Перебування місії МВФ у Києві супроводжується традиційними зустрічами-консультаціями з вітчизняними чиновниками. Поки що такі зустрічі, судячи з повідомлень ЗМІ, відбулися в Національному банку, Мінфіні, Мінекономіки, а також у недавно створеному Міндоходів і зборів. DT.UA вдалося зв'язатися з головою МДЗУ Олександром КЛИМЕНКОМ, який розповів під час бліц-інтерв'ю про зміст і результати проведених консультацій, а також про основні ініціативи і наміри свого відомства на найближче майбутнє.
- Які питання цікавили експертів місії МВФ за напрямами роботи Міністерства доходів і зборів насамперед?
- Місію цікавили конкретні заходи, які можливо реалізувати в найближчі півтора року, - з поліпшення бізнес-клімату при збереженні динаміки бюджетних надходжень. До слова, це питання виникло не сьогодні і не вчора. У цьому тренді податкова служба, а тепер і Міністерство доходів працюють протягом як мінімум останнього року.
Серед основних напрямів, що обговорювалися з місією як пріоритетні, були наші основні ініціативи останнього часу.
По-перше, подальша робота з прийняття та імплементації норм закону про трансфертне ціноутворення. Цей законопроект уже перебуває у ВР, і ми очікуємо його ухвалення. І не тільки ми. Місія відзначила прийняття цього закону як один із пріоритетних і потенційно найрезультативніших кроків щодо збереження динаміки надходжень до держскарбниці з урахуванням інтересів бізнесу. Особливо це важливо в контексті того, що практично кожен його рядок і стаття були обговорені та узгоджені з представниками як експертного середовища, так і бізнесу, у тому числі великого системоутворюючого.
- Не секрет, що великому і системоутворюючому бізнесу не дуже до душі цей законопроект. Ви, як і раніше, впевнені в його швидкому проходженні через парламент?
- Звичайно, ми очікуємо певної протидії при ухваленні цього законопроекту - це неминуче. Ухваливши закон, ми переспрямуємо в країну мільярди гривень бюджетних грошей, які осідали на рахунках в іноземних банках або поповнювали держскарбницю інших держав.
Справедливо, якщо прибуток від товарів або ресурсів, вироблених або видобутих у нашій країні, у ній і залишається, використовуючись в інтересах держбюджету і громадян. І так буде. Ми очікуємо, що повноцінна робота у форматі цього закону принесе бюджету держави вже в перший рік 0,5 млрд грн додаткових надходжень, а в наступні роки приріст становитиме 1 млрд грн щороку.
Чи впевнені ми, що законопроект буде ухвалено? Так, упевнені. Настав час почати поважати свою країну і платити прибуток тут, тим більше що Україна на сьогодні пропонує одні з найнижчих ставок податку на прибуток у Європі. Нагадаю, що якщо при прийнятті Податкового кодексу вона становила 25%, то з 1 січня ц.р. - уже 19%. І ставки й надалі знижуватимуться, як це передбачено Податковим кодексом.
Тому наша рекомендація великому бізнесу - розпочинати планомірно готуватися до роботи з новим законом.
- Але ж у найкращому разі закон почне працювати у 2014 році. А що сьогодні?
- А сьогодні ми працюємо в межах передбаченої в кодексі простої ціни. Крім того, ми відслідковуємо угоди українського бізнесу з допомогою нашого моніторингового центру. Уже зараз не зовсім прозорі схеми у нас видно як на долоні. На жаль, поки що далеко не завжди великі і найбільші підприємці є і найбільшими платниками податків. Але я впевнений, що культуру повноцінно і повною мірою платити податки в Україні буде прищеплено спочатку саме серед представників великого бізнесу. А далі, сподіваюся, американський жарт "не можна уникнути тільки смерті і податків" стане зрозумілим і всьому суспільству.
- Заявлені обсяги зростання надходжень від запровадження трансфертного законопроекту навряд чи здатні вирішити всі нинішні проблеми бюджету...
- Звичайно, цей захід далеко не єдиний. Наступною ініціативою, яку було підтримано і позитивно оцінено експертами МВФ, став намір провести інвентаризацію податкових преференцій, або, як ми говоримо, пільг і дотацій. На сьогодні у фінансовому блоці країни є комплексне розуміння процесу перегляду надаваних пільг у різних галузях господарювання. Нами вже проведено серйозну роботу, діє робоча група, до якої входять представники Мінфіну, Міндоходів, Мінекономіки, Нацбанку. Ми заручилися підтримкою МВФ і домовилися, що в рамках роботи місії технічної допомоги фонду можливе плідне співробітництво з формування чіткої програми інвентаризації цих пільг.
- Серед ініціатив податкової, які сприймаються неоднозначно, запровадження нових акцизних марок і посилення контролю обігу підакцизних товарів у цілому...
- Ці заходи слугують ще одним істотним джерелом додаткових бюджетних надходжень. Але посилення контролю за оподаткуванням ринку підакцизних товарів, одразу наголошу, жодним чином не створить додаткового фіскального тиску на реальний бізнес. Йдеться про боротьбу з тіньовим оборотом.
Торік ми вже домоглися значних результатів у цьому напрямі, але зараз націлені на те, щоб боротися не з наслідками, а ліквідувати причини існуючої ситуації. Для цього ми повинні створити такі умови, щоб застосування схем та існування тіньового ринку було економічно недоцільним.
І ми їх створюємо - з 1 січня 2013 р. уже набули чинності нові правила адміністрування акцизного податку, які сприятимуть подальшій детінізації тютюнової та алкогольної галузей. На перший погляд, закон містить досить жорсткі для виробників моменти. Але разом із тим передбачені в законі норми дозволять систематизувати правила роботи відповідно до вимог часу.
А легальні виробники будуть застраховані від неринкових коригувань роздрібних цін з боку недобросовісних конкурентів. Нині це втрачає сенс, оскільки істотно не впливає на розмір акцизу. Ми хочемо, щоб держава одержувала все, що має одержати.
- Новий порядок уже працює з 1 січня. Наскільки він виправдав очікування щодо наповнення бюджету?
- Передбачуваний ефект від такої реструктуризації для бюджету становитиме не менш як 1,2 млрд грн. Конкретні результати ми побачимо після 20 лютого, коли закінчиться деклараційна кампанія з акцизного податку. Але вже за підсумками січня було зафіксоване зростання надходжень за цим податком на 9,5% порівняно з аналогічним торішнім періодом.
Ми також враховуємо, що випуск тютюнових виробів має не тільки економічний, а й соціальний аспект через негативний вплив на здоров'я наших громадян. Тому посилюємо їх захист від тютюнового та алкогольного фальсифікату. Плануємо створити комплексну систему обліку обороту алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що дасть можливість контролювати торгівлю підакцизними товарами на всіх етапах - від виробника до роздрібного торговця.
Захистити громадян від фальсифікату ми маємо намір за рахунок запровадження акцизних марок нового зразка з трирівневим захистом від підробки.
- Підприємці скаржилися на майбутнє значне підвищення їх вартості. Чи варта шкурка вичинки?
- Якщо говорити про підвищення вартості акцизних марок, то ця необхідність назріла вже давно. Вартість марок не підвищувалася з 2008 р., тоді як виробники підняли ціни на свою продукцію за цей період у кілька разів. Збільшення вартості марок зробить для виробників економічно недоцільними махінації з ними. Зараз готується відповідна постанова Кабміну.
- Ця постанова передбачає участь комерційних структур, зокрема, концерну ЄДАПС, у виробництві акцизних марок нового зразка?
- У підтриманому урядом проекті документа йдеться про участь виключно державних підприємств.
- Якщо повернутися до теми МВФ, то що ще обговорювалося під час консультацій з експертами його місії?
- Ще один важливий пункт, який цікавив експертів МВФ і який уряд і, зокрема, Міндоходів розглядають як додатковий ресурс для збереження і збільшення балансу бюджету, - це ратифікація угоди з Кіпром.
Наведу досить показову статистику. За результатами поданої суб'єктами господарювання звітності, за дев'ять місяців 2012 р. виплачено резидентам Кіпру доходів на суму 29,1 млрд грн, або 47% від загального обсягу таких виплат. Відповідно до положень підписаної конвенції зазначені види доходу підлягають оподаткуванню в країні, що є джерелом доходу, за ставками: дивіденди - 5/15%, відсотки - 2%, роялті - 5%.
У разі застосування норм нової конвенції при аналогічних виплатах доходів на Кіпр держбюджет додатково може одержати за рік майже 1 млрд грн.
Треба сказати, що експерти МВФ поставилися до цієї ініціативи з великим ентузіазмом, підтримуючи її. Вони вже давно відслідковують цей процес.
- Експерти МВФ давно відслідковують і процес відшкодування ПДВ в Україні. Невже у них не було запитань із цього приводу?
- Запитання були, як і відповіді на них. Так, ми не заперечуємо існування проблеми ПДВ, але активно над нею працюємо. І можу сказати, що на сьогодні в уряду є чітке розуміння вирішення цього болісного для бізнесу питання.
Ще торік ми провели ряд організаційних і структурних змін, що вже дозволило досягти відчутних результатів. А саме - стабілізації позитивної тенденції, коли заявка на відшкодування ПДВ від платників менша, ніж його фактичне відшкодування з бюджету.
Так, торік при загальній сумі заявки в 43,4 млрд грн фактично відшкодовано ПДВ на 46,0 млрд. Тобто з урахуванням частки задекларованих у 2012 р. сум податку забезпечено не тільки відшкодування обсягу заявок поточного року, а й скорочення невідшкодованих торішніх заявок.
- А чи задоволені в МВФ процесом впровадження системи автоматичного відшкодування ПДВ, про що йшлося в попередніх раундах переговорів?
- Ця система у нас не тільки впроваджена, а й уже довела свою ефективність. В автоматичному режимі було виплачено 50,4% загальної суми відшкодування ПДВ за минулий рік. Приблизно в півтора разу зросла як сума автоматичного відшкодування (з 15,9 млрд грн до 23,3 млрд), так і кількість її одержувачів - з 326 до 500.
На нинішній рік ми запланували спрощення ще ряду процедур адміністрування ПДВ, що дозволить продовжити поетапне підвищення рівня його автоматичного відшкодування.
Та, до речі, у цьому питанні, як у ніякому іншому, нам необхідний зустрічний рух із боку бізнесу. Для претендентів на "автомат" встановлено чіткі критерії відповідності. Їх часто називають надто жорсткими, але дуже рідко - необґрунтованими.
Тут доречно навести показову цифру: ліквідація застосовуваних для ухиляння від сплати ПДВ схем привела до зростання зборів цього податку торік на 15,4% (за очікуваного номінального зростання ВВП на 6,3%).При цьому сумлінні платники не відчули жодного тиску. Запроваджені нами сучасні методи моніторингу дали можливість відмовитися від тотальних перевірок і визначати порушників дистанційно.
- Але якщо все так добре, то чому бізнес продовжує порушувати питання відшкодування ПДВ? Наприклад, нещодавно в Давосі?
- Проблему, що накопичувалася багато років, складно вирішити одним махом. Ми не заперечуємо, що на тлі позитивної динаміки відшкодування ПДВ поточних періодів питання повернення старих заборгованостей, що сформувалися в попередні роки, залишається відкритим. Але, по-перше, ми вже почали їх частково погашати цього року.
По-друге, одним із рішень є відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ шляхом випуску цінних паперів. Ми пішли назустріч проханням бізнесу і надали цю можливість.
Підкреслю, це можливість, а не обов'язок. Бізнес може на свій розсуд зробити вибір або на користь відшкодування грошима, або на користь оформлення казначейського фінансового векселя.
Ми розглядаємо векселі лише як тимчасовий засіб. У довгостроковій перспективі передбачений комплекс заходів, спрямованих на вдосконалення моделі адміністрування ПДВ. Серед них - значне скорочення переліку існуючих пільг і преференцій з ПДВ, про яке ми вже говорили вище.
На жаль або на щастя, але бюджет України має сьогодні серйозну "подушку безпеки" у вигляді тіньової економіки. І ми маємо можливість аналітичними методами планувати заходи щодо її ліквідації та прогнозувати конкретні суми надходжень до дохідної частини бюджету.
Однак ще раз наголошу, що, ставлячи перед собою мету з детінізації економіки, ми чітко розуміємо, що не можемо допустити збільшення навантаження на легально працюючий бізнес. Наш пріоритет - створювати такі умови, коли ухилення від оподаткування не матиме економічного сенсу.