Днями НБУ та ФГВФО подали апеляцію на рішення Окружного адмінсуду м. Києва, яким оскаржується правомірність виведення з ринку банку "Хрещатик".
Колишні власники "витрусили" банк ще до моменту визнання його неплатоспроможності, нині у судах вони намагаються повернути собі не так ті незначні активи, що залишилися на балансі фінустанови, як рештки ділової репутації, легітимізувавши свої оборудки з активами банку.
Ситуація очевидна. Позивач - ТОВ "КФ "Укрфінком" - був власником 37,44% акцій банку, кінцевими бенефіціарами виступали Андрій Іванов і його бізнес-партнер Василь Хмельницький (пізніше стверджував, що продав свій пакет Іванову). Наразі компанією володіють інші, але не випадкові особи - міжнародна бізнес-компанія "Алесіо Юніверсал С.А." (яка разом з Івановим є засновницею ТОВ "Київська інвестиційна група") та Андрій Семенов, тепер уже колишній заступник голови правління банку "Хрещатик". І на другому році ліквідації позивач вирішив, що процедура виведення банку з ринку не була законною, і, виявляється, він міг спокійно працювати далі.
Утім, Департамент розслідування протиправних діянь ФГВФО, прийшовши в банк, залучив сторонніх спеціалістів до справи - ТОВ "АКТІО", яке провело forensic-аудит неплатоспроможності фінустанови. Результати аналізу засвідчили, що "починаючи з 2013 р. дії керівництва, наглядової ради та власників банку не були спрямовані на отримання прибутку та підвищення фінансової стабільності банку, а натомість мали ознаки ризикових та спрямованих на виведення з банку фінансових активів".
Зокрема, у звіті йдеться про те, що банкіри недотримувалися принципу забезпеченості кредитування, і значна частина виданих банком кредитів упродовж 2013–2015 рр. була взагалі нічим не забезпечена.
Починаючи з 2014 р. ліквідність банку постійно погіршувалася внаслідок скорочення обсягів високоліквідних і ліквідних активів. При цьому темпи падіння прискорювалися з року в рік, але керівництво банку взагалі не реагувало на суттєве зниження високоліквідних активів, продовжуючи політику їх подальшого зменшення.
Врешті це й призвело до нездатності банку виконувати свої зобов'язання перед клієнтами, адже збитки банку перевищили 2,5 млрд грн.
І проблема буле не лише з кредитами. Forensic-аудит, зокрема, з'ясував, що рішення керівництва щодо розміщення банківських активів також не піддавалися звичайній бізнес-логіці і призводили до збитків, а не прибутків. Наприклад, банк активно купував у потенційно пов'язаних осіб облігації, майже 85% з яких не мали забезпечення та досі лишаються не погашеними. Що й не дивно, адже емітенти цих цінних паперів мають усі ознаки фіктивності - відсутність основних фондів і виробничих запасів, чисельність працюючих 1–2 особи, і, за даними Фонду гарантування, у 91,8% випадків емітенти виявилися пов'язаними з банком особами. Збиток від цих операції із цінними паперами становив 1,2 млрд грн, що також вплинуло на неплатоспроможність банку.
Окрім цього, виявлено, що банк буквально напередодні визнання його неплатоспроможним видав низку кредитів на загальну суму 31,3 млн дол. США під заставу цінних паперів компаній (ТОВ "Тарі Траст Груп", ТОВ "МДМ-Інвест-Сістем", ТОВ "Нелгілін", ТОВ "Люксіон", ТОВ "Конверсія", ТОВ "Буланжері"), що належать уже згаданій пов'язаній компанії "Київська інвестиційна група", і всі як одна настільки потужні, що за їхніми цінними паперами черга стоїть. Насправді, ні. Компанії отримані кошти упродовж наступних кількох днів перераховували на рахунки тієї ж таки "Алесіо Юніверсал С.А". Це нібито був аванс за поставку будівельної техніки, яка зрештою, і ми не здивовані, так і не була поставлена.
Загалом напередодні визнання банку неплатоспроможним з допомогою цих та інших схем було виведено активів на 6,9 млрд грн. Вкладникам банку ФГВФО виплатив з наших із вами грошей 2,7 млрд грн, решта вкладників з групи "200+" досі чекає на свої 1,1 млрд грн і цілком може не дочекатися. Тут хоча б винних знайти.
Напередодні введення тимчасової адміністрації (початок квітня 2016-го) кредитний портфель інсайдерів таємничо схуднув на 880 млн грн, з 3,29 млрд грн до 2,41 млрд. Кредити переважно було видано компаніям, що входили до підконтрольної акціонерам "Київської інвестиційної групи". Вночі, у неопераційний час банку, було погашено кредитну заборгованість підприємств, пов'язаних з акціонерами "Хрещатику", причому погашено коштами структур КМДА. Як наслідок, з-під застав було виведено ліквідне майно, яке теоретично можна було б продати, аби компенсувати витрати держави на розрахунки із вкладниками банку. З-під забезпечення виводили високоліквідні активи - договори іпотеки, цілісні майнові комплекси та земельні ділянки. Погашали заборгованість із залишків на поточних рахунках юридичних і фізичних осіб. І це далеко не всі використані у "Хрещатику" схеми. За виявленими фактами до правоохоронних органів спрямовано 77 заяв. Звісно, ФГВФО повідомив про всі з'ясовані випадки і ГПУ, там почали розслідування. Але на цьому злодійства, на превеликий жаль, не закінчилися.
Уже 31 травня 2016-го до головного офісу банку прибули люди, ні, не з прокуратури, а з головного слідчого управління Національної поліції, і на підставі ухвали про обшук у іншому кримінальному провадженні вилучили оригінали документів з банку. Нотаріально завірені копії брати відмовилися. Зробити такі копії, щоб вони залишилися у ФГВФО, не дали. Як Фонду за відсутності оригіналів проводити позовно-претензійну роботу та продавати активи, що залишилися, не пояснили.
А от далі почалося найцікавіше. За даними ФГВФО, отримавши і залишивши у себе оригінали документів, слідча Нацполіції в ході досудового розслідування почала з того, що не визнала банківську установу потерпілою стороною. Що зручно, якщо ти, наприклад, не хочеш надавати для ознайомлення матеріали розслідування та бажаєш усунути зайвих від майбутнього судового процесу. Ця ж слідча, за даними ФГВФО, під час іншого досудового розслідування не надала статусу потерпілої сторони і банку ПАТ "Енергобанк". У результаті голова правління банку була визнана винною та засуджена до трьох років позбавлення волі, а решта - звільнені з випробним терміном два роки. І у банку є численні сумніви щодо правильності кримінальної класифікації дії колишньої голови правління, але немає жодних прав оскаржити вже прийняте судове рішення, бо вона не є потерпілою у цій справі.
У випадку з банком "Хрещатик", за даними ФГВФО, відмову у визнанні його потерпілим слідча мотивувала тим, що не отримала відомостей і підтверджуючих документів про факти завдання майнової шкоди банку та її розмір, хоча попередній висновок і про факти протиправної діяльності у банку, і про завдані збитки Фонд слідчій направив.
Що цікаво, результати, отримані ТОВ "АКТІО", які підтверджуються звітами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Мін'юсту та експертним економічним дослідженням Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз, слідчою також проігноровані. Що ще цікавіше, слідча, за яку фактично виконали левову частку роботи, не лише не використала даних експертів під час розслідування, вона поставила під сумнів інформацію, підтверджену трьома джерелами, та звернулася до суду із клопотанням про вилучення документів про залучення ТОВ "АКТІО" для проведення аудиту. Чому? Очевидно, таємниця слідства, бо на запит DT.UA у Міністерстві внутрішніх справ відповідати не стали. Натомість нам відомо, що слідча призначила четверту, альтернативну, експертизу (яку робили приватні експерти за незрозуміло які кошти), що встановила відсутність завданих банку збитків.
Далі ще цікавіше. Слідча ініціювала передачу кримінальних проваджень за фактами злочинів, скоєних власниками та топ-менеджментом банку, які розслідувалися іншими органами, їй для об'єднання в єдине розслідування. У ГПУ DT.UA повідомили, що загалом у цій справі об'єднали 11 кримінальних проваджень. І це було б логічним, якби розслідування просувалося, але з 2016 р. очевидних успіхів ніхто не помітив.
За інформацією ГПУ, нині, а минуло майже два роки з початку розслідування, триває проведення чергових судово-економічних експертиз, які мають вкотре надати висновок про наявність матеріальних збитків та їх розмір. Решта - таємниця слідства.
У відповідь на запит DT.UA Генеральна прокуратура лише повідомила, що у провадженні досліджуються "обставини, які призвели до неплатоспроможності ПАТ "КБ "Хрещатик", виведення активів із зазначеної банківської установи, а також дії службових осіб комунальних підприємств міста Києва, що перераховували кошти на рахунки суб'єктів господарювання, які в подальшому було використано для погашення кредитних зобов'язань у банку та виведення з-під застави майна". Помітили? Жодного згадування про власників і менеджерів банку. І якщо ми не впевнені, що слідство взагалі ще триває, то вони напевно вже переконані, що їм узагалі нічого не загрожує. Дійсно, у схемах з виведення активів банку брали участь 24 столичні комунальні підприємства, врешті територіальна громада Києва в особі КМДА володіла 25% акцій банку. І перед визнанням неплатоспроможності банку кошти комунальних підприємств Києва були переведені на рахунок Комунального комерційного унітарного підприємства "Фінансова компанія "Житло-Інвест", а далі - на рахунки двох компаній "Київської інвестиційної групи" (ТОВ "КУА "Авалон" і ПАТ "Агрофірма "Троянда"). Але схеми, в яких брали участь "комунальники", завдали збитків лише на 445 млн грн і порівняно із сімома мільярдами на совісті власників і менеджерів виглядають блідо, погодьтеся.
Паралельно триває активна судова боротьба за ті активи банку, що залишилися. Без документів небагато охочих їх купувати, але серед колишніх власників чимало охочих рішенням суду їх повернути собі задарма. Крапку у цих питаннях могли б поставити завершені розслідування Національної поліції, але з огляду на викладене до крапки там ще далеко. Зважаючи на те, що банк "Хрещатик" - один із десяти банків, що чекають на рішення Верховного суду щодо незаконності його виведення з ринку, слідчі не поспішатимуть, дивись, і можна буде спокійно закрити справу "за відсутності складу злочину", нагородивши винних і покаравши непричетних.