрасті з цього приводу шаленіли не на жарт. Їх причиною стала поява в першій декаді серпня листа ДПСУ (№320/0/71-12/15-1217), в якому податківці видали фінансовим структурам розпорядження не враховувати в деклараціях по прибутку за перше півріччя понад 25% від збитків за операціями із цінними паперами, отриманих за минулий звітний період. Від самого початку цей жорсткий захід ринок сприйняв у багнети, а головним його слабким місцем було оголошено перевищення ДПСУ визначених їй Податковим кодексом повноважень. Невдовзі з’явився лист комітету ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики (№04-39/10-990 від 10 вересня 2012 року), який визначив пояснення, викладені в листі ДПСУ, такими, що не відповідають нормам Податкового кодексу.
Однак податківці не збиралися так просто здаватися, ініціювавши появу законопроекту №11285 «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з подальшим удосконаленням податків і зборів». Основною метою документа є перекриття схем ухиляння від сплати податків при операціях із цінними паперами. А головною новацією - запровадження акцизів на операції з цінними паперами в Україні. Як кажуть, лихо не без добра. Пошук джерел додаткових надходжень до бюджету змусив Мінфін і податкову чи не вперше в сучасній українській історії всерйоз замахнутися на той вид фінансових угод, що раніше залишався недоторканним: «операції з відчуження цінних паперів і операції з деривативами». Початкова версія законопроекту пропонувала відрахування з усіх видів фінансових операцій. Для позабіржових угод було запропоновано акциз в 3%, для біржових - за ставкою 0,1%.
Біржові операції з похідними передбачається зробити безплатними, а позабіржові супроводжувати сплатою п’яти неоподатковуваних мінімумів (85 грн.). Все це має дозволити ДПСУ ефективніше адмініструвати угоди на ринку та виявляти ті з них, що використовуються для виведення коштів.
Серед інших ключових нововведень законопроекту: заборона на включення в щорічні декларації з прибутку понад 25% збитку, сформованого на 1 січня 2013 року, а також вимога вести окремий податковий облік за біржовими і позабіржовими угодами, щоб прибуток, отриманий на біржовому ринку, не міг мінімізуватися за рахунок позабіржових операцій.
Ціна питання для держбюджету, за підрахунками ініціаторів законопроекту, виходить чималою - близько 60 млрд. грн. на рік, які розраховують зібрати вже 2013 року. На чому базуються ці цифри? За даними ДПСУ, загальний обсяг договорів торговців цінними паперами 2011 року становив 2,2 трлн. грн., з яких на десять українських бірж припадала приблизно лише одна десята частина (235 млрд. грн.). Решта угод пройшли через позабіржовий ринок, «непрозорість і відсутність контролю над яким створюють умови для переведення чималих капіталів у тіньовий сектор економіки». При цьому обурення фіскалів викликає й той факт, що при величезних оборотах позабіржового ринку (близько 2 трлн. грн.) відрахування до бюджету від цієї категорії платників становили торік лише 152 млн. грн. податку на прибуток.
Для порівняння наводяться такі цифри: наприклад, податкове навантаження на фонд оплати праці становить 45,5% у виробництві та 42% - у торгівлі при обсязі фонду оплати праці у 2011 році понад 400 млрд. грн. Тому запровадження додаткового податку в розмірі 3% на позабіржові операції зі ЦП і деривативами, на думку ДПСУ, зовсім не виглядає так «негуманно». До того ж у торговців, на їхню думку, завжди є опція перевести свою основну операційну діяльність на організований і легальний біржовий ринок, що підвищить інвестпривабливість фондового ринку загалом. Крім того, що тільки одна з десяти операцій проходить через організовану біржу, понад 70% із них за звітами збиткові, й такі звіти надходять не перший рік. Саме тому великі українські корпорації воліють іти за реальними інвесторами на Лондонську й Варшавську біржі, а українські майданчики використовують для вирішення більш «приземлених» питань, пов’язаних зокрема і з мінімізацією податкових зобов’язань. Установлення ж прозорих правил гри на українському фондовому ринку має зробити його цікавим не тільки для українського бізнесу, а й для іноземних інвесторів.
Та головний інтерес фіскалів - нововведення має допомогти вибудувати механізм протидії штучному нарощуванню збитків на позабіржовому ринку для оптимізації доходу, отриманого на організованому ринку, а також обмежити можливість відпливу капіталу в «тінь» шляхом використання схем із цінними паперами, усунувши економічну доцільність таких дій.
Треба сказати, що всі ці аргументи не викликали великого захоплення у фінансистів. Спочатку ця ініціатива викликала навіть доволі жорстку реакцію з боку регулятора фондового ринку. Зокрема, голова Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку Дмитро Тевельов заявив: «Якщо податкова служба зацікавлена в тому, щоб фондовий ринок розвивався і приносив у майбутньому доходи в бюджет, треба сісти разом і на професійному рівні вдосконалити правила та підходи, зробити їх якісними й поліпшеними. Та чи треба знищувати фондовий ринок отакими незрозумілими, непослідовними й не завжди обґрунтованими діями?»
Згідно із заявами учасників ринку, які критикують законопроект, запровадження податку на трансакції на позабіржові операції з паперами, які входять у лістинг біржі, вдарить по діяльності практично всіх торговців. Торгівля пакетами акцій з кінцевими портфельними інвесторами до останнього часу проходила саме на позабіржовому ринку - це мінімізувало трансакційні витрати при акумуляції пакетів акцій і давало змогу не платити зайвий раз біржі. Своєю чергою, пропонована ініціатива піднімає міру витрат, що може бути виведене в негатив як удар по й так невисокій ліквідності.
Основні аргументи ініціаторів законопроекту такі.
По-перше, запровадження такого податку вкладається у світовий формат розвитку оподаткування фінансового сектора. Наприклад, у Росії вже діє принцип визначення справедливої ціни на активи, за якого справедливою вартістю цінних паперів вважається результат біржових торгів - із межею коливань ціни в бік збільшення не вище 20% від ціни котирування. Ініціатива потрапляє в мейнстрім світових тенденцій з регулювання фінансових ринків і, по суті, є полегшеним аналогом податку на фінансові трансакції, який активно лобіює і підтримує більшість країн ЄС, таких, як Німеччина, Франція, Австрія й ін.
По-друге, урівнювання вартості входу на ринок цінних паперів підштовхне інвесторів до активнішої роботи на біржі. Простіше кажучи, якщо вам потрібен метал, ви йдете на металобазу. Якщо вам потрібні продукти, ви йдете в продуктовий магазин. Якщо вам потрібні акції, логічно піти за ними на біржу.
Хай там як, під час проведених консультацій позиції сторін начебто вдалося як мінімум зблизити. Зокрема, з’явився дуже логічний компроміс, згідно з яким усі біржові операції звільняються від акцизу повністю, а за ставкою в 0,1% обкладаються позабіржові операції з цінними паперами, включеними до біржового реєстру.
Однак надії ініціаторів законопроекту провести такий варіант документа через ВР минулого тижня виявилися марними - їх заблокували впливові «смотрящие» спонсорів Партії регіонів у парламенті.
Після цього настала інформаційна пауза, під час якої, очевидно, сторони оцінювали серйозність зустрічних намірів.
Лише в п’ятницю група фінансових галузевих лобі - Українська асоціація інвестиційного бізнесу, Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв, Ліга страхових організацій України та одна з банківських асоціацій - «Українська кредитно-банківська спілка» анонсували спільне проведення прес-конференції «щодо недопущення запровадження нових правових норм і вільного тлумачення положень Податкового кодексу Державною податковою службою України».
Що може означати початок інформаційної підготовки перед підключенням у майбутній вівторок важкої парламентської артилерії. Адже в ціну питання слід включити не тільки активно використовувані вітчизняними підприємцями середнього, великого й дуже великого калібру так звані угоди з мінімізації податків, а й із виведення капіталу за кордон, обсяги якого, згідно даних однієї з аналітичних записок, що супроводжують законопроект №11285, склали біля 4,5-5 млрд. дол. за підсумками тільки першого півріччя поточного року. Причому левова частка цих коштів - біля 3-3,5 млрд. дол. - була виведена з країни через схеми з використанням цінних паперів.
На умовах анонімності DT.UA провело власне міні-опитування ринкових експертів-фінансистів на предмет найбільш розповсюджених видів «оптимізаційних» операцій з ЦП. Згідно отриманої нами інформації, найпоширенішою є схема, в якій завдяки відсутності належного контролю над джерелами придбання цінних паперів учасники ринку декларують завищені або неіснуючі кредиторські й дебіторські заборгованості. Для цього активно використовуються підприємства - на вигляд звичайні юридичні особи. Статутний фонд такої структури звичайно становить 15 тис. грн., вона нічого не заробляє, не залучає кредитів і здає нульові декларації, показуючи нульові обороти за більшістю видів діяльності. Однак оборот за цінними паперами найчастіше може сягати 200-300 млн. Очевидний висновок: структура використовується для проведення різних оптимізаційних схем - створення збитків, одержання прибутку. Звичайно, таке підприємство очолює фіктивний директор, а основна його функція - обготівковування грошей.
У другій схемі, яка активно використовується, самі акції - це всього лише механізм перенесення дебіторської й кредиторської заборгованості. Векселі є механізмом їх безгрошового покриття. Але насправді самі гроші йдуть по іншому грошовому потоку. Тому суть «оптимізації» - це саме перенесення фінансових результатів з одного підприємства на друге або третє, а сам папір не є об’єктом оптимізації. Замість цього на ринок емітуються так звані технічні цінні папери, які самі по собі нічим не забезпечені, вони просто виконують функцію переміщення капіталу між підприємствами.
У третьому виді схем використовуються фонди спільного інвестування, через які знову ж відбувається схема оптимізації. Через те, що ці компанії нині фактично не обкладаються податком, вони точно так само емітують технічні цінні папери. Через ці цінні папери «накачуються» реальні гроші, й ці гроші через фонди розподіляються всередині країни або переміщаються за кордон.
Ну й четвертий вид - це виведення капіталу за кордон через ЦП. Наприклад, будь-який цінний папір, в основному акція, продається спочатку нерезиденту без грошей. Потім нерезидент може продати назад у цю компанію ці ж акції, тільки за гроші. Таким чином, коли відбувається купівля цих акцій, платяться реальні кошти, під це купується валюта й виводяться гроші. За таким же принципом здійснюється схема виведення капіталу зі страхових компаній, банків тощо.
Зрозуміло що це – лише окремі приклади, а реальний перелік схем може бути набагато більшим і постійно видозмінюватися.
За словами завідувача сектору грошово-фінансової стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Олексія Молдована, оптимізацією оподаткування через операції з цінними паперами найчастіше займаються саме фінансово-промислові групи. А допомагають їм у цьому «кишенькові» банки й страхові компанії, які є головними податковими оптимізаторами в країні, використовуючи операції з цінними паперами для мінімізації податкових платежів. Обсяги цих операцій, як видно, мають досить і досить серйозні масштаби, а їх різновидів - доволі багато. Такий собі «оптимізаційний клондайк». Так що (не в образу фондовикам) саме значний «інтерес» фінансово-промислових груп у цьому питанні може означати нові труднощі з проходженням податкового цінно-паперового законопроекту через вітчизняний парламент. Й інтуїція підказує, що основні баталії з цього приводу ще попереду.