UA / RU
Підтримати ZN.ua

Німецько-український фронт

Україну вже залишали європейські фінансові групи, та ще жодного разу цього не робили світові лідери банківського бізнесу.

Автор: Андрій Алексєєв

Україну вже залишали європейські фінансові групи, та ще жодного разу цього не робили світові лідери банківського бізнесу. Можливий відхід з українського ринку німецької групи Commerzbank, що активно обговорювався цього тижня діловими ЗМІ, символізує втому великих європейських банків від місцевих реалій. Вклавши в розвиток бізнесу банку «Форум» майже 1,7 млрд. дол., його нинішні власники сьогодні готові просто закрити свої позиції в Україні, так і не зумівши ані налагодити повноцінного контакту з місцевим бізнесом, ані підлаштуватися під місцеві реалії.

Група Commerzbank прийшла в Україну саме перед кризою - німці виклали 600 млн. дол. за 60% акцій банку «Форум», що належав бізнесмену Леоніду Юрушеву. Однак інвестиція Commerzbank відразу не заладилася: настання фінансової кризи відразу після угоди призвело до серйозних збитків банку «Форум» як за рахунок резервів, так і в результаті проведеного Національним банком стрес-тесту. Потреба банку в додатковому капіталі на середину 2009 року становила близько 1 млрд. грн.

Майже через рік між новими і старими акціонерами банку було оформлено розлучення - збільшення капіталу (на 2,4 млрд. грн.) і продаж паном Юрушевим його 25-відсоткової частки майже збіглися за часом навесні 2010-го. Після цього Commerzbank ще неодноразово збільшував капітал своєї української «дочки», причому майже кожне таке збільшення було пов’язане з якимось конфліктом. Серед таких - з’ясовування стосунків між банком «Форум» і компанією Корбана і Аксельрода «Спарта». Розв’язана тоді інформаційна війна коштувала банку мільйонних відпливів коштів вкладників і значно прискорила нове збільшення капіталу майже на 1,5 млрд. грн.

Однак, судячи з усього, історія зі «Спартою» мало чого навчила німецьких менеджерів і акціонерів «Форуму». Замінивши голову правління, Commerzbank не змінив своєї стратегії роботи з проблемними позичальниками: замість того, щоб домовлятися і реструктуризувати їхні борги (нехай навіть використовуючи судові розгляди як елемент торгу за умови такої реструктуризації), у банку продовжували жорстко наполягати на цілковитому погашенні заборгованості.

Можливо, саме з бажанням повернути якомога більше виданих в українську економіку грошей пов’язана така жорстка позиція «Форуму» стосовно великих клієнтів, які вирішили після настання кризи почекати з поверненням кредитів банку, намагаючись домовитися про їхню реструктуризацію.

Останній прецедент зриву таких домовленостей - між «Форумом» і групою «Континіум» Ігоря Єремєєва - також вилився в серйозну інформаційну війну. Офіційно подробиці відносин з «Континіумом» у банку «Форум» не коментують, посилаючись на зобов’язання зберігати банківську таємницю. Однак, за словами джерел в установі, цитованими «Коммерсантом-Украина», банк видав підприємствам групи кредити на загальну суму близько 200 млн. дол. ще у 2006-2008 роках. До кризи позичальники сумлінно обслуговували кредит. Та згодом ситуація змінилася.

Зі свого боку, представники «Континіуму» стверджують, що ще 2009 року домовилися з менеджментом «Форуму» - конкретно з членом наглядової ради банку Сергієм Сафоновим - про реструктуризацію кредитів. Нібито між сторонами було підписано так званий понятійний протокол, який дозволяв підприємствам, що входять у групу, розраховувати на п’ятирічну реструктуризацію своїх боргів, яку через особливості регулювання і методики нарахування резервів треба було заново переоформляти щороку.

Проте вже через сім місяців у «Форумі» почали вимагати погашення решти боргів, усупереч досягнутим раніше домовленостям (очевидно, термін «понятійні» не передбачав ні юридичного закріплення, ні усвідомлення німцями такої особливості ведення бізнесу в Україні).

В «Континіумі» дотепер нарікають на банк за неадекватну, за версією луцьких бізнесменів, поведінку. Мовляв, у середині 2008 року «Форум» звернувся до підприємств групи з пропозицією погодитися на підвищення відсоткової ставки з 11 до 13,5% у валюті, на що «Континіум» погодився протягом тижня. Коли ж група 2010-го пішла до банку із зустрічною пропозицією знизити ставку до ринкового на той момент рівня, рішення у Німеччині приймали надто довго. І так і не повернули ставки на докризовий рівень.

Тоді ж «Континіум» запропонував банку реструктуризувати кредити на умовах, за якими домагався (і домігся) цього з іншими банками - зокрема, «Альфа Банком» і банком «Надра» (невелика моментальна виплата і довгострокова реструктуризація залишку заборгованості). Однак був змушений підписати реструктуризацію на значно коротший строк, який сплив на початку 2012 року під тиском юристів Commerzbank.

Таким чином, зараз сторони знову опинилися в ситуації листопада 2009-го, коли тільки-но починали переговори про реструктуризацію.

Однак тепер надбанням гласності стають уже результати їхніх судових розглядів. Юристи «Форуму» намагаються заарештувати рахунки компаній - боржників банку, які входять в «Континіум», ініціювавши вже понад 30 справ, загальна заборгованість за якими становить понад 60 млн. дол.

Так, 15 травня Госпсуд Волинської області наклав арешт на кошти в розмірі 240 млн. грн. компаній «Нафто-Кредит-Інвест» та «Євротон» як забезпечення позовів банку «Форум». А вже 23 травня цей самий суд скасував рішення про арешт коштів на рахунках вищезгаданих компаній, мотивуючи це тим, що позивач не надав доказів того, що вартість заставних активів суттєво скоротилася і що «НКІ» і «Євротон» вдавалися до спроб ухилитися від виконання фінзобов’язань.

У відповідь на запит DT.UA одержало коментарі з приводу нинішньої ситуації від генерального директора «Континіуму» Сергія Корецького. «Ми змушені відстоювати принципову позицію в переговірному процесі з банком «Форум» з однієї простої причини - нинішня ситуація з інформаційними перепалками, розв’язаними банком, може завдати нам репутаційної шкоди, яку ми будемо компенсувати з допомогою всіх доступних методів і засобів виключно в рамках чинного законодавства України, - повідомив гендиректор «Континіуму». - Ми не вважаємо дії менеджменту банку такими, які спрямовані на досягнення конструктивних результатів у роботі з клієнтом. Швидше, навпаки, його керівництво своїми діями всіляко показує, що не налаштоване на діалог з позичальником, і намагається діяти з позиції сили. Зі свого боку, ми змушені діяти адекватно умовам і правилам, які нав’язав нам банк. У нашій компанії, як і в будь-який іншій, було по-різному - колись важче, колись легше, але ми виконували, виконуємо і маємо намір виконувати свої зобов’язання. А якщо наша конструктивна позиція сприймається, як слабкість, і дає привід діяти стосовно нас неадекватно, то ми змушені захищатися та відстоювати свої інтереси».

Представники «Форуму», зі свого боку, зараз готують апеляцію, а експерти вважають, що розв’язана сторонами інформаційна війна ведеться від безвиході. Якщо сторони не хочуть домовлятися, то взаємними звинуваченнями в ЗМІ вони можуть тільки завдавати одне одному репутаційної шкоди. При цьому більшого успіху в цій справі зараз, схоже, може досягти «Континіум». Адже його дії можуть вплинути на результат можливої угоди «Форуму» зі «Смарт Холдингом» Вадима Новинського, якого ЗМІ називають зараз єдиним претендентом на купівлю українського активу Commerzbank.

Якщо угода зірветься через репутаційні ризики, що їх породжують публічні конфлікти, експерти не виключають, що Commerzbank доведеться продавати свою «дочку» за умовну гривню, тому що в поточних умовах охочих купувати банки в Україні значно менше, ніж бажаючих їх продавати.

За даними співрозмовників DT.UA, проти «Форуму» і Commerzbank нині грає і політичний чинник. Через більш ніж прохолодне ставлення до України з боку німецьких політиків (так, канцлер Німеччини Ангела Меркель під час саміту НАТО в Чикаго пройшла повз президента України Віктора Януковича, не зупинившись, щоб привітатися) в адміністрації президента могли дати негласну вказівку органам влади працювати з німецьким бізнесом «з такою ж прохолодою». Тож на якусь підтримку від влади у разі якоїсь екстраординарної ситуації «Форуму» і Commerzbank не варто дуже розраховувати.